Не виключаю, що Віктор Янукович перевершив навіть власні сподівання. За такий короткий термін президентства наламати стільки дров вдавалося не кожному! А він зміг! І готовий до нових «перемог». Янукович міг би перефразувати: відступати нікуди – за нами Кремль, Медведєв і Путін. Це, схоже, ті найголовніші орієнтири, на які наступні п’ять років рівнятиметься новообраний гарант.
Досі не можу збагнути: а навіщо було аж так поспішати з цими домовленостями щодо Чорноморського флоту?
Пирожук Марина«Янукович – несамостійний політик»
Головний редактор інтернет-видання «Політична думка» Марина Пирожук пояснює цей поспіх тим, що «Янукович засвідчив: він – абсолютно несамостійний політик». «На нього Росія тисне, – каже вона. – І для росіян, для російської влади прийшли просто прекрасні часи; коли можна вичавити з української влади все, що ще не встигли вичавити; коли можна домовитися про все, що завгодно; коли можна досягти результатів внаслідок цих домовленостей. Бо раніше, коли щось обіцяли, то якщо це суперечило національним інтересам, розгляд питання просто затягувався. Янукович працює на угоду і догоду Росії блискуче! Все моментально організовано, все ухвалюється, на жодну громадську думку, на опозицію ніхто не зважає. Це ми бачили кілька днів тому. Це засвідчив своїм візитом і Володимир Путін. Він прилетів до Києва вночі, і в напівтаємничий спосіб, як каже багато моїх колег, доділили рештки України, домовилися про стратегічні спільні подальші плани. Але про ці стратегічні плани і мрії, швидше, мріяла Росія і вона буде, я так розумію, задоволена у цих своїх забаганках…».
«Все йде за планом!»
Олена БондаренкоНародний депутат Олена Бондаренко відкидає будь-який поспіх у діях і Президента, і Прем’єр-міністра, навіть попри те, що це викликало невдоволення багатьох українців. Йдеться, звісно, про останні українсько-російські домовленості.
«По-перше, для мене взагалі постановка ось такого питання звучить як маніпулятивна технологія. Чому? Тому що в питанні вже є оцінковий коментар, що нібито більшість українців проти таких рішень. Насправді, якщо подивитися і оперативні соціологічні дослідження і дослідження, які були проведені напередодні ухвалення цих доленосних для України рішень, то все свідчить про те, що якраз такі дії нинішньої влади підтримує більшість українців. І є меншість – це ті, що сперечаються в цих питаннях із владою. Це перший момент. Другий момент. Чому свідомо розцінюють ці рішення як поспішні? Ніякого поспіху немає. Ці рішення готувались одразу ж новою владою, яка приступила до виконання своїх обов’язків. І вданому випадку ми неодноразово заявляли: як тільки Президентом стане Янукович, як тільки прем’єром стане Азаров, ми будемо робити все для того, щоб газові домовленості, які були досягнуті попереднім урядом, обов’язково були переглянуті в бік зменшення ціни за газ. І ми зробили це. І те, що нам спробували перешкодити ухвалити ці рішення у парламенті, викликало таку неадекватну оцінку, неадекватну поведінку опозиції і в Верховній Раді, і за її межами. Ось і все! Все йде за планом!», – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода Олена Бондаренко.
А хіба влада не повинна рахуватися з тим, що реакція на її дії була дуже серйозною і гучною? – запитую співбесідницю.
«Ви знаєте, можна рахуватися з конструктивною альтернативною, коли вона є. На жаль, крім спектаклю для медій, крім спектаклю для світової спільноти з використанням димових шашок, замовних мітингів, ми нічого не побачили», – вважає депутат-регіонал.
«Бліц-кріґ» по-януковицьки
Валентин БадракДиректор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак назвав «бліц-кріґом» те, як швидко Віктор Янукович підписав угоду з Росією.
«У мене є два пояснення того, чому Президент України угоду щодо продовження перебування Чорноморського флоту в Україні підписав так оперативно. Перше – це те, що напевно він очікував, що буде негативна реакція від частини українського суспільства і від певного кола експертного співтовариства. Тому такий бліц-кріґ, так би мовити, був обґрунтований і мав сенс. Тобто, зробити це так швидко, щоб не дати оговтатися ані частині суспільства, ані експертному середовищу. І не виносити це на певне обговорення. Тому що обговорення могло перевести це питання у жорсткі дебати і не дати так швидко підписати. Це перший момент. І друге. Я передбачаю, що Росія наполягала на тому, щоб зробити це швидко і одразу, не відтягуючи, так би мовити, процес. Тому що російська сторона ніколи не робила таємницю з того, що планує продовжити цю угоду. Про це нагадував кілька разів і посол Чорномирдін, про це казали інші посадові особи, а в неформальному режимі й експерти, різноманітні керівники інститутів... Тому я думаю, що, враховуючи те припущення, яке вже зробили українські дипломати, а саме: цей договір міг готуватися швидко і в Москві. Якщо врахувати всі ці речі, то тоді виходить зрозуміле бажання російської сторони укласти цей договір дуже швидко. Так, щоб не дати можливості для якихось роздумів чи контрпропозицій», – зазначає військовий експерт Бадрак.
Якби президентом була Тимошенко...
З приводу підписаних українсько-російських угод – маса публікацій і в Україні, і за кордоном. Страшенно багато здивувань у статтях. А чому, власне? Хіба навіть гіпотетичне обрання главою української держави Віктора Януковича не означало, що події розвиватимуться саме так чи приблизно так? Чи не крокодилячі сльози проливають сьогодні ті, хто ще недавно був готовий втопити у ложці води ту ж Юлію Тимошенко? Мовляв, хто завгодно, тільки не вона! І ті дехто свого домігся...
Марина Пирожук, головний редактор інтернет-видання «Політична думка», погоджується, що нині проливають багато крокодилячих сліз насамперед ті, хто закликав голосувати і проти Януковича, і проти Тимошенко. Мовляв, ви погляньте, що робить цей Янукович! Але саме ці люди сприяли приходу до влади донецького клану, вважає Пирожук.
«Націонал-патріоти, як вони себе називають, націонал-демократи, були свідомі тих наслідків, які можливі після приходу до влади Януковича. Тому з них також треба питати. Цього був свідомий і Ющенко, і Костенко, і Гриценко, і всі інші, хто закликав голосувати проти всіх. Власне, вони і привели Януковича і його команду. Опозиціонери і зараз не дуже хочуть об’єднуватися. Це вже після того, що встигла втнути нинішня влада! Вони і зараз на мітингах, попри людське око, виступають, а потім починають ділити лідерство і огризатися на цьому ґрунті. Мені здається, що вони й зараз не усвідомили тих загроз і ризиків, які несе в своїх діях чинна влада», – переконана Пирожук.
Валентин Бадрак на наше запитання, чи не забагато нещирих сліз із приводу дій Президента Януковича, відповів стриманіше.
«Звичайно, що пан Янукович, як, до речі, і пані Тимошенко, взяли б певний курс на те, щоб вийти на порозуміння з російською стороною, налагодити відносини. В тому числі передбачалися і певні компроміси, певні поступки Росії. Але насправді (і я зізнаюся в цьому) ані я, ані переважна частина моїх колег не очікували такого кроку, такого глибокого ходу назустріч російській стороні. Не знаю, як поводилася б пані Тимошенко в цій ситуації, але насправді я не переконаний в тому, що вона була б жорсткішою по відношенню до російської влади. Я думаю, що певні речі пророблялися російською стороною задовго до того, як відбулися президентські вибори. Думаю, що російська сторона тут працювала дуже ретельно і масштабно. В мене чомусь існує таке, якщо не переконання, то дуже глибоке припущення, що пані Тимошенко, мабуть, діяла б дуже близько до того, що нині робить пан Янукович», – припускає військовий експерт.
Оксана ЗабужкоМи зателефонували також і до відомої письменниці Оксани Забужко, яка перед виборами дуже активно закликала голосувати і проти Януковича, і проти Тимошенко. А чи сьогодні пані Забужко переконана в цьому?
«Сьогодні більше, ніж будь-коли, бо весь хід історичних подій після інавгурації новообраного Президента якраз потверджує, що кремлівський сценарій, яким з українським народом у Кремлі вирішили зіграти в традиційну спецслужбівську гру «доброго і поганого слідчого», вже приносить свої плоди. І хто там із них мав призначатися на кишенькову владу, а хто на кишенькову опозицію, – в даному разі ніякої ролі не грає», – сказала письменниця.
Тобто, ви впевнені, що Тимошенко підписала б ті самі угоди, що й Янукович? – запитали ми.
«Ну, зрештою, перепрошую... Тимошенко належала перша дія цієї драми, тобто газові угоди. Другу дію цієї драми грають її партнери по цьому самому тандему «добрий-злий поліціянт», і в принципі вони грають разом в одній упряжці, грають за одним і тим самим сценарієм... А те, що в межах цього сценарію хтось із них чимось там невдоволений, бо розраховував на більше, були якісь амбіції, хто чиє місце хотів посісти – це з точки зору загального геополітичного наступу Кремля не грає ніякої принципової ролі», – каже Забужко.
Втім, не впійманий – не злодій. Щодо Януковича, який підписав «харківські угоди», одна киянка заявила для Радіо Свобода: «Я проти цих угод. Вони мені не до вподоби. І ті депутати фактично зрадили інтереси українського народу. Ну що? Імпічмент Президента і перевибори! І судити його. За державну зраду».
Досі не можу збагнути: а навіщо було аж так поспішати з цими домовленостями щодо Чорноморського флоту?
Головний редактор інтернет-видання «Політична думка» Марина Пирожук пояснює цей поспіх тим, що «Янукович засвідчив: він – абсолютно несамостійний політик». «На нього Росія тисне, – каже вона. – І для росіян, для російської влади прийшли просто прекрасні часи; коли можна вичавити з української влади все, що ще не встигли вичавити; коли можна домовитися про все, що завгодно; коли можна досягти результатів внаслідок цих домовленостей. Бо раніше, коли щось обіцяли, то якщо це суперечило національним інтересам, розгляд питання просто затягувався. Янукович працює на угоду і догоду Росії блискуче! Все моментально організовано, все ухвалюється, на жодну громадську думку, на опозицію ніхто не зважає. Це ми бачили кілька днів тому. Це засвідчив своїм візитом і Володимир Путін. Він прилетів до Києва вночі, і в напівтаємничий спосіб, як каже багато моїх колег, доділили рештки України, домовилися про стратегічні спільні подальші плани. Але про ці стратегічні плани і мрії, швидше, мріяла Росія і вона буде, я так розумію, задоволена у цих своїх забаганках…».
«Все йде за планом!»
«По-перше, для мене взагалі постановка ось такого питання звучить як маніпулятивна технологія. Чому? Тому що в питанні вже є оцінковий коментар, що нібито більшість українців проти таких рішень. Насправді, якщо подивитися і оперативні соціологічні дослідження і дослідження, які були проведені напередодні ухвалення цих доленосних для України рішень, то все свідчить про те, що якраз такі дії нинішньої влади підтримує більшість українців. І є меншість – це ті, що сперечаються в цих питаннях із владою. Це перший момент. Другий момент. Чому свідомо розцінюють ці рішення як поспішні? Ніякого поспіху немає. Ці рішення готувались одразу ж новою владою, яка приступила до виконання своїх обов’язків. І вданому випадку ми неодноразово заявляли: як тільки Президентом стане Янукович, як тільки прем’єром стане Азаров, ми будемо робити все для того, щоб газові домовленості, які були досягнуті попереднім урядом, обов’язково були переглянуті в бік зменшення ціни за газ. І ми зробили це. І те, що нам спробували перешкодити ухвалити ці рішення у парламенті, викликало таку неадекватну оцінку, неадекватну поведінку опозиції і в Верховній Раді, і за її межами. Ось і все! Все йде за планом!», – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода Олена Бондаренко.
А хіба влада не повинна рахуватися з тим, що реакція на її дії була дуже серйозною і гучною? – запитую співбесідницю.
«Ви знаєте, можна рахуватися з конструктивною альтернативною, коли вона є. На жаль, крім спектаклю для медій, крім спектаклю для світової спільноти з використанням димових шашок, замовних мітингів, ми нічого не побачили», – вважає депутат-регіонал.
«Бліц-кріґ» по-януковицьки
«У мене є два пояснення того, чому Президент України угоду щодо продовження перебування Чорноморського флоту в Україні підписав так оперативно. Перше – це те, що напевно він очікував, що буде негативна реакція від частини українського суспільства і від певного кола експертного співтовариства. Тому такий бліц-кріґ, так би мовити, був обґрунтований і мав сенс. Тобто, зробити це так швидко, щоб не дати оговтатися ані частині суспільства, ані експертному середовищу. І не виносити це на певне обговорення. Тому що обговорення могло перевести це питання у жорсткі дебати і не дати так швидко підписати. Це перший момент. І друге. Я передбачаю, що Росія наполягала на тому, щоб зробити це швидко і одразу, не відтягуючи, так би мовити, процес. Тому що російська сторона ніколи не робила таємницю з того, що планує продовжити цю угоду. Про це нагадував кілька разів і посол Чорномирдін, про це казали інші посадові особи, а в неформальному режимі й експерти, різноманітні керівники інститутів... Тому я думаю, що, враховуючи те припущення, яке вже зробили українські дипломати, а саме: цей договір міг готуватися швидко і в Москві. Якщо врахувати всі ці речі, то тоді виходить зрозуміле бажання російської сторони укласти цей договір дуже швидко. Так, щоб не дати можливості для якихось роздумів чи контрпропозицій», – зазначає військовий експерт Бадрак.
Якби президентом була Тимошенко...
З приводу підписаних українсько-російських угод – маса публікацій і в Україні, і за кордоном. Страшенно багато здивувань у статтях. А чому, власне? Хіба навіть гіпотетичне обрання главою української держави Віктора Януковича не означало, що події розвиватимуться саме так чи приблизно так? Чи не крокодилячі сльози проливають сьогодні ті, хто ще недавно був готовий втопити у ложці води ту ж Юлію Тимошенко? Мовляв, хто завгодно, тільки не вона! І ті дехто свого домігся...
Марина Пирожук, головний редактор інтернет-видання «Політична думка», погоджується, що нині проливають багато крокодилячих сліз насамперед ті, хто закликав голосувати і проти Януковича, і проти Тимошенко. Мовляв, ви погляньте, що робить цей Янукович! Але саме ці люди сприяли приходу до влади донецького клану, вважає Пирожук.
«Націонал-патріоти, як вони себе називають, націонал-демократи, були свідомі тих наслідків, які можливі після приходу до влади Януковича. Тому з них також треба питати. Цього був свідомий і Ющенко, і Костенко, і Гриценко, і всі інші, хто закликав голосувати проти всіх. Власне, вони і привели Януковича і його команду. Опозиціонери і зараз не дуже хочуть об’єднуватися. Це вже після того, що встигла втнути нинішня влада! Вони і зараз на мітингах, попри людське око, виступають, а потім починають ділити лідерство і огризатися на цьому ґрунті. Мені здається, що вони й зараз не усвідомили тих загроз і ризиків, які несе в своїх діях чинна влада», – переконана Пирожук.
Валентин Бадрак на наше запитання, чи не забагато нещирих сліз із приводу дій Президента Януковича, відповів стриманіше.
«Звичайно, що пан Янукович, як, до речі, і пані Тимошенко, взяли б певний курс на те, щоб вийти на порозуміння з російською стороною, налагодити відносини. В тому числі передбачалися і певні компроміси, певні поступки Росії. Але насправді (і я зізнаюся в цьому) ані я, ані переважна частина моїх колег не очікували такого кроку, такого глибокого ходу назустріч російській стороні. Не знаю, як поводилася б пані Тимошенко в цій ситуації, але насправді я не переконаний в тому, що вона була б жорсткішою по відношенню до російської влади. Я думаю, що певні речі пророблялися російською стороною задовго до того, як відбулися президентські вибори. Думаю, що російська сторона тут працювала дуже ретельно і масштабно. В мене чомусь існує таке, якщо не переконання, то дуже глибоке припущення, що пані Тимошенко, мабуть, діяла б дуже близько до того, що нині робить пан Янукович», – припускає військовий експерт.
«Сьогодні більше, ніж будь-коли, бо весь хід історичних подій після інавгурації новообраного Президента якраз потверджує, що кремлівський сценарій, яким з українським народом у Кремлі вирішили зіграти в традиційну спецслужбівську гру «доброго і поганого слідчого», вже приносить свої плоди. І хто там із них мав призначатися на кишенькову владу, а хто на кишенькову опозицію, – в даному разі ніякої ролі не грає», – сказала письменниця.
Тобто, ви впевнені, що Тимошенко підписала б ті самі угоди, що й Янукович? – запитали ми.
«Ну, зрештою, перепрошую... Тимошенко належала перша дія цієї драми, тобто газові угоди. Другу дію цієї драми грають її партнери по цьому самому тандему «добрий-злий поліціянт», і в принципі вони грають разом в одній упряжці, грають за одним і тим самим сценарієм... А те, що в межах цього сценарію хтось із них чимось там невдоволений, бо розраховував на більше, були якісь амбіції, хто чиє місце хотів посісти – це з точки зору загального геополітичного наступу Кремля не грає ніякої принципової ролі», – каже Забужко.
Втім, не впійманий – не злодій. Щодо Януковича, який підписав «харківські угоди», одна киянка заявила для Радіо Свобода: «Я проти цих угод. Вони мені не до вподоби. І ті депутати фактично зрадили інтереси українського народу. Ну що? Імпічмент Президента і перевибори! І судити його. За державну зраду».
