Російська армія 20-кілометровим фронтом просунулася в Сіверську та на його флангах – про це 16 грудня повідомив проєкт DeepState. Судячи з мапи проєкту, більша частина міста вже окупована, а решта перебуває в «сірій зоні» – там вже фіксують російських солдатів.
Так званий Напрямки і їхні назви Генеральний штаб ЗСУ формує за назвою населеного пункту, який є ціллю агресора на певній ділянці і для захоплення якого він концентрує зусилля. Сіверський напрямок (тепер у зведеннях Генштабу це Слов'янський напрямок) охоплював території на схід та південь від Сіверська.
Сіверський виступ є трохи вужчим визначенням, це ділянка суто довкола Сіверська, що має форму виступу, який врізається в лінію бойового зіткнення (Григорівка, Серебрянка, Верхньокам’янське, Виїмка, Переїзне, Федорівка, Івано-Дар’ївка у Донецькій області та Білогорівка, Греківка, Надія, Новоєгорівка та Серебрянський ліс в Луганській області). Росія намагалась зрізати цей виступ, оскільки пряма лінію фронту є значно зручнішою для атак та просувань. протягом трьох років війни був чи не найстабільнішою ділянкою фронту – криза там почала розростатися після захоплення Серебрянського лісництва в середині жовтня 2025 року.
Судячи з карти, агресор вже перетнув річку Бахмутку, що ділить місто на дві частини і могла б стати перепоною для його просування. Приблизно у 27 кілометрах навпростець на захід від Сіверська лежить Слов'янськ – крайнє північне місто «ланцюга фортець» Сил оборони на Донбасі. Причому між ними вже немає великих міст, річок чи промислових об'єктів, що могли б затримати агресора.
- Чому армія РФ змогла так швидко просунутись у Сіверську?
- Яких заходів мало б ужити військове керівництво України, щоб зупинити це просування?
- Та чи може уже цієї зими початися битва за Слов’янськ?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитало у ветерана російсько-української війни, старшого лейтенанта та експерта аналітичної групи «Левіафан» Миколу Мельника.
– Дуже швидко розвиваються події навколо Сіверська. Вчора (16 грудня – ред.) проєкт DeepState оновив карту бойових дій з просуванням у самому місті та на його флангах. Що там відбувається, як ви вважаєте?
– Завжди може бути тисяча і одне пояснення, чому так відбувається. З одного боку, росіяни підтягують резерви, з іншого боку, наші підрозділи частково є знекровленими. Залишається практика, коли на окремих напрямках у нас воюють не своїми, а Йдеться про прикомандировані підрозділи, які набирають в окремих підрозділах і відправляють для посилення. Багато військових та експертів оцінюють таку практику негативно, оскільки непоодинокі випадки, коли такі підрозділи ставали слабкою ланкою в обороні – які противник виявляє і потім атакує. Крім того, часто вони стоять на флангах (нібито другорядних ділянках фронту) навколо ключових селищ і міст, тож такі удари дозволяють армії РФ брати українські населені пункти в кліщі.. Це ускладнює координацію всіх Сил оборони, які є на конкретному напрямку.
І виходячи з того, що росіяни переважають нас фактично в усіх силах та засобах, ми маємо щодня говорити про те, що наші військові роблять надлюдські зусилля, щоб елементарно стримувати ворога.
Ні для кого не секрет, що в наших підрозділах не вистачає людей. Відповідно, про якісь ефективні контратакувальні дії йтися може лише в якомусь обмеженому тактичному проміжку часу.
– Тобто це кумулятивний ефект проблем в Силах оборони, який зараз відобразився, чи справа в натиску російської армії, або ж в їхній новій тактиці? Я знову зазначу, це вражає – три роки Сіверський виступ був дуже стабільним. Всі інші фронти рухалися, і ось тепер почав рухатись і Сіверський, ще й так швидко. Ця ситуація нагадує те, що відбувалося на Стик Донецької, Дніпропетровської і Запорізької областей, раніше Новопавлівський напрямок.
– Я хочу звернути увагу, що свого часу у нас була Авдіївка – там теж півтора року все було стабільно, поки не допустили абсолютне знекровлення 110-ї бригади. А коли почали підтягуватися резерви – рятувати вже не було чого: противник перехопив ініціативу і, за великим рахунком, розірвав нашу оборону.
Що відбувається зараз під Сіверськом, я не готовий сказати. Але якщо противник просувається на 23-кілометровій ділянці фронту, то це проблеми доволі великого масштабу. Це вже питання до Ставки [верховного головнокомандувача], чому так відбувається.
Основні причини завжди одні і ті самі на будь-якій ділянці фронту – це знекровлення підрозділів і слабка координація між підрозділами, яка може бути викликана проблемами в управлінні. Детальніше треба все-таки питати командирів корпусів, кому довірена ця ділянка фронту.
– Річка Бахмутка, яка проходить Сіверськом, може стати такою перепоною, яка зупинить або уповільнить агресора? Чи вона не настільки велика?
– Будь-яка навіть канава може стати проблемою. Питання в тому, що з півдня росіяни вже просунулися за нею і вони будуть розширювати цей плацдарм.
Справа не в тому, що за будь-яку ділянку нашого фронту ми маємо триматися, незважаючи на людські втрати. Питання в тому, чи є зараз в Сіверську достатня кількість оборонно-фортифікаційних споруд, куди можна відвести особовий склад.
Зараз завдання перед військово-політичним керівництвом може стояти лише одне – збереження армії, живої сили та, за можливості, техніки. Це головне. Поки буде армія, ми зможемо боротися далі.
Якщо ми будемо втрачати наші підрозділи в абсолютно беззмістовних боях за нікому не потрібні посадки, так ми людей не напасемося. І проблема комплектування Сил оборони буде дедалі більше загострюватися і рано чи пізно призведе до непоправних наслідків.
– Просування були не лише в Сіверську, але й на іншому березі Сіверського Дінця, на Лиманському напрямку. Я так розумію, це взаємопов'язані речі. Прикривають вони (росіяни – ред.) свої фланги в Сіверську, щоб їх не обстрілювали з дронів чи артилерії під час просування в Сіверську.
– Звісно, це скоординовані дії. Ви ж бачите, що частину Сіверська просто обходять з флангів, щоб не форсувати частину річки, яка проходить через місто. Це стандартна тактика росіян. Ми її бачили під Покровськом.
Коли росіяни зрозуміли, що у Покровсько-Мирноградську агломерацію доволі складно зайти через висоти, вони почали брати наші логістичні шляхи під вогонь(вогневий контроль – ред.) і зробили ситуацію, за якою фактично ми опинилися спочатку в логістичному оточенні, а потім у фактичному.
Це стандартна практика. Вони використали її в боях за Покровськ – вони її використовуватимуть в боях і за будь-який інший населений пункт України.
– Сіверськ – останнє велике місто, яке лежить на шляху до Слов'янська. Навпростець між ними – близько 27 кілометрів. Якщо подивитися на топографічну карту, то і Слов'янськ, і Сіверськ в низині. Чи це означає, що якщо Сіверськ паде, то незабаром можна очікувати на зав'язку битви за Слов'янськ? І, можливо, навіть цієї зими, якщо такі темпи зберігатимуться?
– Це все невідворотні речі в наступному році. Буде битва за Слов'янськ, вже розпочинається битва за Краматорськ. Питання лише в тому, які уроки ми винесемо з війни 2025-го і як ми будемо воювати в 2026 році.
Ми маємо усвідомити, що війна не буде закінчуватися завтра і не закінчиться післязавтра. І наступ росіян на Слов'янськ буде відбуватися, адже у них є стратегічне і політичне бачення, що Донбас має бути захоплений.
Відповідно, зараз постає питання, наскільки вже Слов'янськ готовий до оборони – наскільки захищені логістичні шляхи, наскільки гарно побудовані фортифікаційно-оборонні споруди, який взагалі задум наших батьків-командирів, як обороняти цю агломерацію.
Якщо фронт починає пливти по ширині 20 кілометрів, щось дуже недобре відбувається
У Слов'янську можна воювати доволі довго, у Краматорську можна воювати доволі довго. Питання лише в тому, як ми будемо це реалізовувати, якими силами та засобами. Мало сказати, що там стане три бригади, і вони будуть щось робити. Ні. Це комплекс заходів: і побудова фортифікаційних споруд, і гарна робота мобілізаційної машини, і належна робота військово-промислового комплексу, і робота над помилками наших батьків-командирів.
Якщо фронт починає «плисти» по ширині 20 кілометрів, значить, щось дуже недобре відбувається в армійських корпусах чи хто відповідальний за цю ділянку фронту.
Потрібно проводити роботу над помилками, і хоча б людей, які не здатні командувати і управляти військами, відправляти кудись якомога далі, просто щоб вони не калічили ні себе, ні людей.
Очільник Кремля Володимир Путін неодноразово заявляв, що «Донбас є частиною Росії» і навіть поставив умовою досягнення миру те, щоб Україна вивела свою армію із території Донецької області. Президент України Володимир Зеленський у відповідь заявив, що Україна не віддасть Донбас, але потім припустив, що питання територій може бути вирішене на референдумі.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505.
Форум