Доступність посилання

ТОП новини
23 Жовтень 2018, Київ 02:45

Або «Інтер», або Україна: як телеканал підриває українську державність


Акція біля будівлі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з вимогою позбавити телеканал «Інтер» ліцензії. На транспаранті зображені українські олігархи і президент Росії Володимир Путін, перший у шерензі – Віктор Медведчук. Київ, 27 червня 2018 року

(Рубрика «Точка зору»)

Рішення Нацради з телебачення і радіомовлення про накладення штрафу у розмірі 4 мільйони гривень на телеканал «Інтер» за розпалювання ворожнечі в програмі «Победа. Одна на всех» загалом гідне похвали, але воно не здатне покласти край потоку українофобської пропаганди, що має на меті капітуляцію України.

Систематичний, запеклий порушник

Ефір «Інтера» за 9 травня 2018 року – далеко не перша антиукраїнська провокація цього телеканалу. Якщо систематизувати історію цього засобу масової інформації за останні 4 роки, то вийде ціла низка скандалів, порушень, маніпуляцій і пропаганди.

Акція протесту біля телеканалу «Інтер». Київ, 9 травня 2018 року
Акція протесту біля телеканалу «Інтер». Київ, 9 травня 2018 року

Чи не найгучнішим із них був новорічний ефір 31 грудня 2014 року, коли «Інтер» показував українцям Кобзона, Газманова, Валерію та інших представників російського шоу-бізнесу, які відкрито підтримували дії Путіна та вітали анексію Криму. Взимку з 2014-го на 2015 рік тривали запеклі бої на Донбасі, тоді загинули сотні захисників України, розвідка повідомляла про можливий широкомасштабний наступ російських військ, а в той же час «Інтер» атакував нас на іншому фронті – телевізійному.

Акція протесту біля офісу телеканалу «Інтер» у Києві, 11 грудня 2014 року
Акція протесту біля офісу телеканалу «Інтер» у Києві, 11 грудня 2014 року

Не інакше ніж плювком у душу можна назвати ефір цього телеканалу за 21 лютого 2016 року, коли Україна вшановувала пам’ять героїв Небесної сотні. Саме тоді під час прямого включення телеканалу з майдану Незалежності прозвучали слова громадянки країни-агресора й креативного продюсера «Інтера» Марії Столярової «Ну-ка, давайте заканчивайте эту х##ню!»

Біля будівлі «Інтера» в Києві під час блокування телеканалу, 5 вересня 2016 року
Біля будівлі «Інтера» в Києві під час блокування телеканалу, 5 вересня 2016 року

Перевірки, штрафи, попередження, суспільне обурення – нічого не зупиняє «Інтер». Цей телеканал систематично і послідовно продовжує свою антиукраїнську діяльність. Річ у тому, що це не окремі програми порушують стандарти, закони чи збурюють суспільство. Сама концепція, редакційна політика «Інтера» направлена проти України. На демонтаж української державності.

Акція біля будівлі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з вимогою позбавити телеканал «Інтер» ліцензії. Київ, 27 червня 2018 року
Акція біля будівлі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з вимогою позбавити телеканал «Інтер» ліцензії. Київ, 27 червня 2018 року

Не проти влади, а проти України

Щойно заходить мова про накладання санкцій на «Інтер» чи взагалі про позбавлення каналу ліцензії на мовлення, як одразу – мов Пилип із конопель – виринають різні захисники «свободи слова», що називають вимоги суспільства й дії влади цензурою чи переслідуванням.

Тут важливо провести червону лінію між критикою влади і війною проти самої держави Україна. У нас є багато (здається, більшість) телеканалів, що затято критикують чинну владу, де треба й не треба. Їхня критика часто переходить межі розумного й пристойного, подекуди висмоктана з пальця, нерідко є простою маніпуляцією, просякнута «зрадофільством», але все одно її можна назвати елементом внутрішньої політичної боротьби.

Натомість діяльність «Інтера» має інший, гібридний характер. Це не канал, який готує гучні розслідування корупційних схем влади, виявляє порушення чи махінації. Ні, «Інтер» працює на глибшому рівні – насичує свій ефір гібридною пропагандою, що націлена на сам фундамент української державності, підвалини національної ідентичності. «Русский мир», газманови, «мєнти», культ «Побєди» ‒ все це є елементами гібридної війни, покликаної підготувати плацдарм для реваншу проросійських сил всередині України.

Лінія фронту на Донбасі зупинилася, але війна за мізки триває. Штраф не зупинить батальйони «Інтера» від наступу на Україну.

У цьому контексті питання до Нацради тільки одне – ви сліпі й глухі?

Андрій Любка – письменник

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Політична карикатура Олексія Кустовського
Політична карикатура Олексія Кустовського

Нацрада оштрафувала «Інтер» на 4 мільйони гривень за розпалювання ворожнечі

З-під «Інтера» до Льовочкіна – відео конфлікту з місця подій

Активісти прорвалися до маєтку Льовочкіна після сутичок із поліцією (відео)

«Де ж ти, СБУ»: скандал довкола каналу «Інтер» набирає обертів

Новорічний ефір на телеканалах України. Агонія волі, або «С русским миром»

  • 16x9 Image

    Андрій Любка

    Український поет, прозаїк, есеїст. Автор восьми книжок, лауреат літературних премій «Дебют» та «Київські лаври». Твори перекладені на понад десять мов, окремими книжками виходили в Австрії та Польщі. Живе в Ужгороді.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG