ЗАПОРІЖЖЯ – Запорізька обласна клінічна лікарня на початку повномасштабного вторгнення Росії стала одним із перших великих спеціалізованих медзакладів, що почав приймати цивільних, які постраждали внаслідок бойових дій на півдні України. Радіо Свобода розпитало лікарів установи, як російсько-українська війна вплинула на їхню роботу та які новації привнесла в неї.
«Ми деякий час були в стресі, шоці від подій. Це, безперечно, має пояснення. Шок, прийняття, примирення, а потім адаптація. Десь на якийсь час ми теж були приголомшені всіма подіями. В кожному регіоні ці події проходили по-своєму: десь гарячіше, десь менш. Запоріжжя було на вістрі всіх подій», – пригадує початок повномасштабного вторгнення лікар-судинний хірург Запорізької обласної клінічної лікарні Євген Єрмолаєв.
Він працює у лікарні понад 30 років. Пройшов шлях від лікаря-початківця до завідувача відділення судинної та ендоваскулярної хірургії.
Євген Єрмолаєв з пацієнтами
У регіоні в мирний час на рік було всього 5-8 випадків важких судинних травмЄвген Єрмолаєв
Ділиться: на початок повномасштабного вторгнення вже мав з колегами по відділенню досвід роботи з постраждалими від бойових дій. На волонтерських засадах періодично працював у Маріуполі в лікарні швидкої допомоги. Також після 2014 року запорізькі лікарні за потреби приймали постраждалих від бойових дій на Донбасі.
«Хірургія завжди пов’язана з питаннями крові, ран, страждань, трагедій та іншого. А в нашому запорізькому регіоні в мирний час на рік було всього 5-8 випадків важких судинних травм. Це побутові травми, кримінал, якісь виробничі. Вогнепальні були дуже рідко. Але коли почалися події 2014 року, то ми ближче познайомилися з вогнепальними пораненнями», – каже Євген Єрмолаєв.
Перші постраждалі
Пригадує: першого пацієнта, постраждалого внаслідок бойових дій під час повномасштабного вторгнення, його відділення прийняло вже наприкінці лютого 2022 року. Це був чоловік з пораненням руки. Він потрапив під обстріл під Запоріжжям, куди їхав своїм авто.
Коли дітей почали привозити, це було особливо важкоЄвген Єрмолаєв
Серед постраждалих, яким доводилося допомагати Євгену Єрмолаєву та його колегам-судинним хірургам, були і діти.
«Дитячих судинних хірургів немає, тільки дорослі. Ми універсальні. І коли треба допомагати дітям, ми це робимо на базі дитячих лікарень. Коли дітей почали привозити, це було особливо важко. Дівчинку привезли після перших обстрілів приміських територій. Було важке поранення нижньої кінцівки з розривом судин. Вісім років. Були й інші поранення в неї. Ми відновили, все запрацювало. Дзвонив потім у дитячу лікарню: сказали, що все добре. Були ще діти, але ця найменша була», – згадує лікар.
Ми бачили, в якому стані приїжджали в місто людиЄвген Єрмолаєв
На початку повномасштабного вторгнення Запоріжжя перетворилося на величезний хаб для людей, які евакуювалися з окупованих територій, зокрема Маріуполя. На той час Запорізька обласна клінічна лікарня була однією з найближчих до транзитного центру на в’їзді у місто, де зустрічали вимушених переселенців.
«Ми бачили, в якому стані приїжджали в місто люди, зблизька це була жахлива картина. Цивільні автомобілі, переважно з жінками і дітьми. Цілих машин майже не було. Людям із цих колон, коли їх зустрічали, надавали первинну медичну допомогу, багато кого направляли до нас із пораненнями, із захворюваннями судин», – згадує Євген Єрмолаєв.
Євген Єрмолаєв, завідувач відділення судинної та ендоваскулярної хірургії, лікар-судинний хірург Запорізької обласної клінічної лікарні
«Цих історій безліч. Думаю, у кожного лікаря-хірурга, який працює у прифронтовій зоні, – це фактично щоденна, звичайна праця. Чи можна до цього звикнути? На жаль, так. Бувають іноді такі емоційні впливи, коли перевантаження чи обставини, коли питання стосується дітей. А загалом це така звичайна робота хірурга. Вона ніколи не була легкою», – додає він.
Вплив війни
Були травми, з якими ми через те, що вони дуже рідкісні, не зустрічалисяЄвген Єрмолаєв
Каже, що травми, отримані внаслідок війни, відмінні від того, з чим доводилося стикатися у мирний час.
«Травма вогнепальна дуже вирізняється за своїми ознаками, перебігом, лікуванням, прогнозами і наслідками від усіх інших. І з такою масою поранень ми не стикалися, хоч основу знали, проходили, навчалися. Зараз у процесі доводилося опановувати заново: взяли за основу настанови з військово-польової хірургії, яку вивчали ще в університеті. Вогнепальні поранення завжди забруднені, тому вони вимагають спеціальних підходів: накладання анастомозів (з’єднання судин тощо – ред.), шунтів і таке інше. Були травми, з якими ми через те, що вони дуже рідкісні, не зустрічалися – як-от, наприклад, поранення великих судин, як-от аорта».
Євген Єрмолаєв в операційній
Євген Єрмолаєв каже, що серед його колег активного поширення набуло застосування ВАК-терапії – це метод лікування ран від’ємним тиском для їх очищення та прискорення загоєння:
«Це не дуже нова процедура. Протягом останніх десь 20 років вона набула поширення серед медичної спільноти, але через високу вартість апаратури у нас не було багато цих апаратів. У перші ж місяці повномасштабної війни МОЗ, волонтери багато чого постачали, і в нас з’явилися ще апарати для ВАК-терапії. Це таке маленьке диво. Дуже класний метод лікування ран. І ми дуже непогано оволоділи методикою ВАК-терапії, чим користуємося на цей час».
Довелося навчитися великої хірургії обличчя, голови, шиїОлексій Тилля
Коли не можна все прорахувати
Змінити погляд на свою роботу повномасштабне вторгнення змусило запорізьких ЛОР-лікарів.
«До початку широкомасштабної війни ЛОР-лікарі сприймалися як досить вузька спеціальність – тільки ніс, вухо та горло. Ми не знали, що ми – трохи хірурги голови та шиї», – каже завідувач відділення мікрохірургії ЛОР-органів Запорізької обласної клінічної лікарні Олексій Тилля.
Олексій Тилля в операційній
Ти не знаєш, з чим можеш зіткнутися під час операціїОлексій Тилля
І пояснює: «Коли почалася широкомасштабна війна, почали з’являтися пацієнти з серйозною політравмою, можуть бути поєднані ураження багатьох ділянок організму. Довелося навчитися великої хірургії обличчя, голови, шиї. Основним завданням ЛОР-хірурга при наданні допомоги пацієнтам із політравмою є зупинка критичної кровотечі, вилучення уламків із м’яких тканин шиї та обличчя. Це ургентна хірургія – це не план, який можна прорахувати. Ти не знаєш, з чим можеш зіткнутися під час операції».
Згадує, як на початку повномасштабного вторгнення разом з колегами по відділенню чергував у лікарні:
«Нас, як і всіх, лякає невідомість, тобто, що буде далі, завтра. Було лячно. Що тут скажеш?! Ми на роботі були всі разом, один одного підтримували. А потім, коли почали привозити складних пацієнтів із політравмою, то там вже не думаєш, оперуєш, працюєш на благо пацієнта, щоб максимально зробити так, щоб він не тільки вижив, був здоровий, а щоб подальші операції, які будуть потрібні для реконструкції, були найуспішнішими».
Акубаротравма
Одним із напрямів допомоги постраждалим від війни, який Олексій Тилля разом із колегами опанував в умовах повномасштабного вторгнення – це лікування акубаротравми.
Олексій Тилля
Якщо дуже сильний вибух, може пошкодитися барабанна перетинкаОлексій Тилля
«Акубаротравма – багато хто не розуміє, що це таке, – це стан людини, яка зазнала впливу вибуху, гучного звуку, і це на межі між неврологією та ЛОР-патологією; інакше можна сказати, це контузія, струс мозку, внутрішнього вуха, в якому є рецепторні клітини, які перетворюють звукові коливання на нервові імпульси. Зазвичай це проявляється в тому, що людей турбує зниження слуху, відчуття запаморочення, слабкість, головний біль, шум у голові, вони дезорієнтовані. Це такий стан, яким займається не один ЛОР-лікар, а й неврологи, психологи. А якщо він переходить у ПТСР, то можуть долучитися до лікування психоневрологи або психіатри», – пояснює лор-лікар.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Травма руйнує мозок і ворог це знає». Як пережитий жах впливає на людину? Пояснює психотерапевтНазагал цей вид травми часто асоціюють із безпосередньою участю у бойових діях, та в дійсності від неї активно потерпають цивільні. Багато людей зазнають контузій внаслідок прильотів, пояснює ЛОР-лікар.
«Якщо дуже сильний вибух, може пошкодитися барабанна перетинка. Як наслідок – виражене зниження слуху тощо. Ми, як ЛОР-хірурги, оперуємо цих пацієнтів, але не одразу, через деякий час, бо спочатку потрібно пацієнта пролікувати, зняти запалення посттравматичне. Повинен минути час. У багатьох пацієнтів ці барабанні перетинки загоюються самі, якщо це невелика перфорація».
Олексій Тилля з пацієнтом
Пояснюючи, наводить статистику роботи свого відділення за останній рік:
«Ми за минулий рік провели до трьох тисяч операцій, і відсотків 40 – це саме отіатрія – те, що стосується вуха. Це – і консервативні, і хірургічні епізоди лікування. Багато у кого є перфорації, тому доводиться проводити оперативні втручання, бо інакше є ризик формування хронічного гнійного середнього отиту. Це дуже неприємне захворювання, яке може викликати суттєві внутрішньочерепні ускладнення».
Під ударом
В один момент змінюється всеМикола Воробйов
Робота лікарів у прифронтових регіонах – це не лише допомога постраждалим від російських атак, а й загроза самим опинитись в їх епіцентрі.
Так, 7 листопада 2024 року, за даними місцевої влади, російські війська завдали ударів шістьма КАБами по Запоріжжю. Один із них влучив у територію Запорізького обласного протипухлинного центру, що входить до складу Запорізької обласної клінічної лікарні. Також був зруйнований 4-поверховий житловий будинок. Внаслідок атаки того дня у Запоріжжі загинули 9 цивільних людей (зокрема 1-річний хлопчик), була поранена 41 людина.
Удар РФ по Запоріжжю: влучили по лікарні та житлових будинках (фотосвідчення)
Серед поранених були й медичні працівники, зокрема і лікар із радіаційної онкології Микола Воробйов, який нині виконує обов’язки завідувача відділення радіотерапії і радіохірургії:
Микола Воробйов
«У нас були пацієнти на операційних столах, проводилася променева терапія. Це як зупинка часу. В один момент змінюється все. Пережили, слава Богу, без жертв – це найголовніше, за що ми вдячні Богу, що всі працівники, які постраждали, всі живі».
Микола Воробйов ділиться: «Свою ракету не чуєш. Воно клацнуло – і отямився у калюжі крові. Мені дружина написала повідомлення, і я нахилився подивитись його на телефоні, а повз мою голову пролетів віконний блок. Зачепив мене. Отямився – весь костюм у крові був. Не знаю, скільки був без свідомості. За хронологією зрозуміли, що секунд 15. А далі вже евакуйовувалися, допомагали один одному, переводили у сусідню будівлю. У мене у відділенні всі працівники постраждали. Посічені були обличчя у багатьох».
Микола Воробйов після російської атаки по Запоріжжю 7 листопада 2024 року
У п’ятницю прибралися, субота-неділя – зашили вікна, а в понеділок ми вже працювалиМикола Воробйов
Пацієнтів центру після атаки одразу евакуювали до інших корпусів обласної лікарні. Найбільше внаслідок удару КАБом постраждав корпус променевої терапії, спеціально побудований напередодні повномасштабного вторгнення для лінійного прискорювача (медичний апарат для променевої терапії – ред. ).
«У четвер – приліт. У п’ятницю прибралися, субота-неділя – зашили вікна, а в понеділок ми вже працювали. Залишився повністю робочим гамма-апарат. На лінійному прискорювачі лікувалося до 50 осіб. З кожним поспілкувалися. 10 людей висловили побажання продовжити лікування на лінійному прискорювачі: їх готові були прийняти по всій Україні, аби в найкоротші терміни продовжити лікування, щоб не було перерви, яка може вплинути на результат. А 40 пацієнтів побажали залишитися лікуватися у Запоріжжі. Їхнє лікування було закінчене, зокрема гамма-терапевтичним апаратом», – пригадує Микола Воробйов.
Микола Воробйов під час прийому пацієнта
Повернення до роботи
Попри ситуацію і близькість міста Запоріжжя до фронту, державою було ухвалене рішення виділити нам другий лінійний прискорювачМикола Воробйов
У травні 2025 року найбільш зруйнований від обстрілу корпус повністю запрацював.
«Ми відновили найважливіший сегмент для Запорізької області – надання допомоги променевою терапією онкохворим. Альтернативних закладів, які мали б апарати лінійних прискорювачів, немає. Було відновлено цілісність відділення променевої терапії, де розташований лінійний прискорювач. Усі допоміжні приміщення, де проходить робота для забезпечення і реалізації лікування, підготовки, контурингу, були повністю зруйновані, тому потрібна була реконструкція», – ділиться в.о. завідувача відділення радіотерапії і радіохірургії Микола Воробйов.
Микола Воробйов з колегою та пацієнтом
Він каже, що не лише відновили лікування пацієнтів з онкологією із застосуванням лінійних прискорювачів, а й планують розширити цей напрямок роботи:
«Попри ситуацію і близькість міста Запоріжжя до фронту, державою було ухвалене рішення виділити нам другий лінійний прискорювач. Його вже фактично змонтували. Залишилася лише документальна частина введення в експлуатацію».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Полювання на медиків. Російська армія цілеспрямовано атакує медпрацівників та шпиталі: фактиУ Запоріжжі, за даними Запорізької міської ради, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну внаслідок російських атак постраждало 19 об’єктів закладів охорони здоров’я.
Загалом по Україні, за даними Міністерства охорони здоров’я, станом на 1 березня 2026 року, підтвердили пошкодження або знищення 2 585 об’єктів, що входять до складу 820 закладів охорони здоров’я. Також зауважили, що внаслідок дій армії РФ повністю зруйнований 331 об’єкт, що входить до складу 122 закладів охорони здоров'я: «Найбільших пошкоджень зазнали медичні заклади Донецької, Харківської, Херсонської, Луганської, Запорізької та Миколаївської областей.. Наразі повністю відновлено 757 об’єктів, ще 318 об’єктів перебувають у стані часткового відновлення. 66 об’єктів, які раніше були відновлені, зазнали пошкоджень внаслідок повторних ворожих атак».
Крім цього, зауважили в МОЗ, від початку повномасштабного вторгнення були знищені 285 автомобілів екстреної медичної допомоги, ще 134 авто пошкоджені, а 80 захопив противник.
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
- Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.