Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 06:49

«Східна Європа лише наближається до західної моделі споживання» – економіст Робер Рошфор


Брюссель – Різдвяні та новорічні свята – це період чималих витрат. Подарунки, святковий стіл, розваги... Якщо скласти все разом, то виходить кругленька сума. Проте, у країнах Західної Європи наразі спостерігаються важливі зміни у звичках споживачів. Основні причини – невпевненість, породжена кризою, зростання безробіття, спад купівельної спроможності та небажання марнотратити з огляду на екологічні виклики. Радіо Свобода спробувало простежити за мутаціями на споживчому ринку старої Європи та новими звичками громадян східноєвропейських країн, що приєдналися до Євросоюзу декілька років тому. Коротку характеристику сьогоднішнього ринку споживання країн Західної Європи зробив у інтерв’ю Радіо Свобода європейський економіст, соціолог та експерт з питань споживання Робер Рошфор.

– На мою думку, ми живемо у період двох криз. Є криза економічна, але є ще й інша – криза суспільства з надмірним рівнем споживання, яким є Західна Європа. Новорічні свята у цьому сенсі – це яскрава ілюстрація марнотратства, тому саме нині й відбувається переусвідомлення всіх сторін нашого споживання. При цьому, свій відбиток також накладають дуже актуальні нині питання екології. Це породжує у людей бажання марнотратити якомога менше. Ми бачимо, що нинішні споживачі навіть зацікавлені у придбанні вживаних речей для різдвяних подарунків.

– Дійсно, ще декілька років тому дарування «секонд-хенду» було тут чимось неприпустимим. Чи можемо ми назвати це своєрідним «руйнуванням табу через економічну кризу»?

– Так, це й було свого роду табу. Я маю враження, що ми наразі переживаємо справжню мутацію у царині споживання. Якщо донині протягом десятків років ми вважали, що найважливіше – це мати той чи інший предмет, то тепер усвідомлюємо, що цей предмет насамперед повинен бути корисним і потрібним. Цим і пояснюється те, що коли люди використали подарунок, його виставляють на продаж в інтернеті. Не обов’язково тому, що він більше не подобається, а тому, що ми, скажімо, переглянули це DVD і тепер не бачимо причини далі тримати його у себе. Тому, мені здається, що наразі у суспільстві одночасно відбувається культурна мутація споживання і економічна криза, яка змінює звички людей.

– До речі, ці нові, назвемо їх «посткризові звички». Чи не зміняться вони знову, коли криза мине?

– Якщо наступного року розпочнеться справжнє економічне зростання (хоча ми знаємо, що цього не станеться), можливо, що на перше післякризове Різдво і Новий рік споживачі витрачатимуть дещо більше, для того, аби принести задоволення і собі, і оточуючим. Але сама ідея «споживати та купувати більше» не відродиться навіть після цієї великої кризи, що ми наразі маємо.

– А що в цьому сенсі відбувається у державах, які нещодавно стали членами Європейського Союзу і, відповідно, все ще звикають до нових стандартів споживання за якими давно живе Західна Європа?

– Це очевидно, коли глянути на порівняння між європейськими країнами. Так би мовити, новоприбулі держави тільки перетворюються на суспільство споживання. Ще 15-20 років тому ці країни були бідні, тому вони наразі продовжують споживати якомога більше, бо ще не вичерпали всіх можливостей західноєвропейської моделі. Поряд з ними, ми виглядаємо дітьми, розбещеними благоустроєм та багатством.

Але, врешті-решт, робити різдвяні чи новорічні подарунки – це доволі розумно, це гарна звичка, від якої не слід відмовлятися. Але найважливіше у цьому сенсі – родинні зустрічі, святкування у колі друзів. А подарунки повинні служити тільки незначними складовими цих святкувань.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG