Доступність посилання

19 Жовтень 2017, Київ 01:33

Вчені стверджують, що мова повсякденного спілкування впливає на людину не менше, ніж клімат або ландшафт. Чим пояснюється психологічний ступор, коли людина знає українську, але не хоче нею спілкуватися? Чому багатьом російськомовним людям важко перейти на українську мову? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили доктор психологічних наук Вадим Васютинський, а також історик і громадський діяч Олександр Доній.

– Чи правда, що мова, якою користуються люди, впливає на ментальність та характер людей?

Вадим Васютинський: Це правда. Ми перебуваємо у просторі двох мов. Коли змінюється мова, змінюються певні погляди на світ. Наприклад, слова сказані однією мовою, можуть викликати хвилювання або збудження, а сказані іншою – залишати байдужим, і навпаки.

Якщо людина вільно володіє обома мовами, все одно залежно від контексту, від обставин, від оточення, вона буде говорити або тією, або іншою.

– Людям буває важко переходити на українську мову, тому що її не сприймають. А вам не здається, що тут є психологічний аспект: людина переходить на українську мову і почувається незручно, але не може зрозуміти чому саме?

Часто російськомовні люди, яким складно перейти на українську, видають цю проблему за суспільну, політизують її

Вадим Васютинський: Тут є два аспекти: когнітивний і комунікативний. Комунікативний – це реакція оточення. А когнітивний – людина хоче говорити, наприклад, українською, але у неї це погано виходить. Навіть у розумних людей буває лінгвістичний бар’єр: людина досить добре міркує в просторі однієї мови, але їй важко перейти на другу.

Але часто російськомовні люди, яким складно перейти на українську, видають цю проблему за суспільну, політизують її.

Вадим Васютинський
Вадим Васютинський

– Олександре, ви свого часу принципово перейшли на українську мову, але були виховані у російськомовній родині. Ви думали, як це вплинуло на ваше світосприйняття?

Українська мова була як вибір культурний. Для підвищення власного рівня культури, людина обирає багато шляхів, зокрема, вивчення мови

Олександр Доній: Я усвідомився українцем у середніх класах школи. У старших класах я вирішив боротися за незалежність і свідомо пішов до Університету Шевченка для того, щоб вивчити українську мову і знайти підпілля. Я не знайшов ні того, ні того.

Я розглядав це у кількох площинах. Українська мова була як вибір культурний. Для підвищення власного рівня культури, людина обирає багато шляхів, зокрема, вивчення мови. І як боротьба з несправедливістю, з тим, що українська нація була упослідженою.

– Коли ви почали вживати українську мову у побуті, на роботі, у публічних місцях, ви відчули себе більш культурною людиною?

Коли я і такі, як я, почали говорити українською – це було надзвичайно велике несприйняття

Олександр Доній: Безперечно. Якщо ми намагаємося вчити мови, не лише українську, це підвищує наш рівень. Інша справа, як це сприймає оточення. Нагадаю, що зараз Київ приблизно на третину став україномовним. І українська мова не бентежить, за великим рахунком. Коли я і такі, як я, почали говорити українською – це було надзвичайно велике несприйняття серед політиків, громадських діячів, часто в однокурсників. Навіть таксисти намагалися зарахувати подвійні тарифи.

Олександр Доній
Олександр Доній

– А були моменти, коли вам було важко не перейти на російську?

Я ніколи не переходив на російську вже протягом 27 років з будь-ким, незалежно від місця перебування

Олександр Доній: Я ніколи не переходив на російську вже протягом 27 років з будь-ким, незалежно від місця перебування та соціального статусу.

– Пане Вадиме, кажуть, що українці мирні, добрі люди. Чи впливає мова на такі риси ментальності, якими самі українці себе усвідомлюють?

І люблять, і ненавидять відкритіше, на відміну від західних регіонів, де агресія більш розмита

Вадим Васютинський: Загалом ні, але є деякі особливості. Наприклад, рівень відкритості. В Україні у російськомовних регіонах агресія у спілкуванні між людьми більш відверта, як і інші почуття, позитивні теж. І люблять, і ненавидять відкритіше, на відміну від західних регіонів, де агресія більш розмита. Там у спілкуванні між людьми більше глухого роздратування, недоброзичливості.

Також варто сказати, що у нас протягом сторіч українська мова була деінтелектуалізована, а інтелектуальні сфери були деукраїнізовані. Тобто все модне, сучасне, цікаве, молодіжне, інтелектуальне, розумне, звучало російською мовою. А українською – сільське, колгоспне, миле, співанки, вишиванки тощо.

– Зараз у російськомовному середовищі дуже популярні реп-батли, які відбуваються саме російською мовою. На запитання, «чому в Україні немає реп-батлів», мені відповіли, що українською це неможливо. Чи це так?

Вадим Васютинський: Тридцять років тому казали, що реклама українською – це смішно, про американські бойовики так само. Українська мова має не менше можливостей. Річ у тому, що мова не функціонує повноцінно у різних сферах. Наприклад, сказане російською мовою автоматично сприймається за доречне, правильне, розумне. Точний переклад українською сприймають як щось недолуге. Тому вона здається часом комічною, недоречною.

У нашому двомовному середовищі українська мова може не подобатись тому, що вона асоціюється із сільським походженням, простакуватістю.

– Чому людям у російськомовному середовищі важко говорити українською? Як от на Донбасі — це може бути психологічно важко?

Олександр Доній: Є об’єктивний процес. Свідома русифікація, яка була спочатку у Російській імперії потім в СРСР, дуже глибоко вкорінилася в Україні. І якщо згідно з переписами населення, українську своєю рідною визначає близько 70% – це політичний вибір. А якщо, наприклад, розглянути соціологічне дослідження КМІС, то за результатами протягом двадцяти років незалежності, до того як у нас виокремили під час окупації території Півдня і Сходу, приблизно однаковво, близько 45%, було української та російської. Це означає, що близько половини населення України, на цей момент у більшій мірі було зрусифіковано.

Можна робити поступовий перехід, збільшуючи частку української мови у спілкуванні

Вадим Васютинський: Я б сказав про ще одну важливу річ. Це залежить від загального дискурсу – загальної сукупності значень навколо нас. У нашому інформаційному, інтелектуальному, культурному просторах, де домінують певні значення чи то у російськомовному, чи україномовному оформленні. І якраз зараз такої модної сучасної україномовної культури майже немає.

Я б радив усім російськомовним не планувати повністю перейти на українську мову. У нашому суспільстві, особливо у східних регіонах, у великих містах, адекватніше бути двомовними особами. Просто можна робити поступовий перехід, збільшуючи частку української мови у спілкуванні.

– Важливо, якою мовою людина говорить чи якою вона думає? Чи може людина якось себе змінити, якщо думатиме українською мовою, але з якихось причин вимушена говорити російською чи іншою мовою?

Потрібне середовище, яке не сміється з чужих помилок. Дуже важливо, щоб був процес, коли людина не боїться говорити неправильно

Олександр Доній: Лише генії спроможні за кілька тижнів перейти з однієї мову на іншу. Решта потребує досить великого проміжку часу. Мені знадобилося кілька років для того, щоб я почав мислити українською. Перед тим я перекладав у голові кожне речення.

Взагалі, для цього потрібне середовище, яке не сміється з чужих помилок. Дуже важливо, щоб був процес, коли людина не боїться говорити неправильно. Людину дуже легко поламати у її перших спробах опанувати мову.

ПОСЛЕДНИЙ ВЫПУСК РАДИО ДОНБАСС.РЕАЛИИ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко підписав закон «Про освіту»

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри​

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську​

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині​

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи​

Українська мова як економічний чинник​

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм​

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG