Доступність посилання

23 Жовтень 2017, Київ 17:18

Висновки Венеціанської комісії щодо закону «Про освіту» будуть на користь України – Леонов


Політична карикатура Євгенії Олійник

Критика нового «Закону про освіту», що лунає з Угорщини, може бути спрямована в першу чергу на угорських виборців, припускає політолог Олександр Леонов та застерігає Київ від поступок європейським сусідам. А громадський активіст Тарас Шамайда додає, що подібна поведінка є наразі типовою для української влади.

Співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда нагадує, що основною метою сьомої, мовної, статті було насамперед покласти край «інертній русифікації» – ситуаціям, коли українська мова в навчальних закладах неформально замінюється на російську. Від сьогодні така практика стає незаконною, каже він.

А щодо представників мовних меншин Шамайда наводить статистику: 70% випускників шкіл з угорською мовою викладання в Берегівському регіоні, який межує з Угорщиною, не можуть здати ЗНО з української мови на найнижчий допустимий бал. Подібна ж ситуація, каже він, із випускниками румуномовних та російськомовних шкіл. Подібне становище заважає представникам меншин здобути гідну освіту в Україні.

Ми ж не повинні готувати прибиральників або спеціалістів для Угорщини
Тарас Шамайда

«Ми ж за державний кошт не повинні готувати прибиральників для своєї країни або спеціалістів для сусідньої Угорщини», – аргументує він.

Критику мовної політики України з боку Угорщини активіст пояснює політичною традицією країни-сусіда:

Угорщина в силу низької політичної культури скандалила зі Словаччиною, скандалила з Румунією
Тарас Шамайда

«Угорщина в силу низької політичної культури угорських політиків скандалила зі Словаччиною з приводу освітніх законів, влаштовувала істерики, скандалила з Румунією і продовжує скандал проти Румунії, тепер проти України… Ну, сусідів не обирають», – зазначив Тарас Шамайда в ефірі «Ранкової Свободи».

Політолог Олександр Леонов, у свою чергу, схильний вважати, що Угорщина зараз є осередком проблем у європейському просторі.

Зараз «хвора людина Європи» – це Угорщина
Олександр Леонов

«Колись був такий вислів, Туреччину називали «хворою людиною Європи». Зараз «хвора людина Європи» – це Угорщина», – зазначає він. На думку експерта, окрім економіки, в країні проблеми і з демократією.

«Ми говоримо про український закон про освіту, який дійсно є прогресивний, але є й регресивний закон про освіту в Угорщині, через який має закритись Центрально-Європейський університет Сороса, що викликало дуже серйозний скандал, серйозне незадоволення освітян Угорщини, відбулися масові протести», – нагадує він.

На думку Леонова, активне втручання Угорщини в освітню політику сусідів пов’язане з виборами наступного року. Прем’єр-міністр Віктор Орбан, стверджує політолог, сподівається втримати владу за рахунок голосів угорців, які мешкають за межами батьківщини.

Велика кількість угорців, які не мешкають в Угорщині і не бачать, що насправді робиться – вони голосують
Олександр Леонов

«Угорщина роздала паспорти угорцям, які мешкають в інших країнах, і дозволила їм голосувати. Саме ця велика кількість угорців, які не мешкають в Угорщині і не бачать, що насправді робиться з економікою, освітою, з демократією – вони голосують, тому що начебто їх захищають», – пояснює Леонов.

Угорщина шукає політичного скандалу – Шамайда

Політолог Віталій Кулик вважає, що дискусію із зазначеного приводу з європейськими партнерами потрібно було розпочати завчасно, ще на етапі розгляду закону.

Віталій Кулик
Віталій Кулик

​А тепер, каже він, Україна має провести кампанію з роз’яснення своєї позиції.

Треба показувати проблеми, які є в української меншини в тій самій Угорщині чи Румунії і доводити, що це є несиметричний захист інтересів національних меншин
Віталій Кулик

«Треба показувати проблеми, які є в української меншини в тій самій Угорщині чи Румунії і доводити, що це є несиметричний захист інтересів національних меншин в Україні. Крім того, є європейська практика щодо освіти і використання мов», – наголошує Віталій Кулик.

Однак він припускає, що українська влада все ж вимушена буде піти на внесення змін до закону про освіту.

«Це традиційна практика для Банкової – ухвалити закон, який викликає велику хвилю несприйняття, а потім ініціювати внесення в нього змін та доповнень», – каже він.

У свою чергу, депутат від «Блоку Петра Порошенка» та член парламентського комітету у закордонних справах Володимир Ар’єв наголошує, що наразі немає вагомих підстав говорити про внесення змін до закону.

Володимир Ар’єв
Володимир Ар’єв

Венеційська комісія має дати своє визначення щодо відповідності закону Хартії підтримки регіональних мов
Володимир Ар’єв

«Україна має ініціювати експертизу в Раді Європи, зокрема, Венеційська комісія має дати своє визначення щодо відповідності українського закону про освіту Хартії підтримки регіональних мов та мов національних меншин. Відповідно, уже після цього треба робити висновки», – впевнений парламентар.

Акція в Києві на підтримку української мови (архівне фото)
Акція в Києві на підтримку української мови (архівне фото)

​Тарас Шамайда згоден із тим, що роз’яснення для представників меншин потрібні, і стверджує, що українські дипломати та представники МОНу працюють в цьому напрямі. Водночас він впевнений, що це навряд чи переконало б Угорщину в доцільності закону.

Вони хочуть політичного скандалу і цей скандал роздувають
Тарас Шамайда

«Проблема не в тому, що Угорщина дбає, як краще захистити права українських громадян угорського походження. Вони хочуть політичного скандалу і цей скандал роздувають», – переконаний громадський діяч.

Олександр Леонов переконаний, що висновки Венеціанської комісії будуть на користь України. Водночас він наголошує, що Київ не повинен іти на поступки, адже зараз закладається модель його подальших відносин із європейськими сусідами.

Якщо поступимося Угорщині, завтра вона скаже, що заблокує наші європейські прагнення, якщо не надамо подвійне громадянство угорцям, які мешкають на Закарпатті
Олександр Леонов

«Якщо поступимося Угорщині зараз в мовному питанні, я вам гарантую: завтра вона скаже, що заблокує наші європейські прагнення, якщо ми не надамо подвійне громадянство угорцям, які мешкають на Закарпатті. Як то кажуть, запам’ятайте цей твіт», – жартує політолог.

А Тарас Шамайда висловив переконання, що парламенту варто було б ухвалити один закон, який регламентує статус державної мови в усіх сферах життя, замість приймати «мовні» статті в окремих законах.

Політична карикатура Олексія Кустовського
Політична карикатура Олексія Кустовського

​«Потрібно нарешті ухвалити давно підготовлений закон «Про державну мову» №5670-д. Тоді ми один раз переживемо якісь істерики, але врегулюємо раз і назавжди мовне питання», – сподівається співкоординатор руху «Простір свободи».

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG