Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 23:47

Боти спекулюють на єврономерах і реформах – представник Мінінформполітики


Боти – зокрема, російські – спекулюють на актуальних для українців темах, намагаючись розхитати ситуацію в Україні зсередини, кажуть експерти. При цьому, як зазначає експерт із цифрових комунікацій Максим Саваневський, користувачі соцмереж не схильні перевіряти інформацію. Натомість медіа-експерт Сергій Рачинський закликає не переоцінювати ефективність маніпуляцій.

Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко каже, що спекуляції ботів в українських соцмережах стосуються різних тем, але всі вони, як правило, злободенні:

Це як боти внутрішньополітичні, так і використання ботів закордонних, які намагаються максимально посіяти конфлікт в Україні

«З того, що зараз актуально – це питання єврономерів, так званих «блях». Бачимо велику активізацію ботів: це як боти внутрішньополітичні, тобто ті, які використовуються політичними командами різних потенційних кандидатів в президенти України, так і, звичайно, використання ботів закордонних, які намагаються максимально посіяти конфлікт в Україні між різними групами», – пояснює представник міністерства. Єврономерами, однак, простір для спекуляцій в соцмережах не обмежується.

Артем Біденко
Артем Біденко

«Дуже активним є використання маніпуляцій із належністю до того чи іншого політичного табору і, звичайно, в Україні абсолютно вічним питанням є питання реформ, оскільки ніхто не розуміє, як ці реформи робити», – наводить приклад Біденко.

Керівник Центру оборонних реформ Олександр Данилюк стверджує, що за допомогою «гібридних» технологій у соцмережах Росія ще протягом півроку намагатиметься вплинути на вибори в Україні: спровокувати дострокові парламентські перегони, а також привести до перемоги своїх кандидатів незалежно від того, коли вони відбудуться.

Олександр Данилюк
Олександр Данилюк

Єдине, що може протиставити Україна – власні меседжі та наративи

«Єдине, що може протиставити цьому Україна – це свої власні меседжі та наративи, але саме з ними в нас не дуже добре», – каже Данилюк. Задача тих, хто відповідає за інформаційну безпеку країни, на думку експерта: інформувати суспільство, які інструменти та меседжі використовує Росія і для чого, які заяви мають ознаки інформаційно-психологічної операції. Але робити висновки, вважає він – прерогатива самих громадян.

У свою чергу медіа-експерт та блогер Сергій Рачинський вважає зусилля Кремля в українському сегменті соцмереж малоефективними. Реальний вплив інформаційних атак, на його думку, не доведений, зате вони можуть бути вигідним способом витратити кошти з державного бюджету на так звану «гібридну війну».

Сергій Рачинський
Сергій Рачинський

Путін навряд чи здатен вплинути на думку українців

«В Україні на людей впливає передовсім життя, яким вони живуть. Путін, на мою думку, навряд чи здатен вплинути на думку українців, скільки б ботів він не залучав для цього у соцмережах», – впевнений аналітик.

З іншого боку, масова активність ботів та сплата реклами у соціальній мережі може викликати «інформаційний шум», який, припускає Рачинський, Росія здатна використовувати, аби привернути увагу інших країн до певних інформаційних приводів.

Покоління заголовків

Олег Петриченко, волонтер інформаційного проекту «Інформаційні війська», натомість вказує на основну, на його погляд, небезпеку соціальних мереж: дописи ботів викликають більшу довіру в інших користувачів, адже сприймаються в першу чергу як точка зору іншої людини, а не пропаганда.

Якщо акаунт наполовину порожній або постійно публікується сумнівна інформація, краще його взагалі заблокувати або подати скаргу

«Єдине, що може протистояти цьому – це фактчекінг, тобто бути більш критичним до будь-якої інформації, перевіряти акаунти. Якщо акаунт наполовину порожній або постійно публікується сумнівна інформація, то краще його взагалі заблокувати або знайти якусь провокативну інформацію і подати скаргу», – радить він. Також волонтер нагадує про так зване «правило трьох джерел»: перш ніж вважати інформацію гідною довіри, її треба перевірити на трьох окремих ресурсах, що не посилаються один на одного.

Втім, керуючий партнер компанії цифрових комунікацій PlusOne DA Максим Саваневський переконаний, що користувачі не витрачатимуть час на додаткову перевірку інформації:

«В якийсь спосіб людей привчити, щоб вони за новиною намагалися перевірити якийсь факт – це майже нереально. Люди не будуть цим займатися».

Максим Саваневський
Максим Саваневський

Більш того, експерт з комунікацій запевняє, що чиста брехня не так вже й часто використовується для маніпуляції. Набагато ефективнішим, за його словами, є гіперболізація чи перекручення вже наявних фактів:

«Наприклад, відбувається мітинг, і на мітингу випадково хтось когось зачепив рукою. І в ЗМІ чи соціальних мережах з'являється інформація про те, що відбулася бійка і побилися учасники мітингу», – наводить приклад він.

Людина прочитала заголовок і вже знає, що відбулося

Ситуацію ускладнює й те, що користувачі соцмереж, за словами Саваневського, не читають самих новин, обмежуючись заголовками. Він називає це явище «поколінням заголовків» і каже, що воно створює додатковий простір для маніпуляцій:

«Людина прочитала заголовок і вже знає, що відбулося: хтось зрадив, хтось, навпаки, здобув перемогу. Але через п'ять хвилин заголовок буде, можливо, протилежний, але новина буде та сама, і людина по-іншому може сприймати якийсь факт чи подію», – пояснює експерт.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG