Доступність посилання

20 Серпень 2017, Київ 11:08

Чим стала Україна для Європи та Європа для України: погляд на 2016 рік


Президент України Петро Порошенко

Київ – Запуск зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом, перші спільні кроки Києва і Брюсселя до формування «транс'європейського енергоринку» і збільшення підтримки українських реформ з боку ЄС – це позитивні моменти, з якими- українці асоціюють рік, що минає, у стосунках між Україною та Євросоюзом. До негативних моментів у Києві належить перенесення розгляду питання про надання українцям безвізового режиму на початок 2017 року, недостатня активність європейських політиків і дипломатів на шляху зупинення російської військової агресії та гібридної війни, ціллю якої є не лише Україна, а й держави ЄС також.

В Україні у 2015-16 роках побільшало євроскептиків, про що свідчать проведені науковцями дослідження.

Близько третини українців вважають, що шлях до майбутнього України пролягає і поза російським Митним союзом, і поза ЄС. Хоча 46 відсотків далі налаштовані на інтеграцію в Європейський союз.

Падіння довіри українців до Євросоюзу Київ пояснює, серед іншого, перенесенням безвізу та гальмуванням процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Про це розповіла кореспондентові видання Financial Times заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

«Розчарування й обурення» викликають в українців дії Євросоюзу та Європарламенту, «які безпідставно зволікають з безвізом, написала на своїй сторінці у Facebook віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко.

На її думку, європейські політики і чиновники «не зробили висновків» з подій 2008 року, коли Росія анексувала частину території Грузії, і дозволили президентові Росії Путіну нав’язати ЄС свою позицію. «Зараз українське суспільство втрачає довіру до ЄС – і в цім провина і відповідальність самого Євросоюзу», – відзначила Геращенко.

Тим не менше європейські чиновники і політики якраз перед початком різдвяних канікул узгодили питання щодо запровадження у наступному році безвізового режиму для громадян Грузії та України, а технічну складову перенесли на наступний рік.

Порошенко: «Угода про Асоціацію стала символом нової України»

Тим часом президент України Петро Порошенко у цілому позитивно оцінив результати співпраці між Україною та Євросоюзом у 2016 році, які «не обмежуються політичною, технічною і фінансовою підтримкою українських реформ з боку європейських партнерів». Українська влада і громада наповнюють реальним змістом Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, підписану в червні 2014 року після Революції гідності, вважає Порошенко.

Україна та ЄС мають спільну позицію щодо того, що положення Угоди про асоціацію за жодних обставин не мають бути переписані

«Ця Угода стала символом нової України, символом реформ і боротьби нашої держави за європейське майбутнє. Україна та ЄС мають спільну позицію щодо того, що положення Угоди про асоціацію за жодних обставин не мають бути переписані або переглянуті, чи то перератифіковані… Подальше затягування з її ратифікацією – абсолютно не на користь Україні, точно – не на користь Європейському союзу», – повідомив Порошенко після закінчення саміту Україна-ЄС у листопаді.

Але якраз питання ратифікації Угоди всіма державами-членами ЄС наразі під питанням: влада у Нідерландах після квітневого референдуму підготувала свій проект декларації для керівників країн Європейського союзу з низкою поступок, без яких ця країна не ратифікує Угоду про асоціацію між ЄС і Україною. 15 грудня лідери держав ЄС пристали на пропозицію Нідерландів.

Запропонована декларація, як стверджують європейські політики, пояснює, що асоціація ЄС з Україною не загрожує ні Нідерландам, ні Євросоюзу. Скажімо, у тексті нагадують, що Угода про асоціацію не є зобов’язанням прийняти Україну до ЄС, хоча нічого подібного сама Угода і так не містить.

У Києві це розцінили як «вимушений крок», який дозволить зберегти Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Як написав на своїй сторінці у Facebook президент Петро Порошенко: «Нам вдалося відстояти принципову позицію України: не допустити нових переговорів з невизначеною часовою перспективою, не допустити жодних змін до тексту угоди, рівно як і її повторної ратифікації всіма країнами-членами», – відзначив Порошенко.

Інше рішення, яке ухвалили керівники держав та урядів співдружності, – продовжити санкції проти Росії ще на шість місяців. Чимдалі, тим складніше ЄС дається це рішення, адже від санкцій страждають також європейські виробники, які тиснуть на власні уряди.

Європейські уроки-2016: погляд незалежних експертів

На тлі гучних політичних справ менш помітною є економічна допомога ЄС та підтримка реформ, вважає київський політолог та історик Олександр Палій.

Олександр Палій
Олександр Палій

Що стосується проблем і провалів року, то вони пов’язані з тими процесами, котрі відбуваються всередині самого Євросоюзу. Там відбувається вторгнення масового суспільства у владу, і певна деморалізація в результаті цього влади

«Один із плюсів – те, що Україна все виконала для безвізового режиму, і це визнають і на Заході. І ще один плюс – це те, що після перемоги Трампа (на президентських виборах у США – ред.) Євросоюз починає мислити більш консолідовано, відчуває, що будь-якої миті може стикнутися з тими проблемами безпеки, з якими Європа давно не зіштовхувалась. Що стосується проблем і провалів року, то вони пов’язані з тими процесами, котрі відбуваються всередині самого Євросоюзу. Там відбувається вторгнення масового суспільства у владу і певна деморалізація в результаті цього влади», – зазначив Палій у розмові з Радіо Свобода.

В Україні також відбувається процес, який не є аж чимось надзвичайним для багатьох європейців, але який є поки що незвичним для українців. Це – якщо «не входження у владу», то співпраця зі владою з боку громадських активістів та незалежних експертів. За словами директора освітнього центру «Простір толерантності» Анни Ленчовської, співробітництво представників неурядових організацій, експертних центрів з державними органами над створенням модерної української держави – одна з перемог Євромайдану.

Зараз велику громадську активність демонструє молодь (школярі і студенти), при цьому багато таких людей із Сходу і з маленьких міст, які починають щось робити у своєму місті

«Всі реформи, які ми робимо – це робота кожного дня. Я викладала новій поліції Києва предмет «Толерантність і недискримінація», це абсолютно безпрецедентне явище для мене як для працівника громадського сектору. Добре і те, що зараз велику громадську активність демонструє молодь (школярі й студенти), при цьому багато таких людей зі сходу і з маленьких міст, які починають щось робити у своєму місті. Вони збираються на толоку, чистять смітник у своєму дворі, роблять там гарний сад і починають там збиратись на якісь спільні заходи», – розповідає фахівець в інтерв’ю Радіо Свобода.

За словами Ленчовської, підтримка з боку ЄС подібних громадських ініціатив вкрай важлива для розуміння українцями суспільного життя у країнах Євросоюзу. А для багатьох жителів українського сходу це чи не перше знайомство з європейськими принципами децентралізації і міського самоврядування, каже фахівець.

Євросоюз, у свою чергу, інформує, що у 2016 році надав жителям та установам сходу України гуманітарну допомогу на суму понад 26 мільйонів євро, про це повідомили журналістам інформаційної агенції «УНН» у представництві ЄС у Києві.

Енергетична безпека континенту

Ще одна проблема, яку цього року намагались розв’язати Україна та Євросоюз, – це диверсифікація постачання енергоносіїв до держав-членів ЄС та Україну, серед іншого, через українську територію. Наразі тристоронні «газові переговори» України, ЄС і Росії закінчились без істотних результатів, повідомили у Києві.

Українсько-російські газові контракти, підписані у 2009 році, Київ оскаржив і наразі чекає на рішення в арбітражному суді в Стокгольмі. Тож чи буде відновлене пряме постачання в Україну російського газу на зимовий сезон 2016-2017 років, поки що залишається під сумнівом, зауважують експерти. Але при цьому кажуть про прогрес у реформуванні енергетичного сектору в Україні за європейськими стандартами.

Як зазначила у розмові з кореспондентом Радіо Свобода координатор аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко, цього року Київ і Брюссель вийшли на новий рівень співпраці, Україна підписала з ЄС оновлений «енергетичний» меморандум, який розширює можливості для України глибше інтегруватись в енергоринок Європи.

Україна, попри те, що декларувала свою готовність стати одним з членів або мати якийсь формат членства, поки що не отримала від ЄС реальної відповіді

«Україна продовжує розбудовувати свої інтерконектори (газопроводи – ред.) з Європейським союзом, що означає кращий перетік енергії, газу та електроенергії між країнами у майбутньому. Разом з тим треба ще багато працювати для того, щоб можна було говорити про справжню інтеграцію і справжнє створення єдиного ринку. Я маю на увазі питання, які стосуються Енергетичного союзу: Україна, попри те, що декларувала свою готовність стати одним з членів або мати якийсь формат членства, поки що не отримала від ЄС реального feedback, тобто реальної відповіді», – додає фахівець.

Також не в інтересах України, на думку фахівців, було рішення європейської комісії, яке відкриває можливості для російської компанії «Газпром» збільшити обсяги постачання газу до Європи в обхід України. Тож проблеми енергетичної безпеки «переходять» у наступний рік, вважають експерти.

Модернізація української економіки – запорука її безпеки – Лановий

Також у рік 2017 переходять дискусії між Україною та Євросоюзом щодо модернізації української економіки, що її процес реформування відбувається вкрай повільно і майже не супроводжується підтримкою малого і середнього бізнесу та технологічних інновацій. Як вважає директор Центру ринкових реформ, економіст Володимир Лановий, нинішня модель економіки, як і система її управління, гальмують поступ України і не сприяють економічному зростанню та покращенню стандартів життя українців. І це при тому, що багато українців пов’язують євроінтеграцію саме з поліпшенням життя, каже фахівець.

Володимир Лановий
Володимир Лановий

Ми у межах старої структури економіки і у межах старої кількості робочих місць так і існуємо

«Те, що у нас не зростає економіка, а якщо подивитись на сектори, то хіба що у сільському господарстві й будівельному секторі трохи маємо зростання, – це говорить про те, що не виникають нові робочі місця. Ми в межах старої структури економіки і в межах старої кількості робочих місць так і існуємо, я не бачу тут поступу в європейському напрямку», – каже Лановий у коментарі для Радіо Свобода.

Модернізація економічної системи, підтримка з боку держави сучасних видів економічної діяльності – запорука зміцнення обороноздатності України, без чого українська державність залишатиметься під загрозою, додає експерт.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG