Як зміни у законі РФ про поширення «фейків» щодо російської армії вплинуть на суспільне життя Росії? Які покарання пропонуються новим законопроєктом і для чого його ухвалюють? Чи матимуть вплив нові законодавчі норми на життя українського населення в окупації? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У Держдуму Росії внесли законопроєкт із поправками до Кримінального кодексу, де пропонують конфіскувати майно громадян, засуджених за статтями про поширення «фейків» про російську армію. Законопроєкт розроблений депутатами Держдуми від «Єдиної Росії» Василем Піскарьовим, Іриною Яровою та Оленою Ямпольською. Згідно з документом, статті Кримінального кодексу про «фейки» та заклики до дезертирства включать до переліку злочинів, за скоєння яких передбачена конфіскація майна.
- Голова Держдуми РФ В'ячеслав Володін раніше заявляв, що новий закон дозволить владі конфіскувати гроші, цінності чи інше майно. За його словами, вони використовуються «для фінансування злочинної діяльності проти безпеки Росії». Також закон дозволить позбавляти засуджених почесних звань.
- «Фейками та дискредитацією» російські суди визнають фактично будь-яку інформацію про війну в Україні, яка суперечить офіційній позиції Кремля. Щонайменше половину вироків у справах про «фейки про армію» суди ухвалили через висловлювання про вбивство мирних жителів України російськими військовими, підрахувало раніше видання «Верстка».
- Новий російський законопроєкт прокоментував Іван Федоров, який учора очолив Запорізьку обласну державну адміністрацію. У своєму телеграм-каналі він зазначив, що під особливим тиском будуть жителі тимчасово окупованих територій. «Для конфіскації майна у людини достатньо буде навіть допису в соціальних мережах проти розв'язаної Путіним війни проти України», – зауважив він.
«Інструмент для залякування населення»
Оновлені положення закону є одним з інструментів тиску на населення, яке не погоджується з веденням Росією війни проти України, вважає адвокат Микола Полозов.
«З моменту ухвалення поправок до кримінального законодавства із запровадженням тих самих горезвісних статей про «дискредитацію», про «фейки» було порушено сотні кримінальних справ. Влада вважає це досить зручним інструментом для придушення тієї частини суспільства, яка не згодна з веденням війни проти України. Цей захід спрямований насамперед на залякування населення, коли використовують точково і максимально поширюючи в засобах пропаганди, кримінальні переслідування, і тим самим намагаються стримувати громадську думку щодо подій, що відбуваються, для того, щоб вона повністю вкладалася в уявлення, які є в Кремлі», – сказав «Новинам Приазовʼя» адвокат.
Полозов зазначає, що під поняттям так званих фейків та дискредитації російські правоохоронні органи можуть вбачати будь-яке негативне висловлювання щодо російської армії.
Якщо сказати, що розбомбили дитячий садок – це вже вважається фейком. І для російської влади абсолютно неважливо, що насправді там розбомбилиМикола Полозов
«Тобто в цьому сенсі стаття, що називається, гумова, і може під неї слідчий, прокурор, підтягнути все, що необхідно. А якщо ми говоримо про фейки, то фейки – це хибне твердження, яке суперечить офіційній заяві Кремля. Умовно кажучи, Конашенков заявляє від Міноборони РФ, що вони розбомбили якесь скупчення найманців. Якщо сказати, що розбомбили дитячий садок це вже вважається фейком. І для російської влади абсолютно неважливо, що насправді там розбомбили. Право на застосування цієї статті абсолютно жахливе в Росії. Тобто потрапити (під слідство) можна і за публікацію допису в інтернеті, і з доносом, якщо не письмово щось висловити, і за малюнок чи за якусь дію», – пояснив він.
«Без права на індульгенцію»
За словами адвоката, під дію оновленого законодавства можуть потрапити люди, яких російська влада визнала «іноагентами», або відомі російські громадяни, які залишили країну, але мають там майно.
«З останнього можна навести приклад письменника Бориса Акуніна, проти якого розгорнули цькування. Його спочатку визнали «іноагентом», потім порушили справу щодо фейків про російську армію. Тобто тут, за великим рахунком, індульгенції нікому не дають. І якщо людина висловлюється проти дій путінського режиму, якщо вона перебуває в Росії, то ж є велика ймовірність, що її посадять. Якщо він перебуває за кордоном, мабуть, незабаром забиратимуть майно», – сказав Полозов.
Він також поділився своїми міркуваннями стосовно подальшої долі конфіскованого таким чином майна у громадян.
«Зараз силовики потирають руки, розуміючи, що це майно конфіскуватиметься вже явно не в дохід держави. Воно буде за непрямими цінами продаватися у своєму колі. Все це буде безжально розкрадатися», – переконаний адвокат.
- Президент РФ Володимир Путін 4 березня 2022 року підписав закон про позбавлення волі до 15 років за так звані «фейки» про дії російських збройних сил в Україні. У разі «публічного поширення завідомо неправдивої інформації про використання Збройних сил РФ з метою захисту інтересів Росії та її громадян» загрожує штраф до 5 мільйонів рублів або позбавлення волі терміном до 10 років. Якщо поширення так званих «фейків» спричинило тяжкі наслідки, термін позбавлення волі становитиме від 10 до 15 років.
- Цим законом було запроваджене кримінальне покарання за заклики до санкцій проти Росії. За подібні дії загрожує штраф у розмірі до 500 тисяч рублів, або обмеження волі, або позбавлення волі терміном до трьох років зі штрафом до 200 тисяч рублів.
«Змусити всіх замовчати»
Український журналіст Роман Цимбалюк, який до 2022 року працював у Москві, розповів у коментарі «Новинам Приазов'я», що російське населення не мало можливості вільно висловлювати свою думку і до ухвалення нового законодавства.
Тема війни Росії проти України серед російського населення, а тепер і в окупації табуйована, зазначив журналіст. Проте є громадяни, які чітко розуміють політику Кремля і частково підтримують її, додав Цимбалюк.
Всі удають, що нічого не відбувається, але при цьому всі чудово розуміють, що Путін веде абсолютно безумну війнуРоман Цимбалюк
«Більшість народу не посміхається, вони дивляться в підлогу, вони тему війни не обговорюють, це табуйована тема навіть для розмов на кухні. Всі удають, що нічого не відбувається, але при цьому всі чудово розуміють, що Путін веде абсолютно безумну війну, яка стосується всіх росіян. Треба визначити, що, ймовірно, більшість населення підтримує війну проти України, й в принципі їх влаштовує – мовчати», – підкреслив журналіст.
За словами Цимбалюка, доповнений законопроєкт є інструментом тиску не лише на населення в Росії, а і на жителів тимчасово окупованих територій України.
«Це один з таких інструментів для залякування населення, в першу чергу – в Росії, в другу чергу – на окупованих територіях. Саме залякування, щоб за жодних обставин нічого не писали, нічого не говорили», – додав він.
«Точкові удари»
Законопроєкт щодо поширення так званих «фейків» про російську армію на початковому етапі буде спрямований на окремих людей і не матиме масового характеру, вважає український політолог та історик Вадим Денисенко.
«Російська влада буде досить акуратно застосовувати цей законопроєкт. На перших етапах це будуть точкові удари по певних людях і цих певних людей будуть показувати всім та говорити, що ті, хто буде виступати проти влади, отримають саме таке рішення. Як далі буде діяти влада? Будь-який тоталітарний режим, де розкручується маховик репресій, неможливо зупинити просто так маховик репресій. Тому, очевидно, все ж таки, надалі кількість таких людей буде збільшуватись. Але на першому етапі я впевнений, що це будуть точкові удари по певних людях», – зауважив політолог.
За його словами, зараз рейтинг Путіна серед місцевого населення високий. Оновлене законодавство не вплине на майбутні вибори, додав Денисенко.
Росія увійшла в тоталітарну систему, де ключовим ворогом є людина, яка інакше мислитьВадим Денисенко
«Станом на зараз реальний рейтинг Володимира Путіна серед тих, хто визначився, і тих, хто прийде на вибори, складає 72-83%. Завдання, наскільки я розумію, стоїть – докинути ще 10% для того, щоб у нього було 85-87% відсотків загального результату. В принципі це абсолютно під силу державній машині Російської Федерації, особливо зважаючи на те, що у 29 регіонах будуть відбуватись електронні голосування, і в тому числі у Москві та Московській області, які складають приблизно 15% від всіх виборців Російської Федерації. Тому на електоральний цикл це ніяк не вплине. По суті, ми можемо сказати, що Росія увійшла в тоталітарну систему, де ключовим ворогом є людина, яка інакше мислить або може навіть собі дозволити подумати, що вона може інакше мислити. І саме тому приймається відповідний законопроєкт», – підкреслив політолог.
- Російська Рада Федерації на засіданні 7 грудня призначила дату президентських виборів у РФ. Цим днем обрали 17 березня 2024 року. Дата голосування визначається федеральним законом, але розпорядження сенаторів дає формальний старт передвиборчої кампанії.
«Вкотре затягують гайки»
Російський політичний емігрант та колишній аналітик партії «Єдина Росія» Леонід Власюк погоджується з думкою про те, що правки до закону щодо «дискредитації» російської армії покликані задля тиску на місцеве населення. Адже у деяких регіонах Росії відомо про певні протести проти дій влади, зазначив Власюк.
«У Башкирії, в інших місцях, почало поступово підійматися місцеве населення. Але це поки що до великих проблем усередині Росії не призведе. Найбільші проблеми будуть, якщо підніметься столиця. Росія потребуватиме проведення мобілізації. І, звісно, виникає дедалі більше страху перед тим, що народ не витримає. Тому вирішили ще трохи натягнути повідець і ще трохи затягнути гайки, показавши людям, що ми не лише вас у в'язницю посадимо, а й заберемо у вас усе, що є», – пояснив Власюк.
За його словами, оновлений закон буде повністю порушувати Конституцію РФ, оскільки порушує основні її положення. Власюк вважає, що законопроєкт був розроблений та втілений в життя за ініціативою президента Росії.
«Вони спробують під вибори, можливо, зробити таким чином, щоб Путін виявився хорошим. І він або накладе вето на цей законопроєкт, скаже: «Ви що там збожеволіли?». Тим самим покаже себе позитивним героєм. Або цей закон буде ухвалений, все залежить від ситуації на фронті, все залежить від ситуації в економіці й все залежить від ситуації з явкою на вибори. Самі підсумки виборів вже будуть неважливі», – додав експерт.
- Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, включно із Запорізькою, які були лише частково окуповані.
- Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
- Українська влада заявляє, що збройним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум