Україна цього року переходить на «лiтнiй» час о 3-й годинi в ніч із суботи на неділю, з 27 на 28 березня, коли потрiбно перевести стрiлки годинника на годину вперед.
«Лiтнiй» час у 2010 роцi запроваджується на перiод до 31 жовтня – останньої недiлi мiсяця.
Нині перехід на «літній» час здійснюється в Україні, згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 13 травня 1996 року, о третій годині ранку в останню неділю березня – одночасно з переходом у Європейському Союзі.
Перехід на «зимовий» час, тобто повернення до звичайного поясного часу переведенням стрілок годинника на годину назад, Україна здійснює в останню неділю жовтня о четвертій годині ранку, так само разом із ЄС.
Уперше перехід на «літній» час провели в кількох європейських країнах у 1916 році. Ідея полягає в кращому використанні світлого часу дня, а відтак в економії – в часи Першої світової війни йшлося про заощадження вугілля, в пізніші часи про електроенергію.
В Україні «літній» час уперше формально з’явився 1917 року, коли його запровадив Тимчасовий уряд Російської республіки, до якої тоді належала більша частина України.
«Літній» час стали знову застосовувати в Україні як на той час частині СРСР із 1981 року.
Нині така практика діє в більш як 80 країнах чи територіях, охоплюючи їх повністю або частково, зокрема, майже в усіх країнах Європи.
Натомість майже 160 країн чи територій, серед них більшість країн Азії і Африки, не користуються «літнім» часом. Запровадження «літнього» часу не має економічного сенсу в місцевостях, розташованих відносно недалеко від екватора.
«Лiтнiй» час у 2010 роцi запроваджується на перiод до 31 жовтня – останньої недiлi мiсяця.
Нині перехід на «літній» час здійснюється в Україні, згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 13 травня 1996 року, о третій годині ранку в останню неділю березня – одночасно з переходом у Європейському Союзі.
Перехід на «зимовий» час, тобто повернення до звичайного поясного часу переведенням стрілок годинника на годину назад, Україна здійснює в останню неділю жовтня о четвертій годині ранку, так само разом із ЄС.
Уперше перехід на «літній» час провели в кількох європейських країнах у 1916 році. Ідея полягає в кращому використанні світлого часу дня, а відтак в економії – в часи Першої світової війни йшлося про заощадження вугілля, в пізніші часи про електроенергію.
В Україні «літній» час уперше формально з’явився 1917 року, коли його запровадив Тимчасовий уряд Російської республіки, до якої тоді належала більша частина України.
«Літній» час стали знову застосовувати в Україні як на той час частині СРСР із 1981 року.
Нині така практика діє в більш як 80 країнах чи територіях, охоплюючи їх повністю або частково, зокрема, майже в усіх країнах Європи.
Натомість майже 160 країн чи територій, серед них більшість країн Азії і Африки, не користуються «літнім» часом. Запровадження «літнього» часу не має економічного сенсу в місцевостях, розташованих відносно недалеко від екватора.
