Питання про дату проведення місцевих виборів у Києві повністю перейшло з юридичної площини в політичну, вважає член Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський.
«Юридично бездоганної дати одночасного проведення обох виборів (депутатів Київської міської ради та столичного міського голови – ред.) на сьогодні не існує. Питання цілком перейшло у площину політичної доцільності. Вирішити його може лише парламент», – сказав Охендовський в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня».
Він нагадав, що і нинішню Київраду, і колишнього мера столиці обрали на позачергових виборах у травні 2008 року. За нормами тодішньої редакції Конституції, депутатів міськради обирали терміном на 5 років, мера – на 4 роки. Тобто термін повноважень для депутатів Київради мав закінчитися у 2013 році, для мера – у 2012 році.
Однак у 2010 році було відновлено дію Конституції в редакції 1996 року. Термін повноважень за її положеннями становив 4 роки і для депутатів, і для мерів. У лютому 2011 року до Конституції було внесено зміни, за якими термін повноважень і депутатів, і мерів становить 5 років. Але тільки для тих, кого обрано на чергових виборах, наголосив член ЦВК.
«Оскільки у 2012 році повноваження мера Києва припинилися достроково, наступні вибори мера, очевидно, мають бути позачерговими», – зазначив він.
«Про дострокове припинення повноважень Київської міської ради мова поки, здається, не йде. А якщо міськрада відпрацює весь відведений Конституцією термін, наступні вибори її депутатів будуть черговими. Що це означає? Це означає, що на наступних виборах депутатів Київради оберуть на 5 років, а мера – лише до наступних чергових загальнонаціональних місцевих виборів», – пояснив Охендовський.
«Юридично бездоганної дати одночасного проведення обох виборів (депутатів Київської міської ради та столичного міського голови – ред.) на сьогодні не існує. Питання цілком перейшло у площину політичної доцільності. Вирішити його може лише парламент», – сказав Охендовський в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня».
Він нагадав, що і нинішню Київраду, і колишнього мера столиці обрали на позачергових виборах у травні 2008 року. За нормами тодішньої редакції Конституції, депутатів міськради обирали терміном на 5 років, мера – на 4 роки. Тобто термін повноважень для депутатів Київради мав закінчитися у 2013 році, для мера – у 2012 році.
Однак у 2010 році було відновлено дію Конституції в редакції 1996 року. Термін повноважень за її положеннями становив 4 роки і для депутатів, і для мерів. У лютому 2011 року до Конституції було внесено зміни, за якими термін повноважень і депутатів, і мерів становить 5 років. Але тільки для тих, кого обрано на чергових виборах, наголосив член ЦВК.
«Оскільки у 2012 році повноваження мера Києва припинилися достроково, наступні вибори мера, очевидно, мають бути позачерговими», – зазначив він.
«Про дострокове припинення повноважень Київської міської ради мова поки, здається, не йде. А якщо міськрада відпрацює весь відведений Конституцією термін, наступні вибори її депутатів будуть черговими. Що це означає? Це означає, що на наступних виборах депутатів Київради оберуть на 5 років, а мера – лише до наступних чергових загальнонаціональних місцевих виборів», – пояснив Охендовський.
