Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 05:45

Ситуація з «мовним законом» не унікальна: Словаччина й Румунія мали з Угорщиною ту ж проблему – Кулеба


Дмитро Кулеба

Брюссель – Ситуації, подібні до нинішньої напруги у відносинах між Києвом та Будапештом через мови нацменшин, траплялися й раніше. Непорозуміння з Угорщиною навколо цього ж питання вже мали й інші держави, зокрема Словаччина та Румунія. А безпосередній внесок у розробку закону України «Про освіту», який зрештою став «каменем спотикання» в українсько-угорських відносинах, мала і Рада Європи. Про це, а також про процедуру експертизи закону фахівцями Венеціанської комісії Радіо Свобода розповів Постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

– Коли будуть подані заявка й документи на аналіз цього суперечливого нового закону «Про освіту» фахівцям Ради Європи?

Лілія Гриневич 6 жовтня привезе підготовлений пакет документів для Венеціанської комісії

– Офіційно, міністр освіти Лілія Гриневич вже анонсувала свій візит до Страсбурга. Він відбудеться 6 жовтня. Вона привезе з собою підготовлений пакет документів для Венеціанської комісії, тому що таке подання має готуватися відповідним чином.

– Яка загалом процедура подання на аналіз фахівцям Ради Європи документів для вирішення ситуації щодо закону «Про освіту»?

– Україна надсилає офіційний запит на адресу Венеціанської комісії. Комісія формує команду доповідачів та експертів, які здійснять візит до України, де на місці вивчать всі обставини, нюанси й аспекти цього питання. Потім вони підготують свій висновок, який згодом має затвердити сесія Венеціанської комісії. Після цього цей висновок передається державі, тобто, він стає по-суті публічним і його положення будуть у відкритому обігу.

– Який приблизний графік цього аналізу, чи можливо вирішити це питання до кінця року?

Найближча сесія Венеціанської комісії, яка може розглянути доповідь, відбудеться в грудні цього року

– Найближча сесія Венеціанської комісії, яка може розглянути доповідь, відбудеться в грудні цього року. Але, звісно, все залежатиме від того, наскільки тривалий час займе її підготовка. Особливість Венеціанської комісії у тому, що це цілком незалежний орган. Передавши до неї закон, ми можемо тільки проводити з ними консультації в рамках візиту доповідачів і роботи з ними з підготовки цього візиту. Але процедурно, коли, що розглядати й що саме ухвалювати, визначатиме сама Венеціанська комісія. Тому все, що можна наразі сказати, це те, що найближча сесія комісії, на якій теоретично може бути затверджений цей висновок, буде в грудні. Питання в тому, чи вирішить Венеціанська комісія виносити цей закон саме на цю сесію чи на наступну – це в їхніх повноваженнях, і ми не можемо втручатися у цей процес.

– Ви напевне вже розглядали те, яка практика у цьому питанні з досвіду інших держав, де теж були суперечності з «мовними законами»?

В ситуації, в якій ми наразі опинилися з нашими угорськими партнерами, були і Словаччина, Румунія. Але стандарти Ради Європи з цього приводу достатньо чіткі: ніде не написано, що можна володіти тільки своєю мовою і не володіти державною

– Абсолютно. В ситуації, в якій ми наразі опинилися з нашими угорськими партнерами, були і Словаччина, Румунія. Вони мали ту ж проблему із Угорщиною. Бо в Угорщині це питання є одним з «наріжних каменів» національної політики. Тому нічого унікального тут немає.

По-друге, абсолютно зрозуміло, і це стартова позиція держав Ради Європи, що знання рідної мови не означає, що можна не знати державної мови в країні, де проживають особи, що належать до національних меншин.

Тобто, питання лише у тому, як забезпечити оптимальний баланс між знанням рідної мови і державної. Але стандарти Ради Європи з цього приводу достатньо чіткі: ніде не написано, що можна володіти тільки своєю мовою і не володіти державною.

Акція в Києві на підтримку української мови (архівне фото)
Акція в Києві на підтримку української мови (архівне фото)

– Так, але тут ще й Румунія, так би мовити, долучилася до табору Угорщини…

Готовність України вести діалог і рішення надіслати закон на експертизу до Венеціанської комісії дуже високо оцінюється нашими партнерами

– Я гадаю, що на це питання треба дивитися ширше: звісно, що всі країни, які межують з Україною на заході, так чи інакше, мають свої меншини в нашій державі. І відповідно до дипломатичної практики, звісно, що всі вони можуть висловити бажання або застереження, щоб у рамках освітньої реформи права їхніх співвітчизників не були обмежені. Це нормально. Однак, навіть на тлі тієї ситуації, яку ми маємо зараз, очевидно, що є Угорщина, яка стоїть окремо – і по риториці, й по жорсткості своєї позиції. І інші країни, які також висловлюють застереження, але при цьому відкриті до діалогу. Зі свого спілкування у Страсбурзі можу сказати, що готовність України вести діалог і рішення надіслати закон на експертизу до Венеціанської комісії дуже високо оцінюється нашими партнерами.

– Тобто, необхідність нагального реформування закону «Про освіту» була дещо «затінена» політикою, чи не так?

Рада Європи мала безпосередній стосунок до розробки цього закону і до впровадження реформи української освіти

– Абсолютно, тому що Рада Європи мала безпосередній стосунок до розробки цього закону і до впровадження реформи української освіти. Це одна з найяскравіших і позитивних сторінок співробітництва України з Радою Європи. Тому сам закон є надзвичайно прогресивним і Рада Європи вважає його своїм досягненням у співробітництві з Україною. Ми завжди були відкриті до співробітництва, але це політичне питання «кидає тінь» на ту безпрецедентну й фундаментальну реформу, яку й започатковує цей закон.

Політична карикатура Євгенії Олійник
Політична карикатура Євгенії Олійник

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG