Верхня палата парламенту Афганістану вилучила зі свого порядку денного можливе вето на указ президента Хаміда Карзая, який обмежує роль іноземців у виборчому процесі.
У середу нижня палата Національних зборів, Палата народу, яка обирається на виборах, одноголосно проголосувала за скасування того указу.
Нині ж Палата старійшин, яка не обирається, а призначається радами районів, провінцій і самим президентом, відмовилася розглядати таке рішення. Таким чином указ залишається чинним.
Карзай іще в лютому видав указ, яким позбавив Організацію Об’єднаних Націй права призначати більшу частину членів спеціальної комісії з оскаржень на виборах. Натомість Карзай надав самому собі право призначати всіх п’ятьох членів, за консультацією з лідерами парламенту й головою Верховного суду. Це намагання президента взяти під свій контроль раніше незалежний орган викликало значну критику в Афганістані і у світі.
На президентських виборах минулого року цей верховний виборчий контрольний орган – Комісія з оскаржень на виборах – скасував майже третину голосів, що їх спершу визнали як віддані за Карзая. Тоді трьох із п’яти членів цієї комісії призначала ООН.
Минулого місяця в адміністрації Карзая повідомили, що президент вирішив усе ж допустити до участі в цій комісії двох іноземців – із тим, щоб більшість у ній таки становили афганці. Нині наразі не відомо, чи ця компромісна пропозиція лишається чинною.
У вересні в Афганістані мають відбутися парламентські вибори. Міжнародна спільнота, згадуючи обсяги фальсифікацій на минулорічних президентських, непокоїться щодо їхньої чесності.
Після рішення нижньої палати Карзай також заявив у четвер, що голосування на виборах президента Афганістану в серпні 2009 року супроводжувалося порушеннями, але афганці не мають до цього стосунку. Президент звинуватив у втручанні в роботу виборчих комісій тодішнього заступника голови місії ООН в Афганістані американця Пітера Ґалбрейта і тодішнього голову місії Євросоюзу на виборах француза Філіпа Морійона.
Саме Ґалбрейт і представники ЄС свого часу звернули увагу на те, що частина голосів (аж до 30 відсотків) була зарахована на користь Карзая нечесним шляхом.
Ці слова Карзая викликали незвичну різку критику США, які назвали їх «безглуздими».
У середу нижня палата Національних зборів, Палата народу, яка обирається на виборах, одноголосно проголосувала за скасування того указу.
Нині ж Палата старійшин, яка не обирається, а призначається радами районів, провінцій і самим президентом, відмовилася розглядати таке рішення. Таким чином указ залишається чинним.
Карзай іще в лютому видав указ, яким позбавив Організацію Об’єднаних Націй права призначати більшу частину членів спеціальної комісії з оскаржень на виборах. Натомість Карзай надав самому собі право призначати всіх п’ятьох членів, за консультацією з лідерами парламенту й головою Верховного суду. Це намагання президента взяти під свій контроль раніше незалежний орган викликало значну критику в Афганістані і у світі.
На президентських виборах минулого року цей верховний виборчий контрольний орган – Комісія з оскаржень на виборах – скасував майже третину голосів, що їх спершу визнали як віддані за Карзая. Тоді трьох із п’яти членів цієї комісії призначала ООН.
Минулого місяця в адміністрації Карзая повідомили, що президент вирішив усе ж допустити до участі в цій комісії двох іноземців – із тим, щоб більшість у ній таки становили афганці. Нині наразі не відомо, чи ця компромісна пропозиція лишається чинною.
У вересні в Афганістані мають відбутися парламентські вибори. Міжнародна спільнота, згадуючи обсяги фальсифікацій на минулорічних президентських, непокоїться щодо їхньої чесності.
Після рішення нижньої палати Карзай також заявив у четвер, що голосування на виборах президента Афганістану в серпні 2009 року супроводжувалося порушеннями, але афганці не мають до цього стосунку. Президент звинуватив у втручанні в роботу виборчих комісій тодішнього заступника голови місії ООН в Афганістані американця Пітера Ґалбрейта і тодішнього голову місії Євросоюзу на виборах француза Філіпа Морійона.
Саме Ґалбрейт і представники ЄС свого часу звернули увагу на те, що частина голосів (аж до 30 відсотків) була зарахована на користь Карзая нечесним шляхом.
Ці слова Карзая викликали незвичну різку критику США, які назвали їх «безглуздими».
