Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 23:21

Україна і Угорщина: освіта та українська мова


Акція на підтримку української мови біля Українського дому в Києві (архівне фото)

Угорщина – Міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто минулого понеділка викликав посла України в Угорщині Любов Непоп через нещодавно ухвалений українським парламентом закон про освіту. За словами міністра, він вважає новий закон України «соромом і ганьбою» і він розпорядився, щоб угорські дипломати не підтримували жодної української ініціативи у міжнародних організаціях, а також, що Угорщина віднині не підтримуватиме важливі для України рішення. На це міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Україна й надалі робитиме все для розвитку української мови та гарантуватиме вільний розвиток мов національних меншин. «Це наш обов’язок», – наголосив міністр і додав, що чекає від Міністерства освіти інформації щодо того, як діятиме закон, для того, щоб почати його втілення. Як функціонує освіта в самій Угорщині, і чому українських закон викликав таке збурення?

Активіст лівоцентристського політичного об’єднання «Разом» та університетський викладач Тамаш Брахінґер говорить, що після падіння комуністичного режиму, угорська система освіти рухалася у бік лібералізації та модернізації, і з 1993 року, коли було ухвалено відповідний закон, зробила великий поступ.

«З часу зміни суспільно-політичного ладу в Угорщині наприкінці 1980-х років перші демократично обрані уряди Угорщини, включно з першим урядуванням кабінету міністрів Віктора Орбана з 1998-го до 2002-го років, очікування і ставлення угорців щодо освітньої теми проявлялося у тому, що вони виступали передусім за розбудову сильного громадянського суспільства в Угорщині. Це означало: система освіти має виховувати самостійних, дієздатних і думаючих громадян держави», – зазначає Брахінґер.

На освіті позначилися ідеологічні впливи правлячої еліти

Упродовж наступних 17 років та модель шкільної системи не зазнала суттєвих змін. Однак із приходом до влади консерваторів у 2010 році, школи почали реформувати відповідно до ідеологічної доктрини правлячої коаліції.

«Я бачу в цьому великі радикальні зміни. На мою думку, нинішній режим потребує зараз слухняних і сервільних підлеглих на цілковиту противагу тій моделі суспільства, до якої ми звикли раніше», – висловив свою оцінку останнім подіям у системі шкільної освіти опозиційний активіст Тамаш Брахінґер.

В Угорщині навчається майже 17 тисяч іноземних студентів із-понад 100 країн світу. У місцевих університетах їх приваблює відносно недорога оплата за навчання і проживання в ЄС. Престиж угорських вишів також підвищує та обставина, що серед їхніх випускників фігурують імена кількох лауреатів Нобелівської премії, відносно мала забюрократизованість процедури оформлення документів, доступність освітніх програм на англійській та німецькій мовах тощо.

Удар по престижу університетів і країни

З іншого боку, престижу навчання у місцевих вишах великого удару завдала кампанія нападів правих угорських популістів на Центральноєвропейський університет (CEU) у Будапешті. 11 жовтня 2016 року парламент Угорщини вніс такі зміни до закону про вищу освіту, які унеможливлюють подальшу діяльність CEU в Угорщині. 25 років тому університет заснував вихідець з Угорщині, а нині мільярдер і філантроп, Джордж Сорос. Студенти зі 110 країн світу за магістерською програмою вивчають тут економіку, суспільство й політику у світлі дотримання прав людини і розбудови вільного демократичного суспільства.

В Угорщині відбулися масові демонстрації на захист CEU. Зараз кабмін Угорщини веде перемовини з федеральним урядом США щодо подальшої долі університету. Діалог іде важко через те, що сфера функціонування університетів не входить до компетенції американського уряду. У випадку з CEU – це радше справа штату Нью-Йорк.

В Угорщині очікують на те, що 11 жовтня поточного року конституційний суд винесе своє рішення у справі університету, проте ніхто не береться прогнозувати, яким воно буде.

Суть конфлікту між правлячими елітами й університетом пояснив голова партії «Модерна Угорщина» відомий економіст Ласло Бокрош.

Ми тішимося, що Центральноєвропейський університет розташований у нас, адже через нього струмує свіже повітря Заходу у нашу застояну атмосферу політики. Саме це вікно хоче закрити уряд Орбана

«Це зіткнення двох світоглядних концепцій – ілліберальної доктрини уряду і філософії відкритого суспільства, яку представляє університет, і на чому ґрунтується його система цінностей. Ми тішимося з того, що Центральноєвропейський університет розташований у нас, адже через нього, мов крізь відкрите вікно, струмує свіже повітря Заходу у нашу застояну атмосферу політики. Саме це вікно хоче за всяку ціну закрити уряд Віктора Орбана».

Небезпроблемне викладання українською

Щодо навчання дітей-представників національних меншин, то і його регулює закон від 1993 року. В Угорщині проживає 13 етнічних громад, українська налічує понад 7 тисяч етнічних українців, однак жодної державної школи вони не мають.

Керівники Центрального органу національного самоврядування українців та очільники Товариства української культури в Угорщині (ТУКУ) пояснюють цей стан тим, що в Угорщині українці не утворюють компактні групи проживання. Натомість місцеві громадсько-культурні осередки українців, згідно з існуючим законодавством, створюють недільні школи в Будапешті, Сеґеді, Веспремі і діють як приватні інституції.

Своїм досвідом викладання у такій школі поділилася керівник самоврядування українців Ніредьгази (східна Угорщина) Юдіт Софілканич.

У 2008 році при нашому самоврядування відкрилася недільна школа з викладанням українською мовою

«У 2008 році при нашому самоврядування відкрилася недільна школа з викладанням українською мовою, – каже вона. – Тут було більше учнів зі змішаних сімей. Деякі дітки знали українську мову, інші не дуже знали. А були між ними й угорці, бо ми і їх приймаємо, хоча вони жодного відношення до України не мають».

Із 1993 року Юдіт Софілканич із власної ініциативи та за домовленістю з адміністрацією викладала українську мову як іноземну у міській угорській гімназії міста Бакталорантгаза, що неподалік Ніредьгази. Експеримент був настільки успішним, що чимало випускників поступили вчитися на факультет української мови і культури у Ніредьгазький педагогічний інститут (нині університет – ред.) і навіть поверталися додому вже як викладчі до рідної гімназії. Однак, зараз ситуація з викладанням української мови у цьому місті погіршилася.

Рік тому вдалося створити факультатив української мови у Ніредьгазькій гімназії імені Яноша Араня

«У Бакталорантгазі ще збереглася група навчання українською мовою. Але через реорганізацію колишньої гімназії викладання української мови скорочується, бо заклад став професійно-технічним училищем сільськогосподарського профілю. Щоправда, нам вдалося рік тому створити факультатив української мови у Ніредьгазькій гімназії імені Яноша Араня. Студії будуть продовжені і на наступний рік. Викладає українську мову досвідчена вчителька Вероніка Кондра. Наші учні з недільної школи домоглися гарних успіхів. Багато з них склали іспит підвищеного мовного рівня, отримавши високі бали для вступу у вищі учбові заклади», – розповіла Радіо Свобода Юдіт Софілканич.

Вона бачить перспективу для своїх учнів у повторно відкритій у Ніредьгазі кафедрі української мови і культури. Також кафедри української мови є у Будапешті й Сеґеді.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини

Мовний аспект нового закону про освіту викликав чималі дискусії в Закарпатті

Угорці в Україні. Проблема подвійного громадянства та мови

Державна мова України і спекуляції довкола законопроектів

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG