Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 20:49

Україна намагається виправити помилку, яку робила держава протягом років – віце-прем’єр про мовну статтю


День знань у Львівській загальноосвітній школі з поглибленим вивченням англійської мови «Дивосвіт» (ілюстраційне фото)

Гості програми «Ваша Свобода»: Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Ярослава Хортяні, член парламенту Угорщини, голова Європейського конгресу українців (телефоном).

Проблеми із законом про освіту, які обговорюються у ПАРЄ, які обговорювалися під час візиту міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Будапешту, – все це реальні міжнародні події, тепер уже не стільки пов’язані з нашими стосунками на сході, скільки із стосунками на заході. У ПАРЄ відбуваються події, які можна вважати не дуже приємними для України. Напередодні переважною більшістю голосів пройшла постанова, яка пропонує гармонізувати діяльність Парламентської асамблеї. І деталі цієї постанови пов’язані з тим, що Комітет міністрів Ради Європи не запроваджує санкцій проти Росії, російські представники в ньому беруть участь на відміну від їхньої участі в ПАРЄ. Ще одна резолюція ПАРЄ, пов’язана з терміновими дебатами щодо ухвалення в Україні закону про освіту, закінчилася голосуванням. ПАРЄ засуджує рішення Верховної Ради України – ухвалити закон про освіту без консультацій з представниками нацменшин.

Віталій Портников: Вважається, що зараз керівництво ПАРЄ побоюється, що Росія не сплачуватиме внески до бюджету цієї організації. Таким чином намагається повернути росіян без виконання ними тих умов, які обумовлені санкціями.

Питання готовності Росії відмовитися від сплати внесків до Ради Європи стимулювало до появи резолюції ПАРЄ. Вдалося таки українській делегації внести – Російська Федерація має виконати ті резолюції, щоб повернути делегацію до парламентської зали
Іванна Климпуш-Цинцадзе

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Дійсно, це питання готовності Російської Федерації відмовитися від сплати внесків до Ради Європи якраз і стимулювало появу вчорашньої резолюції ПАРЄ, де дійсно пропонується узгоджувати, синхронізувати дії між виконавчим і законодавчим органами Ради Європи. Це є, як мінімум, неприємний момент для України. Але є деякі речі, які вдалося таки українській делегації в плані поправок внести в остаточну версію документу. Йдеться про те, що всі рішення мають ґрунтуватися на попередній резолюції ПАРЄ – Російська Федерація має виконати ті резолюції, щоб повернути делегацію до парламентської зали.

До січня 2018 буде розгортатися інтриги, і лобістська робота в рамках ПАРЄ Росією і її «друзями», будуть намагатися повернути делегацію. Остаточне рішення буде у січні 2018-го. Говорити, що це суцільна поразка, поки що зарано. Ситуація ускладнена нагнітанням емоційним
Іванна Климпуш-Цинцадзе

Ми прекрасно усвідомлюємо, що протягом найближчих місяців, до січня 2018 року, буде розгортатися основна як дискусія, так і якісь інтриги, і лобістська робота в рамках ПАРЄ Росією і її «друзями», представниками різних країн, які будуть намагатися повернути делегацію. Але остаточне рішення буде ухвалене в січні 2018-го. Не хочу сказати, що в нас є час для розкачки, але є можливість активно працювати впродовж цього часу. Говорити, що це суцільна поразка стосовно ціннісного підходу, поки що зарано. Але ситуація ускладнена нагнітанням емоційним і в інших напрямках.

– Була серйозна критика закону про освіту з боку різних депутатів, чинних у ПАРЄ. Це теж постанова, яку не можна назвати прихильною до України.

До грудня 2017, поки не буде надано висновків Венеційської комісії, екзальтованість, нападок деяких партнерів на Україну виглядає маніпулятивно
Іванна Климпуш-Цинцадзе

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Це не та резолюція, яка може надихати. До грудня 2017 року, поки не буде надано висновків Венеційської комісії, емоції і певна екзальтованість діалогу чи, радше, нападок деяких з наших партнерів на Україну щодо мовної статті освітнього закону виглядає певною мірою маніпулятивно. Кожен депутат, який бере слово на трибуні ПАРЄ, частково спрямовує звернення насамперед на внутрішню аудиторію. Ми це теж маємо розуміти. Виступи і угорських, і румунських парламентарів є певною мірою і для домашнього вжитку, коли вони намагаються представити, що ведуть праведну боротьбу за права нацменшин.

Мовна стаття з представниками нацменшин стала результатом компромісу
Іванна Климпуш-Цинцадзе

Мовна стаття зазнала певних змін у процесі голосування і внесення поправок у парламенті, видозмінилася у порівнянні з тими консультаціями, які були проведені Міносвіти з представниками нацменшин. Вона стала результатом компромісу. Результат компромісу, який був отриманий на виході, відповідає нашим міжнародним зобов’язанням у рамках тих європейських конвенцій, до яких Україна приєдналася. Нагадаю, у Європі не існує загальноприйнятих стандартів щодо того, в який спосіб ведеться освіта мовами нацменшин. Ні на просторі Ради Європи, ні ОБСЄ, ні навіть на просторі країн ЄС.

– Пані Хортяні, сьогодні міністр закордонних справ Павло Клімкін у Будапешті. Як пройшла ця зустріч? І чи є взагалі можливості для діалогу?

Прекрасний закон про освіту, де багато позитивного. Половина України не розмовляє українською, засилля російської, міністр Аваков принципово не розмовляє українською, міністр Данилюк – «у нас такая страна, что говорим на каком языке нам хочется», в міністерствах йдемо, а нам «женщина, поставте сумку на стол», ст. 7 – це просто...
Ярослава Хортяні

Ярослава Хортяні: Відбулася зустріч у нашій громаді. Ми висловили свою чітку позицію щодо ст. 7 закону про освіту. Вийшов прекрасний закон про освіту, де багато позитивного – вчителям підвищують зарплати майже в три рази, багато чого. Але коли половина України не розмовляє українською мовою, засилля російської, міністр внутрішніх справ Аваков принципово не розмовляє українською, минулого року я міністра Данилюка зловила на майдані Незалежності після параду – розмовляв з українськими студентами російською, я звернула увагу, то він сказав, що «у нас такая страна, что мы говорим на каком языке нам хочется», коли в міністерствах ідемо, а нам «женщина, поставте сумку на стол», тоді для нас ст. 7 – це просто...

Зробити так, що дитина вчиться до 4-го класу своєю мовою і тут – раз і переходить на українську. Вибудувана мережа освіти. В Угорщині така мережа теж є. Наприклад, серби з першого до 12-го класу вчать мову. Все сербською, крім угорської мови і літератури. Серби прекрасно знають дві мови – викладання угорської мови і літератури на такому високому рівні! А в угорців Закарпаття немає нормальних словників, підручників.

​Іванна Климпуш-Цинцадзе
​Іванна Климпуш-Цинцадзе

Частина предметів із 5-го класу викладатиметься українською, а частина – мовою нацменшини. Скільки якою мовою має визначити закон про середню освіту. Наші аргументи ніхто не хоче чути, це буде рішення конкретної школи
Іванна Климпуш-Цинцадзе

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Прикро, що Ви погодилися з трактуванням, яке пропонують наші угорські партнери цього закону. Навіть у мовній сьомій статті не йдеться, що із 5-го класу все викладання переходить на українську. Частина предметів з 5 класу викладатиметься українською, а частина – мовою нацменшини. Конкретна пропорція того, скільки якою мовою викладатиметься, має визначити в законі про середню освіту, який зараз у розробці. Наші аргументи ніхто не хоче чути, ніхто не хоче дивитися трохи глибше. Більше того, це буде рішення конкретної школи. Більше того, Україна протягом перехідного періоду працюватиме і над словниками, і над конкретними термінологічними словниками в математичних, природничих науках. Держава готова у це вкладати ресурс.

Дійсно, держава не доопрацювала. Більшість тих же ж угорців Берегівського району Закарпаття не змогли скласти іспит на знання державної мови в принципі, до мінімального рівня, просто до базового рівня. Це унеможливлює їхнє нормальне функціонування в державі. Ми знаємо такі приклади, коли їм складно пояснити україномовному лікарю, які в них симптоми, щоб їх полікували. Навпаки, ця стаття дає більше можливостей для самореалізації кожного громадянина України. Україна ні в якому випадку не намагається обмежити чи принизити права представників нацменшин, а намагається виправити помилку, яку робила держава протягом років, надаючи достатньо можливостей для самореалізації. Ми, виступаючи за підтримку цієї статті (мовної – ред.), насправді захищаємо права нацменшин в Україні... Битва буде непроста. Буде багато маніпуляцій. І російський слід так само буде в цьому.

Ярослава Хортяні
Ярослава Хортяні

Ст. 7 закону була ухвалена зарано. Ведемо війну з Росією, отримали другий фронт
Ярослава Хортяні

Ярослава Хортяні: Ст. 7, друга частина цього закону була ухвалена зарано. Коли ми ведемо війну з Росією, ми отримали другий фронт. Угорці Закарпаття кажуть, що вони не проти вивчання. І навіть угорці Угорщини, і уряд кажуть: посилюйте українську мову, давайте більше уроків, професійних вчителів, гарні підручники, як ви так переживаєте, щоб ми знали українську мову. Але український закон був ухвалений так дуже скоро. Перед тим, як ухвалювати, – покажіть, де згода тих організацій нацменшин?

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG