Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 20:20

Провал України не лише в здачі національних інтересів Москві, а й в черговій втраті шансу реформуватися (європейська преса)


Прага – Чимало західних експертів продовжують аналізувати двосторонні угоди Москви й Києва по газу і військово-морській базі Росії в українському Севастополі. Багатьох дивує недалекоглядність нинішнього Президента України і його надзвичайна поступливість Кремлю. Оглядачі багатьох впливових у світі видань переконані, що угоди ці такі ж недосконалі й хиткі, як і попередні між Москвою та Києвом, і можуть бути у будь-який момент скасовані. А черговий шанс нарешті приступити до кардинальних внутрішніх реформ Україна, як виглядає, знову втратила.

Німецький професор Фрідберт Пфлюґер, який не лише читає сьогодні лекції з міжнародних відносин у лондонському Королівському коледжі, а й є провідним членом Християнсько-демократичного союзу, правлячої нині партії в Німеччині, написав статтю про останні бурхливі події в Україні до «Інтернешнел Гералд Трібюн». Німецький експерт був явно шокований бійкою у Верховній Раді минулого вівторка, коли відбувалася «поспішна ратифікація» підписаних Медведєвим і Януковичем якось по-шпигунському, таємно від народу, «харківських угод». Професор Пфлюґер наголошує, що «насилля в парламенті виглядає потворно, але однаково непорядно підписувати міжнародні угоди з довготривалими наслідками за спиню народу, а потім швиденько, через шість днів, просувати їх на ратифікацію через парламент, тому й бійка була неминуча». Пфлюґер також не виключає, що, окрім відмови у Харкові від об’єднання України та від реального покращення взаємин із Заходом, Президент Янукович своїм першим візитом до Брюсселя лише «прикривав» реальну мету – максимальне зближення з Москвою. Тому такі інтенсивні, майже щотижневі зустрічі на найвищому рівні та консультації між Кремлем і Банковою. Німецький експерт критикує повільність дій, а чи й взагалі відсутність чітких реакцій ЄС на європейські перспективи України тоді, коли Кремль і Путін точно знають, чого вони вимагають від Києва. Може, хоч тепер ЄС опам’ятається, як сподівається провідний член німецької правлячої партії Фрідберт Пфлюґер, і прискорить угоду з вільної торгівлі з Україною та «енергетичну асоціацію» Євросоюзу з Києвом... «Сьогодні ж лише поки що Кремль, як виглядає, вирішує, до якої межі дозволяти Україні інтегруватися в європейські структури, а ЄС, паралізований внутрішньою битвою за Грецію, залишається тут німим», – робить висновок німецький професор і провідний член ХДС Німеччини.

Лондонський «Економіст» вважає, що найбільші провали для України в останній час полягають навіть не в розпродажу національних інтересів Росії, а в тому, що Україна «неодноразово втрачала шанси реформуватися». Сумна картина з літаючими яйцями, димом та бійкою 27 квітня в парламенті України є лише відображенням відмови її лідерів підтримати незалежність держави від 1991 року належними реформами, зрілими політичними дебатами та функціонуванням правової системи. В оцінках впливового британського часопису «реальна зрада національних інтересів навіть не у продовженні оренди бази в Севастополі, а у відмові української влади реформувати економіку та зменшити енергетичну залежність від Росії, бо новий договір із Росією не допоможе в жодній з цих проблем». Сумні роздуми й про Росію, яка покладається лише на енергоносії як єдиний ефективний інструмент у формуванні стосунків Москви з її сусідами, наголошується у статті «Економіста» під назвою «Україна і Росія». Та й бажання модернізації Росією її Чорноморського флоту в Севастополі, як вважає лондонський журнал, – «далеко не дешева задумка Росії», і кремлівські лідери, якщо це станеться, «покладуть ці серйозні витрати на плечі російських платників податків» тоді, коли значення цього флоту й бази в Севастополі лише символічне... У статті «Економіста» також відзначено хиткий характер цих угод між Москвою і Києвом, «котрі можна будь-коли з легкістю переглянути або ж скасувати».

Австрійська «Ді Прессе» надає слово представникам західних фірм та експертам, котрі вважають, що інвестиційна привабливість України на сьогодні «непевна», тому «іноземні інвестори обходять цю державу, за невеликим винятком». Віктор Ваґнер, один із відомих бізнесменів у операціях з нерухомістю в Європі, директор компанії Reiwag Facility, яка діє у 6 центральноєвропейських країнах, каже, що і з приходом Президента Януковича правова ситуація в Україні залишається незрозумілою. «В Україні ми й надалі зіштовхуємося з великими труднощами, – каже Ваґнер, – тому, як на мене, сьогодні Україну я не розглядаю як реальний варіант розвитку нашого бізнесу». Ще один західний бізнесмен, Ґеорґ Шпіґельфельд, також оцінює інвестиційні перспективи України з певним скепсисом. «Політична і правова невпевненість є для інвесторів сьогодні головною перешкодою в Україні, тому вони й не бажають сюди йти, – зауважує він. – Якщо це не зміниться, то й Україна не буде цікавою для вкладників капіталів». Країна й надалі в кризі, перспектив мало, все занадто дорого, банки бояться довготривалих ризиків – таке загальне тло українського інвестиційного ринку, що його змальовує австрійська «Ді Прессе».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG