«Боїмося нового вторгнення з білоруського боку». Репортаж із прикордоння з Білоруссю

Очільники Білорусі і Росії, Олександр Лукашенко та Володимир Путін розмовляють на полях зібрання Вищої Євразійської економічної ради Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) у Палаці Незалежності в Астані. Казахстан, 29 травня 2026 року

Загроза нового вторгнення з території Білорусі цілком реальна, попереджають у Держприкордонслужбі України. Там кажуть, що відстежують ситуацію, і поки концентрації військ на білоруському боці біля кордону немає, але є зміна ситуації вглибині країни у зв'язку із проведенням безпрецедентних російсько-білоруський ядерних навчань. Після цих навчань керівництво України вирішило вперше прийняти у себе лідерку білоруської опозиції в екзилі Світлану Тихановську. Ситуація напружена.

Як її відчувають люди, які живуть у прикордонні з Білоруссю і ті, хто охороняє там кордон? Кореспондент створеної Радіо Свобода телевізійної та онлайн-мережа «Настоящее время» Андрій Кузаков побував у цьому районі і поговорив із місцевими жителями і прикордонниками.

Між Білоруссю та Україною – новий виток напруженості. Він пов'язаний із ядерними навчаннями Росії та Білорусі, під приводом яких у Білорусі закрили прикордонні ліси на кордоні з Україною та країнами НАТО (Литвою, Латвією та Польщею), візитом до Києва лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської та загальними заявами Олександра Лукашенка про те, що «Володі Зеленському треба заспокоїтися».

Українська розвідка вже кілька тижнів попереджає про можливе нове вторгнення в Україну з території Білорусі в межах літнього наступу Росії.

Лукашенко приготування до вторгнення заперечує, але водночас попереджає Київ: «Не дай бог з якоїсь території буде здійснена військова атака на територію Білорусі – війна в Україні набуде абсолютно іншої якості».

Очільник Білорусі Олександр Лукашенко під час спільних із Росією ядерних навчань, що вперше пройшли на білоруській території із задіянням ядерної тріади. Білорусь, 21 травня 2026 року

Цей обмін погрозами продовжив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (позивний Мадяр): він написав на своїй сторінці у Facebook, що Україна визначила 500 потенційних цілей у Білорусі на випадок вступу країни в конфлікт.

«Безкоштовна і дуже практична порада: не лізь Україні на очі», – зауважив він на адресу Лукашенка.

Лукашенко на це відповів через держінформагентство БелТА, що Мінськ визначив в Україні одну «дуже серйозну ціль з точними координатами».

Що відбувається на кордоні України та Білорусі?

Кордон між Україною та Республікою Білорусь на півночі проходить по річці Дніпро: щодня його патрулює катер українських прикордонників, а зверху моніторять дрони.

Українські прикордонники патрулюють на катері річковий кордон з Білоруссю. Травень, 2026 року

Начальник підрозділу Антон каже, що їхнє головне завдання – не допустити провокацій:

«Завдання на цей час у прикордонника – щоб будь-яка диверсійно-розвідувальна група чи будь-який військовослужбовець не потрапили на територію України»

Надія Райська живе в прикордонному селі поруч із Білоруссю. Вирощує картоплю, цибулю, перець і навіть кавуни.

Жінка зізнається, що у неї на душі неспокійно:

«Обстановка дуже важка, і хто його знає, чи дадуть нам зібрати наш город? Або, може, ні, тому що дуже важко! Дрони літають щодня через нас, на Київ і на Чернігів»

Дрони, про які говорить Надія, – це не дрони українських прикордонників, а російські «Шахеди» та «Гербери»: російська армія використовує для ударів по Україні зокрема й військову інфраструктуру на території Білорусі.

За даними української розвідки, Росія знову намагається втягнути Білорусь у війну проти України, і російські війська в будь-який момент можуть розміститися на підготовлених білоруських базах та полігонах недалеко від кордону.

«Росія продовжує, а зараз ще активніше, тиснути на Білорусь для того, щоб та вже власними силами долучалася до війни, яку Росія розв'язала проти нашої країни, – каже Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України. – Є сигнали, що Білорусь продовжує розвивати свою військову інфраструктуру, певні інфраструктурні об'єкти, а також логістичні маршрути: це свідчить про те, що в будь-який момент усе це знову може бути використано проти України. Це і полігони, і місця, де можна тримати особовий склад. І знову ж таки логістичні маршрути, які б дозволяли все це оперативно забезпечувати».

Надія Райська вважає, що загроза вторгнення з боку Білорусі є реальною.

«Ми цього чекаємо щодня, що ось-ось. Думаємо, що буде таке ж, як у 2022 році, коли все починалося, – наступ із боку Білорусі, знову підуть, – каже вона. – Не так боїмося того, що зверху (показує на небо), як пішого боїмося дуже – що зайдуть і що зроблять з людьми, і дітьми, і з усім. Тоді нас пронесло, а зараз, звісно, важко знову чекати на них. Страх після 2022 року залишився: тоді і паркани дрижали, і хати дрижали».

Український прикордонник на кордоні з Білоруссю. Травень, 2026 рік

Прикордонники стежать

Дрон прикордонника Олександра, який пролітає біля кордону, поки що нічого підозрілого на території Білорусі не бачить.

«Скупчень ніяких не виявлено, концентрації ніякої немає, спостерігається щоденна діяльність прикордонної служби Білорусі», – доповідає він.

Утім, накопичувати техніку безпосередньо на кордоні Білорусі та України не обов'язково, пояснює начальник прикордонного підрозділу Антон.

«Є багато інших варіантів. Необов'язково накопичувати техніку – можна десантувати військовослужбовців, перелетіти кордон гвинтокрилом, або як було у 2022 році, коли з території Білорусі пішли літаки на наш бік, запускали ракети. Знову ж таки артобстріли. Це необов'язково має бути піхота»

Для провокацій проти України можуть бути використані й дрони. Держсекретар Радбезу Білорусі Олександр Вольфович 26 травня у Москві заявив, нібито за тиждень 116 українських ударних БПЛА впали на білоруській території – але жодних доказів цього не навів. В Україні подібні заяви назвали абсурдними.

«Білорусь на це заплющує очі»

Російські дрони типу «Шахед» у білоруському повітряному просторі українськими силами фіксуються все частіше. Один російський ударний БПЛА був знятий, коли летів поруч із кордоном з Україною. Через те, що він летів над територією Білорусі, збивати такі цілі українська ППО не може – поки вони не залетять на територію України. Цим, за словами прикордонників, і користується противник.

«Фактично російські дрони «Шахеди» як правило, заходять через Чернігівську область по ділянці кордону з Росією, – пояснює Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України. – А далі вони йдуть уздовж кордону, і часто, знову ж таки, ці дрони летять саме над територією Білорусі. А Білорусь про це жодним чином ніколи не говорить Україні. І не засуджує Росію, яка використовує повітряний простір Білорусі для того, щоб атакувати Україну».

Крім того, за словами українських прикордонників, білоруські військові розгортають ретранслятори, які посилюють сигнал для російських дронів.

«Білорусь на це заплющує очі. Білоруська ППО, яка фіксує українські дрони, чомусь не фіксує інші засоби, які пролітають саме над територією Білорусі, які використовують територію Білорусі з боку Росії», – наголошує Демченко.

З усіх перелічених вище причин українські прикордонники продовжують готуватися до можливого вторгнення. Територія біля кордону з Білоруссю зараз активно мінується, також там риють протитанкові рови та будують інші укріплення. Українські прикордонники кажуть, що слід бути готовими до будь-яких ситуацій.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Не можна виключати і вторгнення». Держприкордонслужба розповіли про загрози з Білорусі

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Зеленський: через масований удар РФ загинули 22 людини, ще 130 – постраждали

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Зміна режиму в Білорусі може статися раніше, аніж у Росії» – Тихановська