Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 00:17

Уряди країн єврозони намагаються врятувати Грецію і євро, але ринки в це не вірять


Карикатура Михайла Златковського

Прага – П’ятнична зустріч голів європейських держав мала покласти край сумнівам скептиків щодо того, чи захочуть і зможуть партнери Греції по єврозоні допомогти цій країні вийти з боргової кризи. Однак фінансові ринки продемонстрували недовіру до заходів, що плануються. Інвестори ставлять на подальше падіння спільної європейської валюти.

Напередодні брюссельського саміту ключові європейські країни – Франція, Італія, і передусім Німеччина – заявили про свою участь у наданні пакету допомоги Греції, яка потрапила до боргової кризи.

Німецький канцлер Анґела Меркель привітала результати голосування в парламенті, від якого залежала доля всього пакету допомоги, бо Німеччина має надати третину загальних коштів.

«Я вітаю ухвалу парламенту, який великою більшістю голосів проголосував за стабільність євро. Це дуже важливо, що ми чітко даємо зрозуміти, що ми захищаємо валюту своїх громадян. Але вона буде ефективною в комбінації з планом заощаджень, які грецький парламент ухвалив учора», – заявила Меркель.

Замало і запізно, вважають інвестори

Однак проект допомоги, який мають ухвалити в Брюсселі 16 голів країн єврозони, не переконав фінансові ринки у тому, що спільна європейська валюта поза загрозою. Упродовж останніх трьох днів євро впав до найнижчої позначки за останні півтора року в порівнянні з доларом – 1,25 за євро. Лише новина про те, що долю допомоги Греції обговорювали міністри фінансів «Групи семи», яка включає Сполучені Штати, найбільшу економіку світу, допомогла євро піднятися до рівня 1 долара і 27 центів.

Неспокій поширився з валютного на інші фінансові ринки – фондовий ринок пережив один із найнервовіших днів в історії. Інвестори тепер турбуються не лише про євро, вони починають розпродавати фінансові активи, шукаючи тихої гавані. Багато аналітиків порівнюють настрої на ринку до настроїв, що панували напередодні фінансово-економічної кризи минулого і позаминулого року. Тоді припинилася видача кредитів, і урядам довелося робити вливання в економіку для того, щоб не допустити масових банкрутств.

Нині, говорить данський економіст Ларс Крістенсен із найбільшого данського банку Danske Bank, інвестори побоюються, що грецька криза може спровокувати ланцюгову реакцію в інших країнах та на інших ринках.

«Інвестори побоюються щодо платоспроможності низки європейських країн. Звичайно, всі бояться за Грецію, але також є побоювання щодо Іспанії та Португалії, а також поширення проблеми на банківський сектор у цілому. Починаються питання про те, які банки позичали Греції, Португалії, скільки вони позичили. Отже, ситуація дуже нагадує ту, що передувала кризі 2008-2009 років», – зауважує Крістенсен.

На думку аналітиків, інвестори побоюються, що нинішній пакет допомоги, який хоча і вражає своєю цифрою – понад 110 мільярдів євро для країни із 10 мільйонами населення, може виявитися недостатнім. Мітинги протесту, що прокотилися Грецією, викликають сумнів у тому, що грецькому уряду вдасться втілити план заощаджень, який ухвалив парламент під тиском кредиторів.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG