Доступність посилання

ТОП новини
17 Жовтень 2018, Київ 23:52

Перша європейська війна ХХІ століття: 10 років від початку російсько-грузинського конфлікту


Церемонія на меморіальному цвинтарі грузинських солдатів, загиблих під час війни з Росією в 2008 році. Тбілісі, 8 серпня 2017 року

У серпні виповнюється 10 років від початку російсько-грузинського збройного конфлікту, відомого як «п’ятиденна війна». Провину за початок військових дій кожна сторона й досі перекладає на противника. Конфлікт забрав життя сотень людей і сьогодні перебуває в «замороженому» стані. Проте деякі важливі події там розвиваються й досі.

З початку 90-х років Грузія зберігала непрості, але мирні відносини з двома сепаратистськими регіонами – Абхазією і Південною Осетією, які де-факто були незалежними при російській військовій підтримці.

У 2008 році Грузія почала розглядати можливість вступу в НАТО, що сприяло загостренню відносин. Росія направила до Абхазії додаткові сили миротворців. Грузинський президент Міхеїл Саакашвілі тоді розцінив це як спробу захопити анклав.

Після кількох місяців ескалації і перестрілок ситуація вийшла з-під контролю і вилилася в повномасштабну війну.

Грузинська жінка плаче біля входу в її зруйнований будинок в зруйнованому районі в Горі, 23 серпня 2008
Грузинська жінка плаче біля входу в її зруйнований будинок в зруйнованому районі в Горі, 23 серпня 2008

Коли в ніч на 8 серпня Грузія намагалася відновити контроль над частиною своєї міжнародно визнаної території, Цхінвальським регіоном, контрольованим тоді гібридними російсько-сепаратистськими формуваннями, на допомогу цим силам прийшла Росія, щоб «змусити Грузію до миру».

У Тбілісі стверджували, що російська армія увійшла в Південну Осетію ще до того, як грузинські війська почали атаку з метою відновлення контролю над регіоном. Москва, в свою чергу, звинуватила грузинську сторону в розв’язанні військових дій.

На відміну від конфлікту з Україною у 2014 році, у 2008 році Москва офіційно оголосила про введення на територію Грузії частин своєї регулярної армії. Зрештою конфлікт вийшов за межі сепаратистських республік.

Цю війну назвали першою європейською війною 21-го століття.

«Російські війська могли легко захопити столицю Тбілісі, якби тодішній президент Франції Ніколя Саркозі не зміг переконати російського президента Дмитра Медведєва погодитися на повне виведення військ з Грузії – хоча й Абхазія та Південна Осетія залишилися за межами сфери згоди», – йдеться в статті Euractive.

Конфлікт тривав до 12 серпня, і вже 26 серпня Росія офіційно визнала Південну Осетію і Абхазію «незалежними державами». Внаслідок цього на початку вересня Тбілісі розірвав із Москвою дипломатичні відносини.

Конфлікт тривав менше тижня, проте не лише забрав сотні життів, але також привернув чимало уваги і мав значні геополітичні та економічні наслідки. Багато держав донині продовжують наполягати на відмові Росії визнати грузинські регіони незалежними.

Місія США в ОБСЄ за кілька днів до десятої річниці опублікувала у своєму Twitter допис, в якому засуджує дії Росії: «Наступного тижня виповниться 10 років з тих пір, як російські збройні сили увійшли через міжнародний кордон з Грузією, намагаючись змінити ці кордони силою. Росія все ще окупує грузинську територію. Ми знову закликаємо Росію вивести свої сили на довоєнні позиції, як це було погоджено в 2008 році».

На початку червня високий представник ЄС у закордонних справах Федеріка Моґеріні нагадала, що через десять років після окупації Росією Абхазії та Південної Осетії ЄС не здається і все ще шукає «справжнього вирішення» конфлікту, йдеться в Euractive.

Продовження «мовчазної окупації»

Проте, хоча й конфлікт широко вважають «замороженим», деякі суттєві зміни там все ж відбуваються. Згідно із численними повідомленнями, проросійські військові, наприклад, продовжують буквально рухати спірний кордон фактичної межі з сепаратистською Південною Осетією попри численні зауваження з боку США та інших західних акторів.

«Інколи вночі просто «заковтують» по кілька акрів. В інших місцях проривають канави, встановлюють камери спостереження і зелені знаки: «Увага! Державний кордон! Проїзд заборонено!», – пояснює оглядач Nbc News.

Кордон, який постійно рухають, вже розділив громади і «проковтнув» будинки, йдеться у статті.

Багато хто вбачає в таких діях «мовчазну окупацію» територій Грузії, зауважує автор.

Грузія не відмовиться від НАТО

1 серпня президент Грузії засудив Росію через незаконну окупацію частини Грузії – як раз на початку військових навчань з США та кількома іншими членами НАТО. В них беруть участь близько 1300 солдатів з Грузії, 1170 з США та ще кілька сотень з восьми інших держав-членів НАТО.

«Сьогодні ви стоїте на території країни, двадцять відсотків якої абсолютно незаконно окупував наш сусід Росія», – заявив президент Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі.

2018 рік також є роком десятої річниці саміту НАТО у березні 2008 року в Бухаресті, коли альянс пообіцяв остаточне членство Грузії.

Прем’єр-міністр Грузії Мамука Бахтадзе у липні заявив, що набуття членства у НАТО зробить весь регіон безпечнішим.

«Членство в НАТО не націлене проти когось, а служить тому, аби зробити регіон більш сильним, передбачуваним та безпечним», – зазначив Бахтадзе.

Російський президент Володимир Путін в інтерв’ю американському телеканалу Fox News після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом заявив, що його держава «вкрай негативно» відреагує на можливе приєднання України та Грузії до НАТО, бо це «є прямою загрозою національній безпеці» Росії.

У відповідь на цей коментар президент Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі заявив, що Тбілісі не відмовиться від намірів стати членом НАТО.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG