До появи зовнішньополітичної служби ЄС залишаються лічені місяці, але скептики уже говорять, що затамовувати подих в очікуванні ефективності не варто. Адже служба, що почне роботу з січня наступного року, хоча і буде мати в розпорядженні тисячі професійних дипломатів, не зможе вплинути на складний процес ухвалення політичних рішень,зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода аналітик з Центру європейських реформ Клара Доннелл.
Аналітик з Центру європейських реформ Клара Доннелл«Для того, щоб ЄС був ефективним гравцем на зовнішньополітичній арені, потрібно, щоб усі країни-члени погодилися щодо обговорюваних питань, чи ми говоримо про те, що робити з Грузією чи з Росією. Крім того, потрібно, щоб крани ЄС хотіли, щоб Євросоюз говорив від їхнього імені, бо великі країни ЄС часто-густо підтримують свої дипломатичні канали з головними гравцями.Вони і надають право Євросоюзу говорити від їхнього імені і виступають самостійно, що інколи применшує те, що говорить ЄС, а інколи прямо суперечить заявам Євросоюзу».
І все-таки Катрін Аштон, яка є координатором зовнішньої політики ЄС, наполягає, що дипломатична служба дасть ЄС необхідний вплив у світових справах. У своїй промові перед парламентарями в березні цього року вона сказала, що дипломатична служба ЄС дасть можливість виконати мету, яку ставив перед собою Лісабонський договір – «створити сильнішу і ефективнішу спільну зовнішню політику».
Кожна країна і далі матиме право вето
Однак експерти вказують на те, що спільна дипломатична служба ніяк не вплине на нинішній процес ухвалення рішень. Тож, на думку Яніса Емманулдіса із брюссельського Центру європейської політики, ефективність нової служби буде обмежена.
«Елементи, які раніше складала докупи Європейська комісія, тепер будуть дещо ближче до того, що залишалося парафією країн-членів ЄС. Тож трохи ці речі наблизяться під одним дахом, але це не означає, що вони перейдуть із компетенції країн-членів до компетенції Євросоюзу», – зауважує Еммануйлідіс.
Мандат самої Катрін Аштон не перевищує того, що вона має представляти спільну точку зору 27 країн ЄС. При цьому кожна з цих країн, як і раніше, має право заветувати будь-яке зовнішньополітичне рішення.
І все-таки Катрін Аштон, яка є координатором зовнішньої політики ЄС, наполягає, що дипломатична служба дасть ЄС необхідний вплив у світових справах. У своїй промові перед парламентарями в березні цього року вона сказала, що дипломатична служба ЄС дасть можливість виконати мету, яку ставив перед собою Лісабонський договір – «створити сильнішу і ефективнішу спільну зовнішню політику».
Кожна країна і далі матиме право вето
Однак експерти вказують на те, що спільна дипломатична служба ніяк не вплине на нинішній процес ухвалення рішень. Тож, на думку Яніса Емманулдіса із брюссельського Центру європейської політики, ефективність нової служби буде обмежена.
«Елементи, які раніше складала докупи Європейська комісія, тепер будуть дещо ближче до того, що залишалося парафією країн-членів ЄС. Тож трохи ці речі наблизяться під одним дахом, але це не означає, що вони перейдуть із компетенції країн-членів до компетенції Євросоюзу», – зауважує Еммануйлідіс.
Мандат самої Катрін Аштон не перевищує того, що вона має представляти спільну точку зору 27 країн ЄС. При цьому кожна з цих країн, як і раніше, має право заветувати будь-яке зовнішньополітичне рішення.
