Доступність посилання

ТОП новини
20 Вересень 2018, Київ 21:28

Хотілося б побачити дуже надійні докази – Олейніков про «криптовалюту для бойовиків»


Генеральна прокуратура України

​Обшуки на території підприємства «Квазар», де нібито, як заявив заступник генерального прокурора України – головний військовий прокурор Анатолій Матіос, добували криптовалюту для бойовиків, проводили не в самій компанії, а у фірми, яка орендувала приміщення, зазначає ІТ-підприємець Сергій Уткін. Він переконаний, що дії правоохоронців шкодять ІТ-галузі. Економіст Євген Олейніков, зі свого боку, сподівається, що прокуратура зможе надати докази виправданості власних дій.

Біткойни для війни, прокурор Матіос і «білі плями» у справі | Ранкова Свобода. Частина 2
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

«Сьогодні до обіду закінчено низку обшуків у місті Києві, Київській області та Черкасах, за результатами яких була припинена діяльність, пов’язана з використанням обладнання для добування криптовалют, частина коштів з яких через електронні гаманці QIWI та «Яндекс.Гроші», які офіційно заборонені на територіях України, скеровувалася для фінансування незаконних збройних формувань «ДНР» і «ЛНР» для закупівлі військової екіпіровки, спорядження, зброї та боєприпасів», – заявив 1 лютого головний військовий прокурор Анатолій Матіос, якого цитує «Українська правда».

Він додав, що під час обшуків, зокрема, на київському ПАТ «Квазар» на декількох поверхах вилучили понад 400 ферм для майнінгу криптовалют, більш ніж 1000 блоків живлення, понад 100 відеокамер, материнські плати, ноутбуки.

А також документи, які «підтверджують перерахування коштів на територію Російської Федерації».

Підприємець у ІТ-галузі ​Євген Уткін критикує твердження прокуратури за неточність.

«Квазар», «Квазар-Мікро» не мають стосунку до майнінгу
Євген Уткін

«Для мене ця заява віддавала якимось середньовіччям, тому що непрофесійна та невігласна. Непрофесійна, по-перше, тому що названо компанію «Квазар». Що таке «Квазар»? Це – акціонерне товариство, або ж чимало людей асоціюють «Квазар» та «Квазар-Мікро», це зовсім інша структура. Тому ані «Квазар», ані «Квазар-Мікро» не мають стосунку до майнінгу або тим паче до будь-яких звинувачень. Просто така собі компанія, яка чомусь не названа, займається майнінгом та орендує площі на заводі «Квазар», – пояснив Уткін в ефірі «Ранкової Свободи».

За словами фахівця, це вже не перший випадок, коли силові органи розгортають діяльність проти ІТ-підприємств. Це, каже він, шкодить бізнес-клімату в країні.

Такого штибу наїзди закінчуються тим, що наші спеціалісти їдуть звідси
Євген Уткін

«Україна, з точки зору спеціалістів, входить до топ-5 країн, фахівці яких розбираються, що таке криптовалюта, що таке блокчейн, що таке сучасні технології. І такого штибу наїзди закінчуються тим, що наші спеціалісти їдуть звідси», – обурений Уткін.

Євген Уткін
Євген Уткін

Економіст Євген Олейніков також зазначає, що правоохоронцям варто навести суттєві докази, що для конфіскації майнінгових ферм були підстави, а видобута криптовалюта дійсно перераховувалась на гаманці угруповань «ДНР» чи «ЛНР», які в Україні визнані терористичними.

Якщо прокуратура доказів не надасть, це залишиться її фантазією
Євген Олейніков

«Якщо прокуратура таких доказів не надасть, це залишиться лише її фантазією. Бо, на жаль, в нас на сьогодні принаймні з преси відомі вже декілька випадків, коли силові структури здійснювали затримання, обшуки, вилучення в тому числі обладнання, на якому знаходилися записи про гаманці, і є повідомлення, що біткойни звідти потім зникали, і якихось зрозумілих коментарів силових структур із цього приводу, на жаль, надано не було», – констатує економіст.

За його словами, можна простежити переміщення криптовалюти, якщо є контроль над одним із гаманців, які брали участь у транзакції, проте немає жодної централізованої системи контролю за транзакціями або зовнішньої авторизації.

Хотілося б побачити дуже надійні докази
Євген Олейніков

«Враховуючи не надто високу довіру до правоохоронних органів, хотілося б побачити дуже і дуже надійні докази того, що це мало місце насправді – припинення фінансування незаконних організацій, а не чергова спроба здійснити перерозподіл ефективного ІТ-продукту на свою користь», – висловлює побажання Олейніков.

Українська держава повинна сфомулювати свою позицію щодо біткойнів, статус яких в Україні наразі ніяк не врегульований, а також дати бодай загальні рекомендації тим своїм громадянам, які долучаються до майнінгу, впевнений науковий співробітник Інституту держави і права Микола Сірий.

Микола Сірий
Микола Сірий

Україна хоче відгородитися від розвитку технологій чи бути учасницею
Микола Сірий

«В комунікаціях криптовалют є не тільки складова фінансова, а є ще більша складова технологічна. Це розвиток технологій. Питання в тому: Україна хоче відгородитися від цього розвитку технологій чи хоче бути учасницею цього розвитку технологій?», – питає Сірий.

Експерт нарікає на те, що останніми роками правоохоронні органи тяжіють до заяв, яким не передує відповідна робота з пошуку доказів.

Не було подальших заяв, що саме в юридичній особі «Квазар» чи «Квазар-Мікро» проводили обшуки
Микола Сірий

«Наскільки я спостерігав, не було подальших заяв, де Матіос або Служба безпеки підтвердили б, що вони саме на підприємстві, тобто в юридичній особі, яка називається «Квазар» чи «Квазар-Мікро», проводили якісь обшуки», – констатує він.

Виробляти криптовалюту в Києві, потім конвертувати її в гаманці QIWI та «Яндекс.Гроші» та відправляти в «ДНР» і «ЛНР» не має сенсу, каже директор з маркетингу Bitcoin-агентства KUNA Вадим Попов. За його словами, було б дешевше майнити на місці, передусім через вартість електроенергії.

В Києві електроенергія дорожча, ніж в «ЛНР» і «ДНР»
Вадим Попов

«Наскільки я знаю, в Києві електроенергія дорожча, ніж в «ЛНР» і «ДНР». Тому сенсу в цьому в принципі немає. Там сама схема дуже дивна. Вони міняли «крипту» на QIWI, а потім по QIWI пересилали. Абсурдна просто ситуація. Простіше відправляти безпосередньо крипту, а потім вже робити з нею, що хочеш», – міркує Попов.

Євген Олейніков заперечує: хоча електроенергія на Донбасі дійсно дешевша, ризики все ж перевищують вигоду. За словами економіста, вартість самих лише відеокарт, необхідних для видобутку криптовалюти, варіюється від 10 до 15 тисяч гривень, загалом же обладнання може коштувати мільйони.

«Ввозити на таку (окуповану – ред.) територію обладнання на мільйони гривень з ризиком, що його там можуть просто «віджати», як то кажуть, або, вибачте, це зона бойових дій, завтра просто прилетить снаряд і на тому весь майнінг скінчиться... Я б обережно ставився до твердження, що «цього не може бути, тому що не може бути ніколи», – коментує Олейніков твердження силовиків про те, що криптовалюту добували для бойовиків.

Водночас він погоджується із тим, що гаманці QIWI чи «Яндекс.Гроші», які офіційно заборонені в Україні, в такій операції були б непотрібні.

Біткойн простіше перевести на інший гаманець
Євген Олейніков

«Якщо я вже змайнив біткойн, мені простіше перевести його на інший гаманець, новий, створений людиною, яка може перебувати на іншій половині земної кулі, а вже вона може перерахувати його далі».

Політолог, експерт громадської організації «Слово і діло» Валентин Гладких також вважає, що варто дочекатися фактичних підтверджень слів заступника генерального прокурора.

Валентин Гладких
Валентин Гладких

Правоохоронні органи і прокуратура перетворилися на піар-агенції
Валентин Гладких

«Останнім часом правоохоронні органи і прокуратура, зокрема, перетворилися на такі собі піар-агенції, які спочатку роблять заяви, а потім вже шукають правові підстави. Вже неодноразово бачили, коли в результаті гучних заяви все закінчується нічим», – зазначає він.

Як і Микола Сірий, Гладких вважає єдиним логічним виходом із ситуації ввести законодавче регулювання обігу криптовалюти в Україні.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG