Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 14:31

«Східне партнерство»: далекоглядне й динамічне чи короткозоре й загальмоване?


Ілюстраційне фото. Будівля Європарламенту, Брюссель

Брюссель – Чи буде саміт лідерів держав ЄС та «Східного партнерства», який запланували на 24 листопада, самітом результатів, чи там тільки підіб’ють підсумки зробленого з часу останнього Ризького саміту? Поки над остаточною спільною заявою саміту ще йде кропітка робота фахівців та дипломатів 34 держав (28+6), вже нині можна припустити, що особливих «сюрпризів» у п’ятницю у Брюсселі очікувати не варто. Що вже відомо про можливі підсумки 5-го саміту «Східного партнерства», в якому братиме участь і президент України Петро Порошенко?

Непросте сусідство Європейського союзу та держав колишнього радянського блоку готується до нового підбиття підсумків та визначення ліній подальшого співжиття. Саміт «Східного партнерства», який цього року збирається у Брюсселі за ініціативи Естонії, що головує в Раді ЄС, як закликають європейські політики, повинен вдихнути нове життя у цю багатосторонню платформу відносин, якій бракує динаміки.

Попередні саміти лідерів України, Грузії, Молдови, а також Білорусі, Вірменії й Азербайджану, проводилися в Празі, Варшаві, Вільнюсі та Ризі. Однак нинішній саміт зібрали в Брюсселі не випадково. Як пояснили естонці та представники Єврокомісії, зокрема комісар із політики сусідства Йоганнес Ган, це робиться для того, щоб засвідчити: партнерство із сусідами пострадянського простору – це справа всієї співдружності, а не лише країн, що географічно зацікавлені у розширенні зв’язків на східних кордонах ЄС.

Зокрема, Ган наголошує на тому, що «це дуже мудре і розумне рішення Естонії».

Йоганнес Ган,
Йоганнес Ган,

Проведення саміту в Брюсселі є чітким сигналом, що всі члени ЄС виступають за сильні політичні та економічні взаємини зі східними партнерами
Йоганнес Ган

«Ця держава відмовилась від проведення саміту в себе, щоби знову не складалося враження, що «Східне партнерство» є чимось, що є в інтересах східноєвропейських членів ЄС, а навпаки, що «Східне партнерство» підтримується всіма членами ЄС, – каже в інтерв’ю Радіо Свобода європейський комісар. – Відтак проведення саміту в Брюсселі є чітким сигналом, що всі члени ЄС виступають за сильні політичні та економічні взаємини зі східними партнерами».

Європарламент хоче заохотити «партнерів-передовиків»

Далекоглядне, адаптоване до кожної з держав, динамічне, з дуже чіткою політичною програмою – таким бачиться «Східне партнерство» членам Європейського парламенту. Фахівці цієї установи із відносин із Україною, Молдовою та Грузією пропонують на нинішньому саміті піти далі: запустити так зване «Східне партнерство+» – розширену модель партнерства, а також створити цільовий фонд і новий європейський інвестиційний план для тих країн, які досягли значного прогресу у виконанні чинних Угод про асоціацію, а саме: для українців, грузин та молдован.

Лайма Андрікієне
Лайма Андрікієне

Це має бути саміт не лише для підбиття підсумків та аналізу зробленого, але й для вливання у «партнерство» нової енергії, каже євродепутат від Латвії Лайма Андрікієне, яка була одним з авторів звіту, який став основою резолюції Європарламенту щодо очікувань від брюссельських зустрічей на високому рівні.

Формат «Східне партнерство+» має містити створення трастового фонду, новий європейський інвестиційний план, механізм фінансової підтримки для реалізації угод про асоціацію
Лайма Андрікієне

«Формат «Східне партнерство+» має містити створення трастового фонду, новий європейський інвестиційний план, механізм фінансової підтримки для реалізації угод про асоціацію та інше, – запропонувала європарламентар від Латвії. – А коли настане момент, коли їхні «домашні роботи» будуть виконані, як і будуть забезпечені всі інші необхідні умови, то Україні, Грузії та Молдові має бути надана можливість потенційного членства в Митному, Цифровому і Енергетичному союзах».

Однак у своїй підсумковій декларації саміт має чітко визначити, що ще повинні виконати країни-партнери, аби отримати, так би мовити, «за свої заслуги», з одного боку, фінансові заохочення та інвестиції, з іншого – членства у профільних союзах, де беруть участь тільки держави співдружності. На цьому наголошує німецький євродепутат Кнут Флекенштайн. «Не Брюссель має вказувати на невиконані завдання, а кожна з держав має сама усвідомити й докласти зусиль для того, що ще слід досягти», – каже він.

Втім, деякі розчарування очікуваннями від саміту посіяли напередодні брюссельських зустрічей деякі європейські дипломати.

З одного боку, вони стверджують, що марні сподівання на те, що хоча б цього разу можна буде побачити у підсумковій заяві саміту пункт про те, що Україна, виконавши всі критерії, може одного дня приєднатися до ЄС.

Саміт без «перспективи»

Як повідомили дипломатичні джерела у Брюсселі, пункту про надання перспективи можливого членства країн-сусідів (України, Грузії чи Молдови) в ЄС не буде.

Як і на минулому Ризькому саміті, ЄС тільки визнає той факт, що ці країни мають європейське покликання, а їхній європейський вибір розвитку вітатимуть.

«Наша позиція в ЄС залишається такою ж», – повідомив європейський дипломат, що побажав залишитися неназваним, додаючи, що це тим часом надає цим державам можливість зближення із ЄС, зокрема можливість долучатися до європейського внутрішнього ринку.

У євроустановах пояснюють, що апетиту щодо приєднання нових членів до співдружності наразі в європейських столицях немає. Хоча, наприклад, Литва була б рада побачити Україну поміж країнами-членами ЄС. Але ж для цього потрібен консенсус всіх 28 держав блоку.

Що ж готує трьом, так би мовити, «передовим» країнам «партнерства» нинішній саміт очима установи, яка виконує функції уряду ЄС, тобто Європейської комісії? Комісар із політики сусідства й переговорів щодо розширення Йоганнес Ган у інтерв’ю Радіо Свобода заявляє: як Євросоюзові, так і Україні, Грузії та Молдові, які вже мають із ЄС угоди про асоціацію та безвізові режими, ще є у чому докладати зусиль.

Найважливішим моментом буде 20 завдань до 2020 року – єврокомісар

Йдеться про 20 завдань до 2020 року, що і буде найважливішим моментом саміту
Йоганнес Ган

«Тепер йдеться про імплементацію усього цього: і, зокрема, про роботу із підтримки та покращення економіки, контактів між людьми, покращення інфраструктури, – каже єврокомісар. – Підсумовуючи, можна сказати, що йдеться про 20 завдань до 2020 року, що і буде найважливішим моментом саміту».

Якщо ми зможемо виконати оці конкретні заходи, тоді це зміцнить зв’язки між цією трійкою, а також іншими учасниками та цілим Євросоюзом. Наприклад, розширення транс’європейських мереж – мереж автошляхів, залізниць
Йоганнес Ган

На думку Гана, «якщо ми зможемо виконати оці конкретні заходи, тоді це зміцнить зв’язки між цією трійкою, а також іншими учасниками та цілим Євросоюзом. Наприклад, розширення транс’європейських мереж – мереж автошляхів, залізниць до цих країн та з цих країн (країн «Східного партнерства»). Це буде з’єднувати ці країни з Європою і надавати нові бізнесові можливості. Інша галузь – енергетичні поєднання, які допоможуть цим країнам урізноманітнити джерела енергопостачання, щоб вони менше залежали від одного постачальника чи від одного джерела».

Але, попри заклики Європарламенту, дипломати стверджують, що на нинішньому саміті поки що рано говорити про створення і цільового фонду для України, Грузії та Молдови, і про саме розширення формату для цих держав – так званого «Східного партнерства+». Не слід очікувати й такого кроку, як обіцянки скасування тарифів на мобільний роумінґ.

Не згадуватимуть в офіційних переговорах лідери ЄС та «партнери» про війну в Україні та агресію Росії щодо неї та інших сусідів. Дипломати в ЄС пояснили, мовляв, «Східне партнерство» не є інструментом розв’язання конфліктів. Тому, якщо у Брюсселі йтиметься про конфлікти: «заморожені» чи про активні воєнні дії Росії на сході України, то це станеться лише в кулуарах саміту.

Російський фактор «Східного партнерства»

Як відомо, Росія вважає, що проект «Східного партнерства» кидає виклик російським інтересам в регіоні. На думку російських експертів, найбільш пріоритетним компонентом цієї ініціативи є його енергетична «складова», зокрема створення альтернативних Росії шляхів енергопостачання до Європи. На думку Кремля, інша мета «партнерства» – підрив геополітичного впливу Росії в Східній Європі і зміцнення позицій ЄС.

Офіційну позицію Москви щодо «Східного партнерства» раніше сформулював постійний представник Росії при ЄС Володимир Чижов, який заявив, що Москва «проти того, щоб країни ставилися перед штучною дилемою: або вперед, у світле майбутнє з Євросоюзом, або назад – із Росією».

А тим часом офіційні цілі саміту «Східного партнерства» зосереджені навколо чотирьох сфер: «сильніша економіка», «сильніше державне управління», «сильніші взаємозв’язки» та «сильніше суспільство». Всі ці напрямки мають вилитися в згадані єврокомісаром Ганом 20 ключових завдань на період до 2020 року.

Активна популяризація й інформування щодо досягнень і цілей саміту – це має стати пріоритетом для того, щоб надавати фактичну інформацію та перешкоджати дезінформації
Матті Масікас

Представник естонського головування в ЄС Матті Масікас зауважує, що потрібна «активна популяризація й інформування щодо досягнень і цілей саміту – це має стати пріоритетом для того, щоб надавати фактичну інформацію та перешкоджати дезінформації», – закликав естонський заступник міністра із європейських справ.

До більших амбіцій закликають деякі експерти

Ані Андґуладзе, тбіліський аналітик та позаштатний співробітник брюссельського Ценру європейської політики пропонує кілька амбіційних ідей, що могли б допомогти вирішити проблеми з демократією в державах-партнерах і, з прагматичної точки зору, поглибити їхню інтеграцію в структури ЄС.

Висунуті нею ідеї, які могли б посилити відносини між ЄС і такими державами, як Грузія, й зробити «Східне партнерство» більш ефективним, включають:

- створення нового економічного простору між Грузією, Молдовою та Україною, що дозволить забезпечити повноцінну участь у внутрішньому ринку ЄС без членства в його Митному союзі;

- Євросоюз повинен бути в тісній співпраці з НАТО для подальшого посилення стійкості держав «Східного партнерства», сприяння реформі їхнього сектору безпеки та відкриттю шляхів подальшої діяльності в рамках спільної політики безпеки та оборони;

- докласти зусиль для того, аби перемогти російську пропаганду шляхом збільшення персоналу та фінансової підтримки робочої групи East StratCom, щоб забезпечити її функціонування та виділити більше ресурсів для підтримки в Україну, Грузії та Молдові місцевого незалежного медіа-контенту;

- нарешті, слід надати більш креативну економічної підтримку для реалізації Угод про асоціацію (АА), включаючи додаткові кошти для підтримки енергетичної незалежності та/або надання поступового доступу до єдиного європейського платіжного простору (SEPA).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG