Доступність посилання

ТОП новини
23 Липень 2018, Київ 17:09

Розгром і дискримінація: хто відповість за утиски української церкви в окупованому Криму?


Захоплення російськими силовиками храмів Кримської єпархії Української православної церкви Київського патріархату й тиск на її священиків розгляне Європейський суд із прав людини. З 2014 року єпархія бореться за збереження своїх парафій і храмів, збудованих на пожертви парафіян.

Із 2014 року кримська єпархія УПЦ Київського патріархату втратила два храми. Приміщення третього ‒ храму святих рівноапостольних князів Ольги та Володимира в Сімферополі ‒ частково опечатані з серпня 2017 року ‒ російські силовики винесли звідти все цінне майно. Після анексії Криму священики й парафіяни УПЦ КП живуть у страху, боячись, що кожне богослужіння може виявитися останнім.

Проти «ілюзії релігійних свобод»

Звернутися до ЄСПЛ вирішили після марних спроб відновити права церкви та її вірян у російських судах. «Європейський суд ‒ це основна інстанція, в якій ми намагаємося отримати підтримку й захиститися», ‒ каже архієпископ Климент.

Владика Климент: Європейський суд прийняв скаргу щодо розгрому в храмі УПЦ КП
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:16 0:00

Експерт Регіонального центру з прав людини Сергій Заєць вважає, що подача цієї скарги до ЄСПЛ ‒ «тривожний дзвінок» для російської влади, що нібито намагається створити на півострові «ілюзію релігійних свобод». Він не розкрив подробиць скарги, оскільки документ є конфіденційним, але розповів, що йдеться відразу про кілька порушених статей Європейської конвенції з прав людини.

«Цей кейс стосується порушення права на свободу віросповідання, дискримінацію УПЦ Київського патріархату й права власності на її майно, а також права на справедливий судовий розгляд», ‒ говорить Сергій Заєць.

Навряд чи Європейський суд обмежиться визнанням факту. Тема дуже чутлива
Сергій Заєць

За його словами, настільки специфічні кейси рідко доходять до ЄСПЛ, тому скарга Кримської єпархії УПЦ КП ‒ це прецедент.

«Кримські справи, мабуть, усі унікальні, але такої справи серед них ще не було. Європейський суд із прав людини ухвалює різні рішення: від того, що саме собою визнання порушення є компенсацією, до присудження величезних сум стягнень на користь потерпілих. В цьому випадку навряд чи Європейський суд обмежиться визнанням факту. Тема дуже чутлива», ‒ зазначає експерт.

Сергій Заєць
Сергій Заєць

«Відчуття, що до бандита прийшли, а не до священика»

Гоніння з боку проросійських сил священики УПЦ КП відчули відразу після анексії Криму. Влітку 2014 року озброєні люди захопили храм кримської єпархії УПЦ КП, розташований у військовій частині в селі Перевальне Сімферопольського району. Вони увірвалися недільного ранку, коли парафіяни почали збиратися на богослужіння.

«Не встигли ми увійти до храму, як із криками та лайкою, вибивши двері, увірвалися так звані «казаки». У руках у них ‒ пістолети, нагайки. Таке відчуття, що вони до бандита прийшли, а не до священика», ‒ розповідає настоятель храму отець Іван.

Не встигли ми увійти до храму, як із криками та лайкою, вибивши двері, увірвалися так звані козаки
Отець Іван

Йому погрожували, вимагаючи покинути півострів. Козаки силою змусили прихожан покинути будівлю храму. Парафіяни викликали поліцію, але силовики довго відмовлялися брати заяву. Але під тиском місцевих жителів все-таки взяли й опитали свідків.

Ще один храм УПЦ КП проросійські сили захопили в Севастополі. У кількох регіонах Криму УПЦ КП вимушено припинила свою діяльність.

«Храм, захоплений у Севастополі, припинив своє існування. Храм, захоплений у селі Перевальне, переданий УПЦ Московського патріархату, й там зараз служить їхній священик», ‒ розповів Крим.Реалії архієпископ Климент.

Міноборони Росії, що тепер контролює територію біля храму в Перевальному, не проти, щоб там проходили богослужіння УПЦ КП, але вимагає від керівництва сімферопольської та кримської єпархії зареєструватися за російським законодавством, укласти договір про духовну опіку військових російської армії та узгодити з єпархією УПЦ Московського патріархату черговість богослужінь.

Це – наш храм, у нас його забрали, а тепер ще виставляють умови, на яких я можу служити в своєму рідному храмі
Архієпископ Климент

Ці умови архієпископ Климент називає некоректними й неприйнятними: «Це – наш храм, що ми разом із парафіянами збудували, в якому був освячений престол Української православної церкви Київського патріархату і який забрали в нас, а тепер ще виставляють умови, на яких я можу служити в своєму рідному храмі. Тому говорити, що я з кимось маю укладати договір на користування вкраденим у нас майном ‒ це некоректно».

Храм у Перевальному будували 1996 року на пожертви прихожан і священика. Державне підприємство «Чорноморнафтогаз» надало будматеріали та цемент, розповідає архієпископ Климент. Церковне майно для храму надало управління київської єпархії УПЦ Київського патріархату.

На кошти прихожан з'явився також і севастопольський храм.

З 2015 року місцева влада намагається закрити кафедральний собор святих рівноапостольних князів Ольги та Володимира, розташований у центральній частині Сімферополя на вулиці Севастопольській.

У січні 2016 року Арбітражний суд Криму зобов'язав кримську єпархію УПЦ КП звільнити приміщення на першому поверсі будівлі й виплатити владі півмільйона рублів. Права на ці приміщення тоді висунула Асоціація сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в Криму «Розум». У серпні 2017 року представники ФСБ Росії заблокували храм, зламали двері, винесли з нього все цінне церковне начиння й опечатали всі аварійні виходи. Щодо архієпископа Климента, який намагався з'ясувати, що відбувається, застосували силу.

Заблокований храм у Криму: вимоги Климента до ФСБ
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:34 0:00

За словами архієпископа Климента, церковне майно силовики досі не повернули. Окрім того, вони завдали шкоди собору.

Вони осквернили храм, і ніхто не несе за це відповідальності
Архієпископ Климент

«У соборі розкурочені двері, пробиті стіни, обірвана ліпнина, пошкоджений лінолеум, виламані замки та осквернений вівтар. Вони осквернили храм, тому що я не знаю, які нечисті люди заходили туди під час візиту силовиків, поки мене там не було. Це підпадає під кримінальну відповідальність, зокрема й згідно з російським законодавством. Коли в Росії музичний гурт (російський панк-рок-гурт Pussy Riot, засуджені за танець у храмі Христа Спасителя в Москві 2012 року ‒ ред.) тільки пострибав перед іконостасом, їх засудили. А ці увірвалися до храму й увійшли до вівтаря, але це питання не розглядають ні правоохоронці, ні суд. І ніхто не несе за це відповідальності», ‒ каже священик.

Після подій у сімферопольському храмі архієпископ Климент звернувся з листом до «керівництва» уряду Криму. У листопаді 2017 року йому зателефонував Сергій Аксенов (Аксьонов) і запросив до «громадської приймальні». Після розмови він доручив «Міністерству майнових і земельних відносин Криму» підготувати вирішення цього питання. Але у «відомстві» відповіли, що це неможливо, поки сімферопольська та кримська єпархія УПЦ Київського патріархату не зареєструється за російським законодавством.

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG