Доступність посилання

ТОП новини
23 Липень 2018, Київ 17:15

Ухвалено закон про нацбезпеку. Що зміниться?


Українська армія під Первомайськом, вересень 2014 року

Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект про національну безпеку України. Що зміниться в системі оборони? Чому ухвалення цього закону так прагнули США та НАТО? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповіли експерт з питань безпеки Юрій Костюченко та політичний аналітик, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Олександр Мусієнко: Цей закон багато чого змінює у системі оборони національної безпеки. Він ламає теперішню систему, змінює систему воєнного управління, тому що з'являється головнокомандувач. Розділяються посади начальника штабу, головнокомандувача і верховного головнокомандувача. Вибудовується чітка ієрархія.

Читайте також: Новий закон про нацбезпеку буде планом співпраці з країнами НАТО – Порошенко

Передбачається створення національної розвідувальної програми
Олександр Мусієнко

Розмежовуються повноваження з Міністерством оборони. Буде прописано у законі, що міністр і його заступники будуть цивільними особами, щоб мати баланс з органом військового управління. Це такий спосіб цивільного, громадського контролю.

Окрім того, передбачається ряд новацій, яких взагалі не було – створення національної розвідувальної програми.

– А що це означає?

Олександр Мусієнко: До цього у нас не було такої програми й через це була контроверсійна діяльність між розвідувальними та контррозвідувальними органами. А зараз буде єдина стратегія, єдина програма, як ці органи діятимуть, взаємодіятимуть між собою, їхні повноваження і фінансування.

Ці новації дійсно є важливими та роблять зміну парадигми у тому, що у нас було в оборонному комплексі
Олександр Мусієнко

Також я б виділив, що у нас має з’явитися національна програма розвитку військово-промислового комплексу, чого у нас також не було. А також програма цивільного захисту населення.

Ці новації дійсно є важливими та роблять зміну парадигми у тому, що у нас було в оборонному комплексі. У законі закріплюється відсоткова ставка від ВВП на систему безпеки й оборони.

Олександр Мусієнко
Олександр Мусієнко

– Юрію, чи виправдано, що тільки зараз роблять зміни у силовому блоці України?

Юрій Костюченко: Я гадаю, що так. Ми робимо те, що можемо і коли можемо.

Я розумію критику, яка лунає, що це не є національною безпековою програмою, що там відсутні деякі дуже важливі речі. Нібито що це національна програма більше воєнної безпеки. Це не зовсім так. Вона має передбачати, у першу чергу, інтегроване управління безпекою.

Це один з тих шляхів, які є наразі реальними, зараз не існує інших оптимальних. Ми намагаємось зробити те, що у США. Але ми маємо ще чекати на інші документи, ця програма, також багато законотворчої роботи.

– Олександре, одна з новацій цього законопроекту передбачає розвиток держави навіть в умовах воєнного конфлікту, а у деяких випадках і в умовах військового стану. Що це означає?

Олександр Мусієнко: У цьому законопроекті вводиться і деталізується, що життя у країні не припиняється під час війни. Є фронт, а є тил, який має працювати. І щоб цей тил працював, потрібне нормативне і законодавче забезпечення.

– У новому законопроекті вирішили назвати три глобальних сфери національних інтересів: державний суверенітет та територіальна цілісність; розвиток економіки громадянського суспільства, зріст рівня та якості населення; інтеграція в ЄС і членство в НАТО. Що означає закріпленість цих національних інтересів у законі?

Юрій Костюченко: Якщо якісь заходи в рамках цієї програми будуть реалізовуватися, то ми матимемо пояснювати, яким чином вони відповідають чи не відповідають цим напрямам. Якщо взяти попередню програму, то цих напрямків було дуже багато, ледь не два десятки, з них було реалізовано лише два, якщо не помиляюся.

Юрій Костюченко
Юрій Костюченко

– Чим погано, що міністр оборони військовий? Навіщо потрібна цивільна особа?

Олександр Мусієнко: У нас були цивільні міністри оборони, наприклад, Юрій Єхануров. Зараз розмежовуються повноваження міністра оборони. Міністр оборони не бере участі у плануванні стратегічних, тактичних, бойових діях. Для цього є начальник штабу і головнокомандувач, і командувач Сил об’єднаних операцій, який вже є і його штаб функціонує.

Міністр оборони розвиває стратегічну галузь, саме міністерство і відповідає за формування процесів оборонної політики. У міністерства, окрім воєнної сфери, є інші повноваження: соціальне забезпечення, юридичний департамент. Є багато структур, які входять у міністерство, але вони не залучені безпосередньо до бойових дій. Ця функція залишається за міністром оборони.

– Посада головнокомандувача і начальника Генштабу буде розділена цим законопроектом. Для чого це зроблено?

Олександр Мусієнко: Є начальник штабу, який відповідає у тому числі й за процеси в тилу, за тилове забезпечення. Є головнокомандувач, який відповідає за ведення бойових дій, ведення операцій, а начальник штабу йому підставляє у цьому плече.

Президент Петро Порошенко та міністр оборони Степан Полторак
Президент Петро Порошенко та міністр оборони Степан Полторак

– Нещодавно міністр оборони США Джеймс Меттіс закликав Верховну Раду якомога швидше ухвалити закон про національну безпеку. Чому США та НАТО так лобіювали ухвалення цього закону?

Юрій Костюченко: Наскільки я розумію, вони бачать певний формат безпекового простору, у якому вони звикли працювати. США хочуть, щоб їхні союзники працювали у такому ж форматі й будували такі ж стосунки, щоб вони могли бачити, куди йде їхня допомога.

– Тобто, це більше форма контролю за грошима та озброєнням, яке поступає в Україну?

Юрій Костюченко: Вони вклали сюди не лише гроші, це інтереси, політичний ресурс. Сучасна війна – це змагання систем управління, систем планування, технологій і лише потім йде людський і фінансовий ресурси.

Український танк Т-84 на танкових навчаннях НАТО у Німеччині, 8 червня 2018
Український танк Т-84 на танкових навчаннях НАТО у Німеччині, 8 червня 2018

США допомагають нам з технологіями та хочуть, щоб ми змінювали систему управління, систему планування
Юрій Костюченко

США допомагають нам з технологіями та хочуть, щоб ми змінювали систему управління, систему планування. Тоді це буде всеосяжна реформа, у яку є сенс вкладатися.

– У липні може відбутися великий саміт комісії Україна-НАТО. Цей законопроект як домашнє завдання з інтеграції України в НАТО. Ваші прогнози щодо плану про членство в НАТО? Чи це зараз не на часі?

Олександр Мусієнко: План дій щодо членства, якого у нас ще немає, передбачає п’ять критеріїв: оборонні, безпекові, економічні, правові та критерії ресурсів. За якими ми відстаємо? З безпекового й оборони ми потроху підтягуємося, а з рештою треба працювати. Цього з нас ніхто не знімав і ці питання стоять на порядку денному.

Наш шлях – це укладання двосторонніх оборонних угод з конкретними країнами, разом із тим співпрацюючи з НАТО
Олександр Мусієнко

А загальний контекст вступу лежить у політичній площині, не завжди оборона й безпека все вирішує. Тут є позиція європейців, наприклад, німців, італійців, які не дуже хочуть бачити Україну в НАТО, тому що не хочуть загострювати відносини з Російською Федерацією.

Відтак наш шлях – це укладання двосторонніх оборонних угод з конкретними країнами, разом із тим співпрацюючи з НАТО, але не будувати ілюзій, що через рік чи два нам запропонують членство. Я думаю, що ця історія ще надовго.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG