Як стало відомо в Дніпропетровську, Президент Віктор Ющенко нагородив посмертно дніпропетровського поета Івана Сокульського орденом Свободи.
За указом, нагороду присвоєно «за визначний особистий внесок у боротьбу за незалежність України, самовіддане служіння національній ідеї та відстоювання прав і свобод людини».
Іван Сокульський – громадсько-політичний діяч, дніпропетровський поет-«шістдесятник», правозахисник, член Української Гельсінської групи, у якого за плечима майже два десятиліття радянських концтаборів.
Він став на шлях дисидентства у 1966 році – тоді «за написання націоналістичних віршів» його виключили з комсомолу і відрахували з університету.
Також Сокульський був одним із авторів відомого «Листа творчої молоді Дніпропетровська», в якому висловлювався протест проти політики русифікації в Україні, переслідування національної інтелігенції, плюндрування пам’яток культури, цькування роману Олеся Гончара «Собор». Після того, як «Лист» оприлюднили Радіо Свобода й інші закордонні ЗМІ, поета арештували й засудили до таборів.
Повернувся він додому аж 1988-го, став одним із засновників дніпропетровських обласних організацій Товариства української мови імені Тараса Шевченка, Народного руху України, «Меморіалу». Помер 1992 року, похований у Дніпропетровську.
Письменники Дніпропетровська, згадуючи поета-патріота, не раз заявляли, що пам’ять Івана Сокульського досі належно не пошанована у державі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода. Його твори побачили світ мізерними накладами, в обласному центрі нема вулиці, яка б носила його ім’я.
За указом, нагороду присвоєно «за визначний особистий внесок у боротьбу за незалежність України, самовіддане служіння національній ідеї та відстоювання прав і свобод людини».
Іван Сокульський – громадсько-політичний діяч, дніпропетровський поет-«шістдесятник», правозахисник, член Української Гельсінської групи, у якого за плечима майже два десятиліття радянських концтаборів.
Він став на шлях дисидентства у 1966 році – тоді «за написання націоналістичних віршів» його виключили з комсомолу і відрахували з університету.
Також Сокульський був одним із авторів відомого «Листа творчої молоді Дніпропетровська», в якому висловлювався протест проти політики русифікації в Україні, переслідування національної інтелігенції, плюндрування пам’яток культури, цькування роману Олеся Гончара «Собор». Після того, як «Лист» оприлюднили Радіо Свобода й інші закордонні ЗМІ, поета арештували й засудили до таборів.
Повернувся він додому аж 1988-го, став одним із засновників дніпропетровських обласних організацій Товариства української мови імені Тараса Шевченка, Народного руху України, «Меморіалу». Помер 1992 року, похований у Дніпропетровську.
Письменники Дніпропетровська, згадуючи поета-патріота, не раз заявляли, що пам’ять Івана Сокульського досі належно не пошанована у державі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода. Його твори побачили світ мізерними накладами, в обласному центрі нема вулиці, яка б носила його ім’я.
