Доступність посилання

ТОП новини
18 Листопад 2018, Київ 10:39

Україна зробила ще один крок на шляху до НАТО – аналіз закону про нацбезпеку


Українські танки Т-64БМ «Булат» під час міжнародних навчань «Танковий виклик сильної Європи-2017». Німеччина, 11 травня 2017 року

Верховна Рада ухвалила закон «Про національну безпеку», який має наблизити Україну до стандартів НАТО. З одного боку, він є рамковим, тобто не запрацює на повну силу без кількох інших документів. Із іншого, він дійсно реорганізовує безпековий сектор та запроваджує над ним цивільний контроль. Депутати могли проголосувати «в комплекті» ще за те, щоб вилучити з базового закону про Службу безпеки України функції контролю за економічним сектором – як вважають, непритаманні цьому відомству повноваження. Проте на це не вистачило ні голосів, ні політичної волі.

Новий закон змінює кілька важливих аспектів у галузі національної безпеки:

  • – міністром оборони має бути цивільна особа, його перший заступник та заступник – також;
  • – посади начальника Генштабу та головнокомандувача ЗСУ розмежовуються (зараз обидві обіймає Віктор Муженко). Головнокомандувача призначають за поданням міністра оборони та звільняють рішенням президента;
  • – СБУ має гарантувати національну безпеку, зокрема, боротися з тероризмом та протидіяти ворожій розвідувально-підривній діяльності. Відомство стає підконтрольним парламентові;
  • – у мирний час Нацгвардія входитиме до складу сил безпеки і виконуватиме правоохоронні функції;

  • – керівництво у сферах національної безпеки та оборони здійснює президент, він же очолює РНБО та є верховним головнокомандувачем Збройних сил України;
  • – видатки на фінансування сектору безпеки і оборони – не менше ніж 5% від ВВП, із них не менш ніж 3% – на фінансування сил оборони;
  • – фінансова інформація у сфері безпеки та оборони стає прозорішою;
  • – інтеграція в Європу, членство в ЄС та НАТО і розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами – фундаментальні пріоритети України.

Закон поспішали ухвалити до липня, коли має відбутись наступний саміт Україна – НАТО. Нововведення стануть ще одним кроком до членства, адже держава впроваджує стандарти НАТО у сектор безпеки й оборони, каже заступник голови профільного комітету Іван Вінник.

«Над цим проектом працювали експертне українське середовище, комітет із нацбезпеки й оборони, радники посольств, які координують рух України до НАТО. Альянс нам потрібен, щоб забезпечити довгострокову безпеку України в воєнній сфері», – сказав Вінник.

«Відділ К» залишається?

Дискусій щодо основних безпекових пунктів закону у Верховній Раді майже не було. Каменем спотикання стали правки про функції Служби безпеки.

Біля Ради розгорнули золоту «ксиву» СБУ – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:34 0:00

Законом «Про національну безпеку» в СБУ дійсно забирають можливість перевіряти бізнес, вишуковуючи економічні злочини. І це позитивний момент, кажуть експерти. Проте ці функції залишаються в базовому законі «Про Службу безпеки». Група депутатів пропонувала перехідними положення прибрати їх і звідти. Проте депутати ці правки не підтримали.

Результат цієї бюрократичної плутанини – в СБУ і надалі діятиме так званий «відділ К», тобто окремий антикорупційний департамент на чолі з Павлом Демчиною. Принаймні деякі співробітники цього відділу користуються службовими повноваженнями, щоб чинити тиск на бізнес і створювати штучні перепони задля власного зиску, упевнені в антикорупційній організації Transparency International Ukraine.

Павло Демчина. «Вартовий корупції» в СБУ («Схеми» | Випуск №173)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:27:14 0:00

Конкретний приклад того, як цей відділ виконує невластиві для Служби безпеки функції, наводить депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко. Він розповідає про маленьку полтавську фірму, яка до візиту СБУ займалась продажем гербіцидів, тобто речовин для захисту рослин.

«Ця фірма була жертвою наїзду «відділу К» СБУ. Там працювало 8 осіб. Це не якийсь наркотрафік, не терористичний загін. «Маски-шоу» увірвалось: вилучили техніку комп’ютерну, печатки, арештували рахунки, забрали всю продукцію. За рік досі не віддали продукції на 100 тисяч гривень. Не знаю, може, вони у себе на городах тепер бур’яни обробляють цими гербіцидами чи продали на чорному ринку. Жодну підозру компанії не висунули, справу перекваліфікували, передали в поліцію, вона там помирає. Бізнес постраждав», – додає Лещенко.

Влада зацікавлена в існуванні таких підрозділів для рекету бізнесу: гроші збирають і витрачають на власні потреби, вважає депутат.

Тому і немає політичної волі, щоб відразу, одним голосуванням, видалити з законодавства дозволи на існування відділу Демчини, каже позафракційний депутат Ганна Гопко.

«Голова комітету Сергій Пашинський на засіданні чітко сказав: «226 голосів». У нього така специфічна манера ведення комітету. Це була його чітка відповідь на моє запитання, чому відхилені мої правки. Ми розуміємо, що дуже багато в «БПП», у «Народному фронті» і Радикальній партії тих, хто не хоче цього. І мені відверто казали: ти хочеш завалити закон?» – говорить Гопко.

Закон про нацбезпеку: крок до НАТО, але не до бізнесу (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:03 0:00

Сергій Пашинський натомість переконаний, що усі, хто критикує закон, – «ворожа агентура», і що будь-які норми можна допрацювати наступними документами.

Що із держтаємницею?

Закон має ще одне «але», каже депутат від «БПП» Світлана Заліщук. З одного боку, значно більше оборонних закупівель мають стати відкритими та підконтрольними цивільному секторові. Проте змін до закону про держтаємницю не внесли – її правку щодо цього відхилили. А отже, покарання за розголошення такої інформації залишається суворим.

«Одним із ключових елементів цивільного демократичного контролю є доступ громадян до інформації про оборонні закупівлі. Чинне законодавство не дозволяє здійснювати відкриті закупівлі в рамках великої частини оборонного бюджету», – пише Заліщук.

Профільний комітет запевняє: усі неточності та прорахунки можна буде виправити в наступних уточнювальних законах. Проте автори провалених правок мають сумніви: якщо на це немає політичної волі зараз, чи з’явиться вона згодом?

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG