Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 22:14

Закон про освіту: на зустрічі у Будапешті зближення позицій між Клімкіним та Сійярто не відбулось


Міністр закордонних справ України Павло Клімкін на спільній прес-конференції після зустрічі з міністром закордонних справ Угорщини Пейтером Сійярто, 12 жовтня 2017 року

У Будапешті 12 жовтня зустрічалися глави зовнішньополітичних відомств України та Угорщини – Павло Клімкін та Петер Сійярто. Український міністр приїхав в Угорщину з роз’ясненнями положень нового закону «Про освіту», довкола якого останнім часом зламано стільки списів в Україні і за кордоном. Цього ж дня раніше ПАРЄ засудила те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, зокрема норму про мову освіти, без консультацій із представниками національних меншин.

Україна та Угорщина мають різні підходи щодо закону України «Про освіту», заявив міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто після зустрічі в Будапешті з українським колегою Павлом Клімкіним.

Глава угорської дипломатії зазначив на прес-конференції, яка відбулася відразу після закінчення перемов, що, як він вважає, набагато більша біда в тому, що закарпатські угорці зовсім по-іншому бачать стан справ із реформуванням освіти, ніж українська влада.

Метою Угорщини є не війна заяв чи обмін дошкульними зауваженнями як такими, а досягнення таких домовленостей, згідно з якими, українські угорці матимуть ті самі мовно-освітні права, як і до ухвалення нового закону України «Про освіту» 5 вересня, наголосив Пейтер Сійярто.

Пейтер Сійярто
Пейтер Сійярто

Він, однак, додав, що поки тамтешня угорська громада не визнає, що задоволена станом справ, Угорщина не скасує свого рішення про небажання підтримувати важливі для України ініціативи на міжнародному рівні.

За словами Сійярто, консультації з українською стороною можуть бути результативними тільки за умови, якщо в Києві переглянуть на законодавчому рівні статтю сьому освітнього закону, яка, на переконання угорської влади, «утискає» мовно-освітні права національних меншин в Україні.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, зі свого боку, переконував свого угорського колегу, що закон «Про освіту» спрямований не проти людей, а в частині, яка стосується освіти етнічних громад, має головним завданням створити для них такі умови, за яких кожен громадянин може реалізувати себе в Україні.

На цій же прес-конференції в Будапешті за наслідками перемов із Пейтером Сійярто керівник зовнішньо-політичного відомства України наголосив: якщо бодай один громадянин України не володіє добре українською мовою, він буде позбавлений багатьох можливостей.

Павло Клімкін повідомив, що жодна школа національних меншин не буде закрита, і так само жоден педагог не втратить роботу через новий освітній закон.

Водночас український міністр вважає, що представникам нацменшин в Україні, попри знання своєї рідної мови, необхідно добре володіти і державною мовою також.

Павло Клімкін наголосив на прес-конференції в Будапешті, що українська сторона завжди відкрита як на рівні міждержавного діалогу, так і в рамках міжнародних форумів.

«Надзвичайно важливо мати відвертий і конструктивний діалог щодо освітнього закону. У першу чергу він – про людей. Україна не має наміру асимілювати, позбавити ідентичності чи мови угорську меншину. Наша мета – забезпечити роль української мови як державної на тому самому рівні, як це забезпечується в усіх європейських країнах, у тому числі в Угорщині», – прокоментувала у Twitter слова Клімкіна угорському телебаченню речниця МЗС Мар’яна Беца.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи за підсумками термінових дебатів щодо ухвалення в Україні закону «Про освіту», ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України.

У рішенні ПАРЄ засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, зокрема норму про мову освіти, без консультацій із представниками національних меншин. ПАРЄ просить владу України забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії повною мірою. Під час дебатів члени різних делегацій критикували Київ за те, що закон направили на розгляд комісії вже після його ухвалення.

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

Президент України Петро Порошенко, який підписав закон, при цьому закликав Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Раніше в МОН повідомили, що статтю 7 Закону «Про освіту», яка викликала стурбованість у кількох державах-сусідах України, вже надіслали на розгляд Венеціанської комісії.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG