Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 02:13

У липневому звіті міжнародної неурядової організації Human Rights Watch, яка займається захистом прав людини у всьому світі, досліджується питання порушення свободи слова російським урядом як всередині країни, так і в анексованому Криму. Автори аналізу зазначають, що, починаючи від 2012 року, Кремль значно посилив переслідування будь-якої критики уряду чи то незадоволення економічною ситуацією у країні, чи незгода із зовнішньою політикою Москви.

Заборонені теми

Організація зазначає, що сьогодні багато росіян уже самі не впевнені у тому, «що є прийнятною думкою, а що може призвести до високого штрафу чи ув’язнення». Переслідування уряду спрямовані, в першу чергу, на будь-яку «інформацію про публічні протести, політичну сатиру, інформацію про ЛГБТ-спільноти, а також вираження думок щодо дій Росії в Криму, на сході України та в Сирії».

«Втручання держави у справи ЗМІ досягло рівня, якого не було від часів розпаду Радянського Союзу» – всі ЗМІ перетворилися на «голос держави, який використовує інструменти пропаганди для мобілізації патріотичної підтримки уряду», – зазначається у дослідженні. А через те, що критика Кремля перемістилася до інтернет-мереж, від 2015 року влада ухвалила закон, згідно з яким усі веб-провайдери повинні зберігати персональні дані російських громадян. Повідомляється, що цей закон стосується провайдерів електронної пошти, соціальних мереж, пошукових порталів, наприклад, Google тощо.

Критика анексії Криму розцінюється в Росії як «екстремізм»

Критика Російської православної церкви, окупації Росією Криму або ж військового втручання Росії у конфлікт у Сирії наразі розцінюється законами Росії як «екстремізм».

Автори наводять приклад російського блогера із міста Томська, якого у 2015 році засудили до п’яти років позбавлення волі через його відео на YouTube, в яких він критикує військове втручання Росії в Україну.

Того ж року громадянина Росії з міста Твер Андрія Бубєєва засудили за те, що на своїй сторінці в соцмережі «ВКонтакте» він розмістив статтю «Крим – це Україна». Зазначається, що на момент ув’язнення в цій соціальній мережі у Бубєєва «було менше ніж 20 друзів».

Андрій Бубеєв
Андрій Бубеєв

Проблема свободи слова в окупованому Криму

У Криму нова «влада» вже третій рік поспіль переслідує кримських татар і «змусила всі незалежні ЗМІ припинити свою діяльність на півострові», – мовиться в дослідженні.

Автори зазначають, що будь-який мирний супротив російській владі на анексованому півострові призводить до ув’язнення, зникнення, залякування людей. Повідомляється, що російська «влада» наразі переслідує як самих членів кримськотатарського Меджлісу, так і їхніх адвокатів.

На окупованому півострові також активно переслідують незалежних журналістів: наприклад, у 2016 році журналіста Миколу Семену було звинувачено у публічних закликах до сепаратизму через його статтю під назвою «Блокада – необхідний перший крок до звільнення Криму».

Та в Росії є певні міжнародні зобов’язання

Росія є підписантом Європейської конвенції з прав людини і Міжнародного пакту про громадянські та політичні права – обидва документи зобов’язують уряди держав захищати свободу слова та інформації. Зазначається, що Конституція Росії гарантує невтручання у «збирання, зберігання, використання й поширення особистої інформації людини без її відома», та інші російські закони суперечать цим положенням. Кремль наразі порушує норми міжнародного права, мовиться у дослідженні.

Висновки та рекомендації

У висновках Human Rights Watch рекомендує владі Росії «негайно припинити придушення свободи слова», надати людям право висловлювати критику стосовно уряду, припинити переслідування й скасувати необґрунтовані вироки проти осіб, які використали своє право на свободу слова, таких як Микола Семена, Ільмі Умеров та інші. Міжнародних партнерів Росії організація закликає звернути увагу на дані, представлені в звіті, і чинити більший тиск на російську владу.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG