Доступність посилання

ТОП новини

П'ять невирішених проблем на переговорах щодо Донбасу в Мінську


Посередник на переговорах у Мінську від ОБСЄ посол Мартін Сайдік
Посередник на переговорах у Мінську від ОБСЄ посол Мартін Сайдік

У столиці Білорусі Мінську сьогодні, 20 грудня, відбудеться останнє з планованих у цьому році засідань Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Очікуються дуже складні переговори, бо фактично зібрався клубок нерозв’язаних проблем. Традиційно перед засіданням ТКГ збираються чотири її профільні підгрупи з різних питань.

Українська сторона заявила, що серед іншого, планує обговорити сьогодні у Мінську питання припинення вогню на всій лінії зіткнення на період свят і зимових канікул. Представники бойовиків на сепаратистських сайтах пишуть про намір порушити питання про відновлення роботи російських офіцерів у складі Спільного центру контролю й координації режиму припинення вогню на Донбасі.

Обмін полоненими

5 грудня Тристороння контактна група заявила про домовленість щодо звільнення полонених до Нового року за формулою «306 на 74» – 306 зі списку окупованих районів Донбасу (ОРДЛО), 74 – з українського списку полонених бійців. Два тижні тривало узгодження дати та інших деталей обміну.

Але 14-15 грудня представники ОРДЛО подали нові списки на обмін, у ньому додаткові особи, «неверифіковані», тобто невідомо, чи бажають люди з цих нових списків їхати на окуповані території. Скільки і хто це, неясно, немає інформації, що вони всі перебувають в українських тюрмах.

Це вносить серйозні проблеми для визначення дати обміну. І по суті веде до зриву процесу, визнала представниця України у гуманітарній підгрупі Ірина Геращенко.

Важливо не допустити, щоб обмін полоненими було зірвано – Геращенко (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:14 0:00

Обстріли

Сторони ТКГ цього року не змогли зупинити обстріли на Донбасі ані під час так званого «хлібного», ані «шкільного» перемир’я. Обстріли продовжуються протягом усього 2017 року, а останніми днями інтенсифікувалися.

Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан закликав до стриманості та повного дотримання режиму припинення вогню з огляду на погіршення безпекової ситуації на сході України.

«Ми із занепокоєнням відзначаємо різке погіршення безпекової ситуації. Кількість порушень режиму припинення вогню досягла рівня, якого ми не фіксували з лютого цього року», – цитує слова Апакана сайт СММ ОБСЄ.

Згідно з повідомленням, за період з 11 до 17 грудня, СММ ОБСЄ зафіксувала майже 16 тисяч порушень припинення вогню або 35-відсоткове збільшення, якщо порівнювати з попереднім тижнем.

«Нормалізація ситуації, коли цивільне населення зможе повернутися до звичного повсякденного життя без страху потрапити під обстріл або натрапити на міни – це перший крок на шляху до довготривалого і стійкого миру», – додав Апакан.

Перед засіданням ТКГ у Мінську вперше за тривалий час проросійські бойовики обстріляли українське селище Новолуганське з установки «Град» – поранені 8 осіб, десятки будівель пошкоджені.

Представник України в робочій підгрупі з питань безпеки Євген Марчук у Facebook повідомив, що у підгрупі з питань безпеки першим серед 7 питань буде спроба домовитися про припинення вогню по всій лінії зіткнення хоча б на період новорічно-різдвяних свят і зимових канікул.

Зони безпеки

Сторони фактично не змогли домовитися про нові зони безпеки на лінії зіткнення на Донбасі, у вересні 2016 року оголосили про 3 таких зони: Петрівське, Золоте та Станиця Луганська, але у останній так і не відбулося відведення сил та засобів ураження. Плани щодо 12 таких зон безпеки заморожені, переговори фактично зупинені.

СЦКК

Під загрозу зупинення поставлена діяльність Спільного центру з контролю та координації, який з вересня 2014 року стежив за дотриманням режиму тиші на Донбасі, оперативно втручався у разі загострення ситуації. Це сталося після рішення Москви відкликати російських офіцерів з цього центру.

В МЗС Росії заявили, що російські представники СЦКК покинуть Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну обстановку».

Це рішення може призвести до подальшого загострення ситуації. За словами представника України у безпековій підгрупі Євгена Марчука, акція російського керівництва з відкликання своїх військових із складу СЦКК практично унеможливить забезпечення режиму тиші, навіть якщо домовленості буде досягнуто.

Також Євген Марчук написав у Facebook: «Щойно я процитував частину оперативного звіту СММ ОБСЄ за 20 грудня на підтвердження того, що російські військові у складі СЦКК ще 18 грудня де-факто вийшли з СЦКК».

За прогнозами Генштабу України, це свідчить про те, що бойовики ОРДЛО можуть вдатися до агресивних наступальних дій по всій лінії зіткнення району проведення антитерористичної операції.

Вода

П’ята проблема, яку будуть обговорювати 20 грудня – водопостачання. Восени цього року Україна почала знову постачати воду на території ОРДЛО, тому що окуповані території почали оплачувати воду, але тепер ці платежі знову зірвані.

Третій тиждень без води: як Попасна розраховується за борги Луганська (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:26 0:00

Крім цього, немає прогресу в політичній підгрупі, особливого поступу немає і у економічній, триває блокада Донбасу, окупаційна адміністрація перебирає в своє «управління» українські підприємства, соціальна ситуація виснажлива, на межі гуманітарної катастрофи.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.

  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG