Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 23:36

Антикорупційний суд – останній, найскладніший крок, і його треба зробити – директор НАБУ Артем Ситник


Артем Ситник

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник привітав заяву президента України Петра Порошенка про те, що він приділить особливу увагу створенню Антикорупційного суду, яку він зробив у середу з трибуни Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі. «Зроблено надзвичайно важливі кроки, але останній крок, він, мабуть, найскладніший. І мені здається, для держави життєво необхідно його зробити. Якщо його не буде зроблено, то антикорупційна реформа почне задихатися», – сказав Ситник в інтерв’ю Радіо Свобода.

– З чим Ви приїхали до Праги, що Вас сюди привело?

Співпраця з чеськими правоохоронними органами для нас є одним з пріоритетів

– До Праги ми приїхали невеличкою делегацією, щоб встановити ділові стосунки з нашими колегами з департаменту боротьби з організованою злочинністю і корупцією, тому що ми бачимо, що співпраця з чеськими правоохоронними органами для нас є одним з пріоритетів. Є деякі справи, пов’язані з Чехією, і ми вже маємо досвід роботи над спільною кримінальною справою. Тому ми, по-перше, прийшли вивчити досвід колег і, по-друге, встановити ділові контакти для того, щоб мати оперативні відносини і оперативно обмінюватися інформацією, сприяти один одному в розслідуваннях.

– 12 жовтня колишній депутат Верховної Ради Микола Мартиненко звинуватив НАБУ в тому, що ви затягуєте розгляд його справи, і його справа якраз пов’язана з Чехією. Чи ви дійсно затягуєте справу?

Я сподіваюсь, що найближчим часом буде оголошено про закінчення досудового розслідування у цій справі. Тому мені дуже цікаво подивитися, скільки пан Мартиненко буде читати цю справу

– Звичайно, це такий спосіб захисту – звинувачувати в тому, що хтось там затягує. Я сподіваюсь, що найближчим часом буде оголошено про закінчення досудового розслідування у цій справі. В принципі, основні моменти ми проговорили з детективами й прокурорами, тому мені дуже цікаво подивитися, скільки пан Мартиненко буде читати цю справу. Бо ми постійно чуємо гучні заяви, що ми хочемо найшвидше до суду, тому що «я нічого не скоїв, ніяких доказів немає, а справа розвалиться».

Як тільки закінчується розслідування, наприклад, з тією справою щодо голови фіскальної служби, то ознайомлення триває по півроку. Матеріали скануються, вручаються адвокатам, стороні захисту, тобто такої необхідності для такого часу ознайомлення немає.

– Власне, у справі Романа Насірова, який так неквапом читає свою справу, що Ви можете зробити? Чи в Вас опускаються руки і Ви відчуваєте, що все було даремно?

– Ми звернулися до суду з клопотанням про обмеження терміну ознайомлення з матеріалами справи, вчора Солом’янським судом було ухвалене рішення про ознайомлення до 9 листопада. Тому 9 листопада буде останній день ознайомлення, і, відповідно, тоді буде передана справа до суду.

– 12 жовтня президент України Петро Порошенко, виступаючи у Стразбурзі, дуже Вас підтримав, сказав, що «руки повідрубує людям, які крадуть в армії», і пообіцяв, що найближчим часом він посприяє створенню Антикорупційного суду. Але для цього йому потрібен консенсус. Як цей консенсус має створитися?

Коли ми відправили перші провадження до суду і побачили, яка там тяганина. Буквально сьогодні (12 жовтня – ред.) було рішення суду по одній з наших справ. І суд призначив наступне засідання на літо 2018 року

– Ну, мені здається, це питання політичне, пошук консенсусу для ухвалення законодавства. Звичайно, що до цього процесу ми ніяким чином залучатися не будемо, але ми раді, що є такі заяви, оскільки ми про це говоримо, починаючи з травня 2016 року. Коли ми відправили перші провадження до суду і побачили, яка там тяганина. Буквально сьогодні (12 жовтня – ред.) було рішення суду по одній з наших справ. І суд призначив наступне засідання на літо 2018 року. Це просто вже якийсь нонсенс.

– А як вони це пояснили?

– Я зараз повернусь – будемо розбиратися. Але про цей факт мені сьогодні повідомили, і, чесно кажучи, це такий захід, який є прямим доказом того, наскільки назріло це питання. Тому сподіваюсь, що буде напрацьовано плідне законодавство, ухвалене якомога швидше в парламенті, тому що питання створення судової інстанції, яка зможе розглядати справи щодо топ-корупціонерів, мені здається, воно вже перезріло.

Ми стрімко втрачаємо темпи антикорупційної реформи, тому що НАБУ створене, воно проводить розслідування, прокуратура передає ці розслідування до суду. Але суд ці справи блокує

І ми стрімко втрачаємо темпи антикорупційної реформи, тому що НАБУ створене, воно проводить розслідування, яких чекали від НАБУ, прокуратура наглядає за розслідуваннями, передає ці розслідування до суду, і готова підтримати державні обвинувачення, а там просто ця справа зупиняється, і ми чуємо заяви, що нічого не робиться. Але фактично питання стоїть в тому, що суд ці справи блокує. З об’єктивних і суб’єктивних причин я не хочу зараз говорити, скільки про це все багато разів сказано, тому створення цієї інституції надзвичайно важливе на сьогоднішній день.

– А якщо її все одно не створять, що ви будете робити? Бо, з одного боку, ми бачимо великий тиск з боку міжнародних партнерів України – МВФ просто поставив це умовою для видачі подальших кредитів Україні. З іншого боку, ми знаємо про те, що наступного тижня антикорупційні активісти збираються вже виходити під Верховну Раду. Яка з цих частин тиску дасть більший результат: міжнародна чи внутрішня?

– Я не хотів би відповідати на запитання: «Що ви будете робити, якщо ні», тому що ми завжди намагаємося і віримо в те, що все ж таки буде «так». Дуже багато є прикладів того, що в Україні можливо це зробити. Ніхто не вірив, що можна створити правоохоронний орган, який буде незалежний від усіх гілок влади. Він створений. Ніхто не вірив, що прокуратура зможе затвердити обвинувальний акт щодо діючих топ-корупціонерів – це також зроблено. Вони дуже важко давалися.

Якщо його не буде зроблено – антикорупційна реформа почне задихатися

Згадати навіть те ж електронне декларування – всупереч спротиву з боку влади, законодавство ухвалене, воно запущене. Тобто, зроблено надзвичайно важливі кроки. Але останній крок – він, мабуть, найскладніший, і, мені здається, для держави життєво необхідно його зробити. Якщо його не буде зроблено, антикорупційна реформа почне задихатися. Не хотілось би цього допустити, тому що дуже багато вже зроблено, і хотілось би закінчити те, що ми почали.

– Одна із справ, до якої прикута увага не лише української громадськості, але й міжнародної, є справа «Приватбанку» і повернення понад ста мільярдів гривень від цієї інституції. Що вдалося встановити? Чи є підозрювані, чи вдасться повернути ці гроші в «Приватбанк»?

– Справа надзвичайно складна. Це запитання ставлять постійно. Я не хочу навіть зараз робити прогнози з приводу розслідування і кількості підозрюваних, тому що «Приватбанк» – це структура, яка працювала не один десяток років. І проблеми, які виникли в тому банку, вони також виникали не за один день, і ситуація, яка привела до націоналізації, вона, знову ж таки, виникла не за один день.

Тому зараз ми провели вже великий масив слідчих дій, вилучили певні документи і призначили відповідні експертизи. І від експертних досліджень, від аналізу цих документів, від отриманих з-за кордону відповідей на міжнародно-правові доручення буде вирішене питання щодо кваліфікації дій окремих осіб, і питання збитків, питання осіб, які спричинили ці збитки, і, відповідно, наявність причинного зв’язку між діями цих осіб та цими збитками.

Але справа дуже складна, і прогнозувати … Ми розуміємо, що це надзвичайно важливо, тому що сума велика, і вона перекрита, на жаль, державними цінними паперами, і це можуть бути дуже негативні наслідки для держави. Тому ця справа – на особливому контролі, і ми намагаємося якомога швидше по ній рухатись.

– Досить делікатна справа, яку розслідували наші колеги з програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – весілля сина генерального прокурора, всі навколо цього пов’язані використання службових автомобілів, щоб привезти візажистку, щоб привезти подарунки на весілля, використання швидкої допомоги, пожежної машини тощо. Чи Ви вважаєте, що це є в порядку, чи в цьому є ознаки нецільового використання грошей?

– Ви знаєте, питання містить велику політичну складову, і я не буду зараз давати оцінок, єдине, що скажу: з цього приводу є ряд звернень, які надійшли до НАБУ, і звичайно, що деякі з цих звернень подаються з політичною метою, але вони подані, і ми, відповідно, повинні на них реагувати, якраз вони аналізуються нашими працівниками.

– Коли ми про це дізнаємось?

– Як тільки будуть перші висновки, про це дізнаєтесь.

– Чи Ви відчуваєте на собі політичний тиск? Ви говорите, що це політична справа, можливо, Вам би не дуже хотілося цим займатися?

Кожне моє слово чи антикорупційного прокурора намагаються політизувати, і ми категорично не можемо собі дозволяти робити якісь передчасні висновки

– Кожне моє слово чи антикорупційного прокурора намагаються політизувати, і ми категорично не можемо собі дозволяти робити якісь передчасні висновки, говорити про те, що хтось там є винною особою в корупції, оскільки немає рішення суду. Тому моя позиція така, що ми повинні робити виключно такі сухі заяви, як працівники правоохоронного органу, а не політичного якогось там, як парламент чи уряд. Тому – була така подія, були відповідні заяви, ці заяви зараз аналізуються.

– Ви аналізуєте справи, які ви довели до суду, скільки їх було і чим ці справи скінчилися?

– Справа в тому, що ряд справ уже переданий до суду, майже 100, і зараз також ціла низка справ на завершенні. Але ми, звичайно, контролюємо проходження цих справ через суд, і можна зробити один висновок: що справи в судах не слухаються. Наприклад, справа щодо першого заступника голови «Нафтогазу». Справа була надана в травні 2016 року. На сьогоднішній день вона не розглянута. Я маю на увазі, справа щодо тиску на колишнього міністра економіки Абромавічуса.

Якщо ми говоримо про справу, наприклад, працівника Генеральної прокуратури, який намагався дати хабар члену конкурсної комісії за працевлаштуванням НАБУ. Також передана справа до суду в травні 2016 року. Також немає рішення. І ці справи не є такими складними, як справа щодо «газової схеми» Онищенка. І по цій справі ми сьогодні ще затримали особу, яка причетна до цих схем, і, відповідно, вона перебувала у розшуку.

Справи просто не рухаються в судах, і той факт, що вони знаходяться в судах, використовується критиками, і інші наші «друзі» для того, щоб дискредитувати нашу роботу

Тому аналіз, на жаль, дає можливість зробити тільки один висновок. Справи просто не рухаються в судах, ні до виправдувального, ні до обвинувального вироку – і той факт, що вони в судах, використовується критиками, і інші наші «друзі» для того, щоб дискредитувати нашу роботу. І ми коли починаємо пояснювати, що ми – не суд, ми не можемо вирішувати питання винуватості чи невинуватості. Навіть ті люди, які це розуміють, кажуть: «Ну добре, тоді все одно з вашої роботи нема ніякої користі. Тому що ви провели розслідування, витратили ресурси, затримали особу – арештована вона чи вийшла під велику заставу – передали справу до суду, і тут процес зупиняється».

І якщо так буде, то, дійсно, в нашій роботі не буде остаточного акорду, рішення, і така робота не принесе тієї користі, яку могла б принести. Тому ми говоримо про Антикорупційний суд постійно. Про ту інстанцію, яка це зможе зробити і взяти на себе відповідальність розглядати ці справи.

– Може, з суддями щось не так? Ви брали участь у відборі суддів до Верховного суду, чи Ви задоволені результатами?

Оцінку новому Верховному суду можна буде зробити тільки тоді, коли він почне працювати

– З приводу вибору суддів до Верховного суду дуже багато точиться суперечок. Оцінку новому Верховному суду можна буде зробити тільки тоді, коли він почне працювати. Я не вважаю, що є якісь критичні моменти у відборі.

– Тобто, старі судді не зіпсують роботу нового Верховного суду?

– Ще раз повторю, що оцінку можна буде зробити після того, як ця інстанція почне працювати. На сьогоднішній день вона не працює. Тому говорити про якусь оцінку зараз рано. Якщо ми говоримо про питання, що не так з суддями, ну держава визнала, що з суддями щось не так, якщо ми проводимо судову реформу, і ця реформа тільки на початковому етапі.

Ми зараз говоримо про ще непрацюючий Верховний суд, а про Апеляційні суди, про суди першої інстанції, ми взагалі там зараз не говоримо. І цей процес все одно буде тривати два, три роки. Тому що ми на формування нового Верховного суду витратили понад рік. І швидше не буде це, бо тоді якість відбору буде набагато гіршою. Тому з суддями дійсно щось не так.

Суддів взагалі не вистачає, дуже багато вакансій незаповнених

По-перше, суддів взагалі не вистачає, дуже багато вакансій незаповнених, оскільки триває судова реформа, і створення Антикорупційного суду – це набагато швидший процес, тому що ми бачимо, що це від 80 до 100 суддів. І сформувати цей суд набагато швидше, ніж реформувати всю апеляційну інстанцію, це 27 суддів, які ще більше будуть деякі, ніж Антикорупційний суд. Тому ми і пропонували швидке і ефективне вирішення проблеми. А так ми змушені будемо чекати, коли закінчиться судова реформа, запрацюють суди після реформи – це, можливо, буде тільки через декілька років.

– Чи Ви впевнені, що новий Антикорупційний суд, який буде створено, він не буде піддаватися політичному впливу? І особливо політичному впливу з боку чинної влади, президента?

– Тиск, звичайно, буде. І я хочу пригадати одну з наших справ, коли на судове засідання прийшли 20 членів парламенту, три чинних міністри, починали розповідати судді останніми словами, хто він і що він з себе представляє. Тобто, така форма тиску, вона вульгарна й аморальна, але вона має місце в наших реаліях. І я не думаю, що поведінка цих осіб в судах зміниться, на жаль. Це свідчить про певний рівень нашої правової культури, в першу чергу, тому я єдине, в чому впевнений – багато охочих працювати не будуть в цьому суді.

Охочих буде мало. І сподіваюся, що, якщо все ж таки цей процес запуститься, це будуть люди, які дійсно готові на себе прийняти відповідальність за серйозні рішення

Уже всі побачили, як відбувається засідання Солом’янського суду, з яким тиском стикаються судді Солом’янського суду, які до створення НАБУ жили собі мирним життям, нікого не чіпали, і тут з’явилося в їхньому районі НАБУ, з’явилися топ-чиновники в судах, і в них почалася така непроста ситуація в суді. Тому я впевнений, що охочих буде мало. І сподіваюся, що, якщо все ж таки цей процес запуститься, це будуть люди, які дійсно готові на себе прийняти відповідальність за серйозні рішення.

Бо обвинувальний вирок щодо високопосадовців і виправдувальний – це дуже велика відповідальність. І кожне рішення цього суду, я впевнений, буде аналізуватися всіма – і реальними, і віртуальними експертами, і багато справ буде направлено в Європейський суд з прав людини, це очевидно. Тому я думаю, що люди, які будуть подавати туди свої документи, вони усвідомлюють рівень цієї відповідальності.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG