Доступність посилання

21 Січень 2018, Київ 22:54

У 2018-му Кремль продовжить імітувати поступки на Донбасі – Саакян


Президент Росії Володимир Путін (праворуч), 27 грудня 2017 року

​Є чинники, які зможуть змусити Володимира Путіна вивести війська з Донбасу, наприклад, внутрішня напруга серед російської еліти, проте найближчим часом цього не станеться, стверджує політолог та керівник платформи «Єдиний координаційний центр» Олег Саакян. Як він припустив в ефірі «Ранкової Свободи», 2018 рік стане роком мирного процесу з боку Кремля.

– Як Ви вважаєте, чи будуть зрушення в ситуації на Донбасі наступного року?

Наступного року ми продовжимо спостерігати російську політику імітації вирішення конфлікту і імітації їхніх поступок

– Швидше за все, наступного року ми продовжимо спостерігати російську політику імітації вирішення конфлікту і імітації їхніх поступок, оскільки фактично ми бачимо, що Росія продовжує діяти в логіці «купи і продай козу», коли вони самі створюють ситуацію, самі її нібито вирішують, тупцюючись на місці, але видаючи це за кроки в бік рішення.

Якщо він зможе піти на поступки, то це для нього буде фактично катастрофою всієї ідеї «собирателя земель русских»

В 2018 році це продовжиться в силу багатьох факторів, починаючи з персональних факторів. Путін, наприклад, вже дуже довго при владі, він достатньо літня людина, ми бачимо, що вже є внутрішньоелітарне напруження, є певна змученість російського суспільства від перебування Путіна, особливо в молоді. Тобто другого шансу для такої авантюри, швидше за все, такого кредиту довіри ані в суспільства, ані в еліти він отримати не зможе. Якщо він зможе піти на поступки, то це для нього буде фактично катастрофою всієї ідеї «собирателя земель русских».

Йти на поступки в 2018 році ніхто в Кремлі не буде готовий

Таким чином він не увійде в російську історію, а вляпається як авантюрист-невдаха. Я думаю, що він це розуміє, в його команді це розуміють, і особливо йти на поступки в 2018 році ніхто в Кремлі, швидше за все, не буде готовий.

Олег Саакян
Олег Саакян

– Ви вжили вислів «внутрішньоелітарне напруження». Що це означає?

Можемо спостерігати в Росії процес розшарування «центр – периферія». Є ціла низка мерів, губернаторів, які дуже незадоволені політикою Кремля

– Можемо спостерігати в Росії процес розшарування «центр – периферія». Здебільшого санкції економічного характеру вдарили по локальній еконмоіці, по місцевих князьках. Тобто ті люди – мери, губернатори, які раніше купували свої місця, вкладаючи гроші і в передвиборчі кампанії, і просто банально нагору – ми знаємо, що вони завжди обкладалися оброком, який мають зі своїх територій передавати у Кремль. Так от, наскільки мені відомо з різних джерел, ця цифра не зменшилася, хоча доходи на місцях дуже сильно врізалися і всі видатки по санкціях здебільшого якраз впали на місця. Відповідно, існує ціла низка мерів, губернаторів, які ну дуже незадоволені політикою Кремля, оскільки вони не те що не можуть відбити ті кошти, які вклали, вони ще й несуть додаткові видатки.

Це багато в чому зумовило можливість виходу людей на акції Навального по всій Росії, по декілька тисяч людей більш ніж у 130 містах. З одного боку – це напруження. З іншого – певні конфлікти по лінії системних лібералів і силовиків.

Учасники акції на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального. Новосибірськ, жовтень 2017 року
Учасники акції на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального. Новосибірськ, жовтень 2017 року

– Неодноразово висловлювалися думки стосовно того, що перед президентськими виборами в Росії Путіну вигідна позиція миротворця. Чи згодні Ви з цим?

Для образу царя важливо, щоб він милостивим. Треба цю милість десь демонструвати

– Безумовно. Це зумовлено і внутрішнім, і зовнішніми інтересами. З внутрішніми зрозуміло: для образу царя важливо, щоб він був, з одного боку, жорстким, з іншого – милостивим. І треба цю милість десь демонструвати. Схід – можливість її продемонструвати.

– Напруження може дійти до того моменту, коли Путін почне робити якісь кроки назад? Чи він такий далекий від реальності, що може дійти до якогось палацового заколоту?

Має відбутися елітарна ротація. Тільки після цього можемо побачити згортання загарбницьких амбіцій Кремля

– Має відбутися певна елітарна ротація та зміна політичного курсу. Тільки після цього ми можемо побачити згортання шовіністичних та загарбницьких амбіцій Кремля. Оскільки Путін – в його моделі розвитку неможливо зробити різке повернення ситуації до того, принаймні без повернення Криму. Якщо Крим повертається, то в цьому випадку він втрачає абсолютно все з одного боку.

Широкої революційної ситуації також не буде

З іншого боку, широкої революційної ситуації також не буде. Швидше за все, якщо і буде, то внутрішньоелітарний заколот, оскільки фактично ми всі розуміємо, що виставити Путіна, певною мірою як «згодуй дракону» – еліта російська, частина її може на це піти, якщо буде дуже скрутне становище. Реально на сьогоднішній день спрогнозувати, у що ця ситуація виллється, ніхто не візьметься.

– Виглядає так, що по Донбасу є якась динаміка, тоді як зміна ситуації з Кримом виглядає набагато більш віддаленою. Чому Крим важливіший для Путіна?

Крим – це певні сакральні території

– Крим має своє чільне місце в російській моделі їхньої політики та держави – це певні сакральні території. Таким чином, маючи Крим, вони можуть говорити про Росію християнську з початку хрещення Русі. Таким чином вони можуть встановлювати монополію, в своєму розумінні, на династичні зв’язки Київської Русі і так далі.

Схід України – це для них інструмент

А схід України, навпаки – це для них інструмент. По сходу розігрується стратегія, як його віддати, не віддаючи. Фактично і в Криму і на сході йде колонізація на сьогоднішній день за моделями ХVIII-XIX століть. Йде економічна інтеграція в свою територію, йде фінансова інтеграція – рублева зона, робітнича міграція – іде зміна шкільних програм з підміною історії, з підміною культурного продукту.

Колоніалізм по сходу спрямований на те, щоб території і людей повернути в тіло України, але не допускаючи реінтеграції

Все це є ознакою колоніалізму. Але по сходу він спрямований на те, щоб всі території і людей повернути в тіло України, але не допускаючи реінтеграції територій, щоб держава Україна не могла перетравити потім той конструкт, який буде утворений. Загалом Кремль цього не приховує, і Мінський процес багато в чому в російському трактуванні саме на це і спрямований. Саме через цю призму Росія трактує і можливість введення миротворців як виключно забезпечення безпеки місії ОБСЄ і не більше того.

Контекст міжнародний – бачимо, що в ньому все більше однозначності

Контекст міжнародний, хоча Росія працює на те, щоб він був якомога менш сприятливим – бачимо, що в ньому все більше однозначності. Останній візит Бориса Джонсона (міністр закордонних справ Великої Британії – ред.), і зустріч його з російським колегою (головою МЗС Росії Сергієм Лавровим – ред.), продемонстрував, що, наприклад, та сама Великобританія налаштована ніяк не на умиротворення. Те саме бачимо і по заявах США, і навіть Німеччини та Франції, які виступали з більш ліберальних позицій.

Ситуація скотитися до великої війни, швидше за все, не зможе

От в такому стані, я думаю, ми будемо жити принаймні першу половину 2018 року. В цьому є й свої добрі моменти, що ситуація скотитися до великої війни без повномасштабного російсько-українського протистояння, швидше за все, не зможе. Тобто локально вже обидві сторони окопалися дуже серйозно, в три ряди лінії оборони, тому в цьому випадку буде дуже складно якісь конкретні бойові дії вести.

– Щодо сподівань Путіна віддати Донбас так, щоб Україна не змогла його проковтнути: хіба не виглядає ситуація так, що найпростішим способом це зробити було б просто зараз?

Для України повернути назад території до нормального життя – десь близько шести місяців. Росія ще не досягнула своєї стратегічної мети

– Дуже не люблю таку позицію, але тим не менш, дивімося: наприклад, Росія зараз повертає території, виводить свої війська і починає процес приєднання до України, повністю зачищає ватажків, вивозить свою техніку, своїх військових. В такому випадку для України повернути назад території до нормального життя – десь близько шести місяців. Навіть за ті шість місяців більша частина населення займе проукраїнську позицію. Для того є весь пакет технологій, проектів, за допомогою яких Україна може це перетравити. З іншого боку, Європейський союз в російській моделі ще занадто сильний і може підтримати Україну і фінансово, і не тільки для відновлення територій. Росія ще не досягнула своєї стратегічної мети: знищення або зменшення суверенітету української державності. Цей інструмент стратегічно саме для цього: і Крим, і схід. Тому поки що повернення Росія не планує через те, що Україна занадто сильна.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
Loading...
XS
SM
MD
LG