Російська «Нєзавісімая Ґазєта» вважає, що переговори у Києві між Патріархом Російської православної церкви Алексієм Другим та Вселенським Патріархом Варфоломієм Першим пройшли в атмосфері гострих суперечок щодо майбутньої незалежності українського православ’я від Москви. Московське видання наголошує, що коли Алексій Другий на спільній прес-конференції в Києві визнав необхідність делегаціям Москви і Константинополя вирішувати спірні проблеми, то Варфоломій Перший тут же докинув репліку: «І зробити це найближчим часом» - із чим глава Російської православної церкви змушений був погодитися. «Нєзавісімая Ґазєта» також цитує слова Варфоломія Першого у Борисполі перед відльотом до Стамбула, коли той сказав Вікторові Ющенку: «Ваші проблеми – це також і наші проблеми». Це видання нагадує і про те, що Президент України не приховував публічно, що очікує від Вселенського патріарха підтримки у створенні помісної Православної церкви в Україні. «Нєзавісімая Ґазєта» також запитує, чи буде у жовтні на всеправославній зустрічі в Стамбулі поставлене питання про початок об’єднання українських церков.
Французька «Монд» також відзначає «політичний характер» святкування у Києві 1020-річчя Хрещення Київської Русі і наголошує, що «православ’я в Україні пережило за свою історію подвійний розкол» і що питання релігії, можливо, навіть більше, аніж мовне питання, пов’язане з «національною ідентичністю України». Французька газета інформує, що в оточенні Вселенського патріарха «вважають можливим визнання патріархом у майбутньому української незалежної і об’єднаної церкви». «Монд» прогнозує, що українське церковне питання надасть значної гостроти всеправославній зустрічі глав церков, яка запланована у Стамбулі на жовтень цього року. Про це ж пише і польська «Ґазєта Виборча» яка наголошує, що Росія «не приховує своєї люті від того, що Київ хоче звільнити українське православ’я від Москви». Польське видання також зазначає, що проблема церковної незалежності завжди була для українців тісно пов’язана з боротьбою за їхню повну національну незалежність.
Низка європейських газет публікує матеріали про нові російські пропозиції щодо змін у світовій системі безпеки. Чимало оглядачів, як наприклад у «Інтернешнел Гералд Трібюн», називають ці російські пропозиції «розмитими» і такими, що не мають підтримки на Заході. Це ж видання наводить слова російського посланця в НАТО Дмитра Роґозіна про те, що робота над новою концепцією безпеки ще не завершена. «Інтернешнел Гералд Трібюн» також вважає, що намагання Росії посилити свою роль у світі, у зв’язку з її зрослою енергетичною потужністю, роблять зрозумілішими її пропозиції щодо нової системи безпеки. Але, на думку газети, насамперед, тут проглядаються наміри Росії відтіснити на задній план ОБСЄ і НАТО, з чим, як наголошує «Інтернешнел Гералд Трібюн», Сполучені Штати і більшість їхніх європейських союзників не погодяться.
(Прага – Київ)
Французька «Монд» також відзначає «політичний характер» святкування у Києві 1020-річчя Хрещення Київської Русі і наголошує, що «православ’я в Україні пережило за свою історію подвійний розкол» і що питання релігії, можливо, навіть більше, аніж мовне питання, пов’язане з «національною ідентичністю України». Французька газета інформує, що в оточенні Вселенського патріарха «вважають можливим визнання патріархом у майбутньому української незалежної і об’єднаної церкви». «Монд» прогнозує, що українське церковне питання надасть значної гостроти всеправославній зустрічі глав церков, яка запланована у Стамбулі на жовтень цього року. Про це ж пише і польська «Ґазєта Виборча» яка наголошує, що Росія «не приховує своєї люті від того, що Київ хоче звільнити українське православ’я від Москви». Польське видання також зазначає, що проблема церковної незалежності завжди була для українців тісно пов’язана з боротьбою за їхню повну національну незалежність.
Низка європейських газет публікує матеріали про нові російські пропозиції щодо змін у світовій системі безпеки. Чимало оглядачів, як наприклад у «Інтернешнел Гералд Трібюн», називають ці російські пропозиції «розмитими» і такими, що не мають підтримки на Заході. Це ж видання наводить слова російського посланця в НАТО Дмитра Роґозіна про те, що робота над новою концепцією безпеки ще не завершена. «Інтернешнел Гералд Трібюн» також вважає, що намагання Росії посилити свою роль у світі, у зв’язку з її зрослою енергетичною потужністю, роблять зрозумілішими її пропозиції щодо нової системи безпеки. Але, на думку газети, насамперед, тут проглядаються наміри Росії відтіснити на задній план ОБСЄ і НАТО, з чим, як наголошує «Інтернешнел Гералд Трібюн», Сполучені Штати і більшість їхніх європейських союзників не погодяться.
(Прага – Київ)
