Уряд Молдови був серед тих, хто висловив невдоволення новим українським законом про освіту. Згідно з ним освіта мовою національних меншин вестиметься лише у початковій школі, а далі рідна мова вивчається як предмет, а викладання ведеться українською мовою. Чим ця ситуація відрізняється від тієї, що склалася у самій Молдові?
У кишинівській гімназії імені Тараса Шевченка іде урок української мови, вивчають форми українських імен: «Звуть мене Петро, батька звуть Дмитро, діда звуть Іван, брата звуть Степан».
«Надю, які це імена? Дізнайтеся про свої імена – це вам завдання на наступний урок», – дає завдання вчителька Ірина Деркач.
Для цих дітей українські імена – не чужі. Більшість з них мають українських батьків і українською говорять вдома. Проте вивчають українську лише 4 години на тиждень.
Три години українська мова і література і одна година – історія, культура і традиції українського народуІрина Деркач
«Ми вивчаємо українську мову як обов’язковий предмет. Три години українська мова і література і одна година – історія, культура і традиції українського народу», – говорить вчителька гімназії, яка викладає у 5-9 класах.
Як розповідає директор гімназії Станіслав Брижатюк, за молдовським законодавством, діти з національних меншин мають право вивчати свою рідну мову. Йдеться про українців, росіян, гагаузів, болгар. І там, де ці меншини проживають компактно, були відкриті національні школи. У Кишиневі таких українських шкіл – чотири і освітній процес у них ведеться не українською і навіть не румунською мовою, а російською.
«Усі ці школи за своєю суттю є школами з російською мовою навчання. Але рідна мова, українська, вивчається як предмет. Існування таких національних шкіл є виправдано для того, щоб традиції, культура наших предків, які проживали тут споконвіку, на молдавській землі, щоб вони збереглися», – пояснює директор гімназії.
На його думку, такої форми навчання достатньо для збереження української культури у Молдові, хоча звучить він не дуже впевнено, бо чутно, що самому йому не часто доводиться говорити рідною мовою.
Сумнів викликає і статистика. Згідно з переписом, що відбувся у 2004 році, українців у Молдові є нецілих 300 тисяч, не враховуючи Придністров’я. На кінець радянської доби їх було майже вдвічі більше. І вже тоді близько 40% з них називали рідною російську мову.
Відеозаписи на замовлення української служби Радіо Свобода підготувала Tatiana Etco, молдовська служба Радіо Вільна Європа
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Українська мова як економічний чинник
Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова
