Те, що в четвер 19 березня парламент не розглядав давно очікувані урядові зміни, у фракції БЮТ пояснили відсутністю в Україні Прем’єр-міністра. Проте визнали наявність певних проблем.
«Думаю, що є шанси зняти стільки міністрів, скільки треба, – каже заступник голови фракції БЮТ Андрій Кожем’якін. – Під це голоси є. А призначити?.. Думаю, двох-трьох міністрів ми призначимо».
Кандидатського пакету не вийшло
Шанси провести через парламент кандидатури нових міністрів є доволі непевними. У коаліції бракує голосів. До того ж, фракції НУНС і Блоку Литвина відмовляються призначати міністрів одночасно – пакетним голосуванням.
Натомість ані фракція Партії регіонів, ані комуністи не хочуть голосувати за призначення нових міністрів. «Коли формувався уряд, коли треба було керувати, нас не кликали, – каже депутат-комуніст Петро Цибенко. – А коли треба поділитися відповідальністю, за те, що наробили, то кажуть: ідіть! Ну, так же не буває».
Поки що невизначено виглядають шанси і кандидата на посаду міністра закордонних справ Олега Шамшура, кандидатуру якого вніс до парламенту Президент. За нього наразі не готова голосувати фракція Блоку Литвина, поки Президент не запропонує Верховній Раді послання про основи зовнішньої політики.
Опозиція шукатиме нестандартне рішення
Зараз у фракції БЮТ говорять про те, щоб знайти голоси під відставку незручних міністрів та працювати з виконувачами обов’язків. Щоправда, виконувати обов’язки можна лише два місяці. Але депутати-бютівці посилаються на прецедент – мовляв, в Україні два роки був виконувач обов’язків голови СБУ, тож до президентських виборів зможуть працювати виконувачі обов’язків міністрів (щоправда, офіційно давати такі коментарі депутати з фракції БЮТ наразі не хочуть).
Натомість політичні опоненти намагатимуться в такому разі порушити питання про створення позакоаліційного антикризового уряду. На думку експертів, у такій ситуації можливими є три сценарії розвитку подій.
«Якщо говорити про перспективи, – каже політолог Андрій Єрмолаєв, – то найреальнішою є та, яку ми бачимо зараз: поступова девальвація уряду в умовах, коли коаліція не спроможна формувати його склад. Друга – формування нового складу коаліції,– на мою думку, є мінімально можливою. Третя перспектива може стати наслідком нового витка політичної кризи, коли треба буде ухвалювати нестандартне рішення».
Проте у питання про відставку уряду до осені цього року в парламенті порушуватися не буде. Адже його двічі не зможуть виносити на розгляд упродовж однієї сесії. А в лютому питання про недовіру урядові не набрало необхідної кількості голосів.
(Київ – Прага)
«Думаю, що є шанси зняти стільки міністрів, скільки треба, – каже заступник голови фракції БЮТ Андрій Кожем’якін. – Під це голоси є. А призначити?.. Думаю, двох-трьох міністрів ми призначимо».
Кандидатського пакету не вийшло
Шанси провести через парламент кандидатури нових міністрів є доволі непевними. У коаліції бракує голосів. До того ж, фракції НУНС і Блоку Литвина відмовляються призначати міністрів одночасно – пакетним голосуванням.
Натомість ані фракція Партії регіонів, ані комуністи не хочуть голосувати за призначення нових міністрів. «Коли формувався уряд, коли треба було керувати, нас не кликали, – каже депутат-комуніст Петро Цибенко. – А коли треба поділитися відповідальністю, за те, що наробили, то кажуть: ідіть! Ну, так же не буває».
Поки що невизначено виглядають шанси і кандидата на посаду міністра закордонних справ Олега Шамшура, кандидатуру якого вніс до парламенту Президент. За нього наразі не готова голосувати фракція Блоку Литвина, поки Президент не запропонує Верховній Раді послання про основи зовнішньої політики.
Опозиція шукатиме нестандартне рішення
Зараз у фракції БЮТ говорять про те, щоб знайти голоси під відставку незручних міністрів та працювати з виконувачами обов’язків. Щоправда, виконувати обов’язки можна лише два місяці. Але депутати-бютівці посилаються на прецедент – мовляв, в Україні два роки був виконувач обов’язків голови СБУ, тож до президентських виборів зможуть працювати виконувачі обов’язків міністрів (щоправда, офіційно давати такі коментарі депутати з фракції БЮТ наразі не хочуть).
Натомість політичні опоненти намагатимуться в такому разі порушити питання про створення позакоаліційного антикризового уряду. На думку експертів, у такій ситуації можливими є три сценарії розвитку подій.
«Якщо говорити про перспективи, – каже політолог Андрій Єрмолаєв, – то найреальнішою є та, яку ми бачимо зараз: поступова девальвація уряду в умовах, коли коаліція не спроможна формувати його склад. Друга – формування нового складу коаліції,– на мою думку, є мінімально можливою. Третя перспектива може стати наслідком нового витка політичної кризи, коли треба буде ухвалювати нестандартне рішення».
Проте у питання про відставку уряду до осені цього року в парламенті порушуватися не буде. Адже його двічі не зможуть виносити на розгляд упродовж однієї сесії. А в лютому питання про недовіру урядові не набрало необхідної кількості голосів.
(Київ – Прага)
