Масована атака ЗСУ на Москву 18 червня, під час якої було уражено і, ймовірно, тимчасово виведено з ладу нафтопереробний завод у Капотні, знову виявила проблеми в роботі системи ППО навколо російської столиці. Попри «ешелоновану» структуру цієї оборони та кілька «кілець» ППО навколо Москви, про які неодноразово розповідала російська влада, кілька дронів змогли дістатися заводу. Їх не змогли збити ані комплекси ППО «Панцир» на підльоті до Москви, ані мобільні групи вже в самому місті, які використовували ПЗРК типу «Ігла», а також автомати Калашникова. Роботу цих груп видно на численних відео, знятих жителями Москви 18 червня.
Українські дрони, очевидно, цілилися саме в завод у Капотні. Водночас дрони, які ППО вдалося збити, а також ракети, використані проти них, впали на кілька житлових будинків у Раменському, Желєзнодорожному та інших містах Підмосков’я, а також на ринок «Садовод» і торговельний комплекс «Белая дача» на південному сході Москви.
- Як українським дронам вдалося подолати кілька кілець ППО навколо Москви?
- Чи справді в російських «Панцирів» починають закінчуватися ракети для боротьби з дронами?
- Чи могла в резервуар нафтосховища НПЗ у Капотні, в якого «зірвало кришку», влучити саме російська ракета ППО, а не український дрон?
- І наскільки небезпечним є використання переносних ЗРК та кулеметів для «полювання» на дрони в густонаселеному місті?
Про це телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) поговорила з українським військовим експертом Анатолієм Храпчинським, офіцером Повітряних сил ЗСУ та директором з розвитку оборонного підприємства, а також із Марком Крутовим, журналістом-розслідувачем Радіо Свобода, який пише про проблеми російської ППО та ВПК.
– Як ви загалом оцінюєте роботу російської ППО, зокрема системи оборони навколо Москви під час атаки 18 червня? Z-блогери вважають, що ППО нібито спрацювала добре проти сотень дронів, попри ураження заводу в Капотні.
Храпчинський: Російська система ППО має критичні та стратегічні помилки, яких Російська Федерація припустилася ще на початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Наприклад, російські сили використовують ракети ППО С-300 та С-400, які призначені для боротьби з повітряними цілями, як балістичні ракети для ударів по території України. Відповідно, варто згадати, скільки засобів ППО Росія розмістила на тимчасово окупованих територіях України і, відповідно, скільки з них було знищено українськими Силами оборони.
Те, що ми бачимо зараз, – це те, що російська ППО перестала бути ешелонованою і стала більш секторною. Саме через це було створено четвертий, дальній ешелон протиповітряної оборони Московської області, який мав забезпечувати раннє попередження про атаки дронів, ракет та інших засобів ураження.
Густий дим і полум’я над нафтопереробним заводом у Москві після атаки українських безпілотників, 18 червня 2026 року
Якщо говорити про нещодавню атаку на Москву, то тут слід зазначити, що Україна змогла подолати і четвертий, і третій, і другий ешелони, тобто й систему раннього попередження, а також так звані «малу» і «велику бетонки» (ППО на кільцевих автодорогах А107 та А108 навколо Москви – ред.). І, відповідно, удари завдавалися на відстані 15 кілометрів від Кремля. І це свідчить про неефективність засобів протиповітряної оборони у московському регіоні.
Крутов: ППО навколо Москви влаштована таким чином. З початку повномасштабної війни Росії проти України столицю оточили кількома «кільцями» оборони, де переважно використовуються зенітно-ракетні комплекси малого радіуса дії «Панцир» (їхня дальність ураження по висоті становить до 15 км, по дальності – до 20 км, а виявляти цілі вони можуть на відстані до 30 км – ред.).
Одну з перших установок «Панцир» розмістили на даху штаб-квартири Міністерства оборони на Фрунзенській набережній. Надалі ця система поступово розросталася: комплекси встановлювали навколо резиденції Путіна в Ново-Огарьово, а згодом вони вийшли й за межі Московської області.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Путіна прикрили, а все інше – ні. Яку проблему російського ППО викрили українські дрони?Зараз перше кільце з комплексів «Панцир», яке зустрічає українські дрони, розташоване вже не в Московській області, а в сусідніх регіонах. А в Московській області ППО переважно захищає критично важливі електропідстанції, які забезпечують електроенергією російську столицю.
Окрім «кілець ППО», є ще й мобільні групи. Кожен, хто дивиться відео українських атак, чує тріск і постріли. Це стрілецькі групи – люди з автоматичною зброєю, які намагаються з її допомогою збивати дрони. Ті, хто бачив підготовку до параду перемоги цього року або минулого року, могли помітити офіцерів Федеральної служби охорони РФ в китайських пікапах на мостах біля Красної площі, які теж стояли з кулеметами та гарматами в кузові цих пікапів.
Але це вже такий «останній рубіж», як то кажуть. І 18 червня ми побачили відносно нове ноу-хау: ми побачили в Капотні людей, які стріляють із переносних зенітно-ракетних комплексів типу «Ігла». Там не видно конкретно, які зенітно-ракетні комплекси використовуються, але це такі пристрої, які вішаються на плече, і з плеча здійснюється постріл. Їх теж вирішили застосовувати – ймовірно, через нестачу самих «Панцирів» або ракет до них.
– Те, що дрони змогли подолати кілька кілець ППО навколо Москви, свідчить насамперед про нестачу установок ППО чи про їхню неефективність у виявленні дронів?
Крутов: Самих «Панцирів» не настільки багато, щоб їх розставляти просто на кожному розі. Коли подивишся на складену нами карту, де вони розташовані під Москвою, здається, що їх багато, що вони буквально всюди. Але насправді вони не всюди. Біля того самого НПЗ у Капотні перші вежі з «Панцирем» встановили лише нещодавно, 14 червня, і «Панциря» того дня на вежі ще не було, як можна було побачити на «Яндексі», де є фотографії з відеореєстраторів.
Однак уже 18 червня на відео знову було видно цю установку, і на ній уже стояв «Панцир». Тобто його доставили буквально в останні дні, і він уже стріляв. Але чи збив він щось – невідомо. У будь-якому разі, на мою думку, важливіше говорити про те, що відбувається протистояння між дешевими дронами та дорогими ракетами ППО. Ракети для таких систем, як «Панцир», все ж таки коштують досить дорого.
Тобто, якщо ти будеш боротися з дронами не за допомогою дронів-перехоплювачів, як це робить Україна (хоча й Росія теж їх використовує, але дуже обмежено), а ракетами «Панцир», то ти ніколи не виграватимеш у цій гонці. Бо легко запустити додаткову сотню дронів, і частина з них усе одно прорветься через ППО, а в тебе до того моменту можуть уже закінчитися боєприпаси.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Путін створив монстра». Як війна «стала пасткою» для КремляМи бачили це й минулого разу, під час однієї з атак на Москву: у мережу потрапили переговори операторів «Панцирів», які повідомляли, що в них закінчилися боєприпаси. І ось вони бачать: летять нові й нові дрони, але стріляти вже було нічим.
– Наскільки добре комплекси «Панцир» узагалі здатні виявляти українські дрони?
Храпчинський: Я б хотів нагадати, що свого часу, коли Російська Федерація приймала на озброєння комплекс «Панцир-С1», російські інженери обмотували дрони фольгою саме для того, щоб вони краще відображалися на радарах. Ми бачимо, що зараз ці системи проти (виявлення) дронів не працюють. Вони можуть працювати насправді проти великих цілей, для захисту від великих засобів на кшталт крилатих ракет, літаків, і підтвердженням цьому є збитий азербайджанський літак. Але треба визнати, що ця система не дуже підходить для боротьби з безпілотниками.
Я можу зрозуміти російських Z-блогерів, тому що вони намагаються виправдати владу, яка тепер стикається з війною вже на власній території. Але потрібно говорити про те, що далі російській ППО буде ще складніше, оскільки масштаби виробництва ударних засобів в Україні суттєво зростають.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Від України до Ірану: як дрони змінюють баланс сил на полі боюКрутов: «Панцир», м’яко кажучи, недосконала система. Ще у 2020-му році в Сирії, коли Росія поставила режиму Башара Асада «Панцирі», звичайний турецький дрон (а тоді дрони ще не були настільки розвинені, як зараз) без проблем збив той «Панцир». Хоча саме для боротьби з такими дронами «Панцир» і був створений.
«Панцир» також не є найсучаснішою системою. Навіть якби дрони були повністю металевими, вони летять на такій висоті, що радарам «Панцира» дуже складно їх виявити. А сьогодні для виробництва дронів додатково використовуються композитні матеріали, пластик і фанера. Це додає ще більше незручностей для тих, хто намагається їх перехопити.
– Телеканал Sky News із посиланням на неназваних українських посадовців повідомляє, що Москва могла зіткнутися з дефіцитом ракет для ППО. Як ви вважаєте, чи може це бути правдою?
Крутов: Так, у Росії дефіцит ракет для «Панцирів». Про це з різних джерел повідомляють уже кілька останніх місяців.
Храпчинський: Це може бути правдою. Недарма я нагадав про С-300 і С-400, які використовувалися в Україні як балістичні ракети. Варто також пам’ятати, що є певні проблеми і з самими ракетами-перехоплювачами, і зараз значна кількість ракет – це ті, які вже були або підлягали списанню, або перебували в некомплектному стані, тобто не могли забезпечувати якісну роботу по повітряних цілях.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Українські «дронові санкції» змусили мовчати російські «Панцирі» в окупованому Криму?Тобто росіяни змушені задіювати засоби ППО, щоб запускати їх і намагатися перехопити дрони, але насправді вони використовують ракети, які в принципі мали бути списані. Це також свідчить про певне виснаження.
Загалом цього року Україна суттєво наростила кількість ударів по території Російської Федерації: по НПЗ та військових об’єктах. А Росія не готувалася до того, що на її територію щось прилітатиме, бо розраховувала, що її ядерний статус убезпечить її від таких атак з боку України.
– Ви згадали використання переносних ЗРК для боротьби з дронами в Капотні. Наскільки це точна зброя? І наскільки небезпечним є застосування таких систем у місті?
Крутов: Так, з відео складається враження, що досвіду використання переносних ЗРК у групи в Москві не дуже багато, бо вони це роблять (стріляють) під дивним кутом. Є, наприклад, гучне відео з ринку «Садовод», який розташований поруч із НПЗ у Капотні, де люди ховаються від дрона, що пролітає. Навколо пожежа, усе горить і гримить. І раптом просто над головами людей на висоті кількох метрів пролітає ракета, випущена з переносного ЗРК. Тобто, якби оператор цього ЗРК узяв трохи інший кут, він міг би взагалі влучити в людей на ринку!
Пожежа на нафтопереробному заводі в Капотні після атаки українських безпілотників, 16 червня 2026 року
Храпчинський: У цьому випадку ми бачили пуск із переносного ЗРК. Я не можу точно сказати, чи це була «Ігла», чи «Верба», але ми бачимо на відео виліт ракети, яка спрямована зовсім в інший бік, не туди, де, в принципі, відбувається захоплення цілі. Тобто це також свідчить про технічні можливості та ймовірність ураження цілі з такого озброєння.
Треба також згадати численні відео, де військові в Москві намагаються стріляти по повітряних цілях із автоматів Калашникова. Насправді це радше імітація спроби щось перехопити, яка ніяк не може допомогти збити такі повітряні цілі на подібній висоті.
Більше того, якщо ми подивимося на роботу самих систем ППО, як вони стріляли, то ми бачили, що ракети ППО влучали і в житлові будинки, і в резервуари.
Крутов: Так, за час війни ми бачили чимало відео, на яких розгінні блоки ракет комплексу «Панцир» опинялися в стінах житлових будинків або падали на них. І це набагато небезпечніше, ніж падіння уламків дрона. Уламки безпілотника легкі й після збиття, як правило, вибухають. А розгінні блоки ракет – це відносно важкі предмети, які просто падають вниз. Розгінний блок «Панцира» або, не дай Боже, сама ракета «Панцира» разом із блоком, якщо вона спрацювала неправильно та влучила в житловий будинок чи забудову, – це дуже погано. Зазвичай це спричиняє значні супутні руйнування і становить загрозу для цивільних.
Самохідний зенітно-ракетний гарматний комплекс (ЗРГК ) «Панцир С1» на даху будівлі Міноборони Росії. Москва, 17 квітня 2023 року
Таке трапляється й в Україні під час відбиття російських атак, хоч там і не використовуються «Панцирі». Це, на жаль, супутня будь-якій війні історія: будь-яка повітряна війна така в епоху урбанізації. Усі бачили карту Москви, як там ростуть хмарочоси один за одним. Практично не залишилося місць, де можна було б розмістити «Панцир» далеко від населеного пункту.
Але, знову ж таки, краще жити в будинку, де на даху встановлений «Панцир», бо принаймні його ракета, найімовірніше, не влучить у твій будинок. А якщо ти живеш за кілька кілометрів від вежі з «Панцирем», то є ймовірність, що він просто спрацює нештатно або захопить не ту ціль. І тоді на твій будинок впаде або вся ракета, або лише її розгінний блок, прямо тобі на голову. І тоді руйнування будуть набагато сильнішими, ніж від падіння уламків будинку чи від дрона.
Ми бачили, що нещодавно системи ППО в Москві встановлювали на дахах житлових будинків – уздовж Третього транспортного кільця, на кількох хмарочосах, у районах Сокольники та Бегова.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Українська балістика: куди зможе долетіти і чи здатна збивати її російська ППО?– Під час удару по Москві 18 червня ЗСУ використовували лише дрони чи дрони разом з ракетами?
Храпчинський: Використовувалися не лише дрони, а й українські ракети. Але FP5 («Фламінго») не використовували: якби їх застосували, я думаю, результат був би зовсім іншим, адже там (бойова частина) важить близько тонни.
«Фламінго» не використовувалися, тому що для них, на мою думку, є важливіші цілі – наприклад, виробничі потужності, де виготовляють крилаті ракети Х-101. Згадаймо, що в підмосковному Корольові, наприклад, розташована корпорація «Тактичне ракетне озброєння» – підприємство, яке виробляє ракети Х-101 і Х-555. Також у Підмосков’ї є заводи, де виготовляють ракети «Циркон», які зараз активно використовуються для ударів по території України.
– Україна завдавала удару по НПЗ у Капотні лише кілька днів тому, атака 18 червня стала повторною. Чи є це особливою тактикою – бити по одному й тому самому об’єкту?
Крутов: Це тактика, яку Україна використовує вже понад рік. Рік тому була ціла серія ударів по російських енергетичних об’єктах, коли Україна спочатку один раз кудись завдавала удару, а наступного дня або через день робила це знову. Це закономірна тактика, тому що, по-перше, після першого удару ти можеш побачити, як працює та сама система протиповітряної оборони.
По-друге, ти не даєш можливості ремонтним бригадам швидко полагодити об’єкт і відновити виробництво. Ти не даєш їм можливості, як то кажуть, отямитися і завдаєш одразу другий удар, використовуючи вже перевірений маршрут для дронів. Тож таку тактику і Україна, і Росія активно використовують, і вона досить ефективна.
Цього разу ми бачимо, що Московський НПЗ двічі зазнав атак із різницею в кілька днів. І друга атака виявилася значно успішнішою за першу, ймовірно, тому що під час першого удару було зібрано певні розвідувальні дані про роботу ППО та інші речі, що дозволило зробити повторну атаку ефективнішою.