Доступність посилання

ТОП новини
20 Серпень 2018, Київ 02:40

Майбутній Антикорупційний суд: «прозорий відбір» за сімома замками?


Учасниця мітингу на підтримку створення Антикорупційного суду, Київ, 14 травня 2018 року

Конкурс на призначення суддів Вищого антикорупційного суду, заявки на який почали подавати з 8 серпня, відповідальні за нього посадовці обіцяють зробити найпрозорішим за всю історію українського судочинства. Ключова роль ради міжнародних експертів, яких оберуть публічно, онлайн-трансляція співбесід з кандидатами у судді та інші запобіжники гарантують прозорість конкурсу, стверджують у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС), яка його проводить. Радіо Свобода попросило антикорупційних активістів та експертів проаналізувати і порядок конкурсу, і заяви ВККС про його проведення. І вони викрили в системі відбору одразу декілька можливостей для маніпуляцій.

Вища кваліфікаційна комісія суддів почала приймати документи від кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду. Для запуску цього суду мають призначити щонайменше 35 суддів, повідомили у комісії. Документи прийматимуть до 14 вересня. Порядок відбору та оцінювання кандидатів визначили окремою постановою, яку ухвалила ВККС.

Напередодні відбулася експертна дискусія щодо проведення цього конкурсу. І під час неї керівники ВККС зробили низку заяв про різні нюанси проведення відбору.

Так, голова ВККС Сергій Козьяков наголосив на важливості створення Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), яка допомагатиме комісії визначити переможців конкурсу до Антикорсуду, і яка повинна запрацювати після завершення подачі документів.

Авторитетні міжнародні організації, які опікуються правосуддям та боротьбою з корупцією, мають подати до середини вересня щонайменше 12 експертів до складу ГРМЕ. Від кожної організації може бути окремий список до 12 осіб, але може бути і спільний погоджений список: закон цього не обмежує. І з цих експертів ВККС обере 6 членів ГРМЕ, чиї голоси визначать, чи проходить кандидат відбір, чи він є сумнівним, і має бути знятим з конкурсу.

Громадська рада міжнародних експертів: її сформують з найкращих чи з «найшвидших»?

У міжнародних організаціях та в українських недержавних антикорупційних об’єднаннях говорять про те, що за підтримки Євросоюзу західні організації готують спільний список кандидатів до ГРМЕ. І водночас – низка експертів говорить про ризик призначення 6 членів цього органу з числа перших кандидатів, які зареєструються, і які можуть бути під тим чи іншим впливом української влади.

Про цей ризик Радіо Свобода спитало особисто в голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) Сергія Козьякова.

Чи дочекається ВККС появи єдиного списку від ключових організацій, чи почне відбір до ГРМЕ щойно подадуться будь-які 12 кандидатів? Спершу Козьяков не дав однозначної відповіді.

Голова ВККСУ Сергій Козьяков
Голова ВККСУ Сергій Козьяков

Не йдеться про єдиний список, йдеться про певну узгодженість, щоб не було якихось перекосів
Сергій Козьяков

«Немає керівництва Євросоюзу серед міжнародних організацій – учасників подій. Представник Євросоюзу є координатором. Я не бачу, що там хтось кимось командує. Це неможливо, щоб представник Євросоюзу командував чи давав інструкції представникові МВФ – це зрозуміло. Друге: не йдеться про єдиний список, йдеться про певну узгодженість, щоб не було якихось перекосів. Але це консультації між представниками міжнародних організацій, тому що вони є різними – стверджує Козьяков. – Склад, структура і процедура прийняття рішень в МВФ є відмінними від структури і процедури прийняття рішень Ради Європи. А є ще й інші організації. Це дуже такий чутливий процес, і його треба швидко робити. До речі, ми під час нашого спілкування пішли назустріч представникам міжнародних організацій і продовжили термін, який ми пропонуємо для подачі документів».

Але зрештою після кількох запитань на цю ж тему від різних медіа Сергій Козьяков визнав, що ВККС таки дочекається узгодженого списку кандидатів до ГРМЕ, щоб почати формування цього органу.

Ми хотіли б, щоб донори між собою консультувалися, і подумали про передачу нам скоординованого списку
Сергій Козьяков

«Ми хотіли б, щоб донори між собою консультувалися, і подумали про передачу нам скоординованого списку. Чому це важливо? Ми не хотіли б бачити у відносинах серед донорів якусь конкуренцію: мовляв, хтось дав більше, хтось менше (…) Про єдиний список мені нічого невідомо. Мені відомо – про можливий узгоджений список. Так, ми дочекаємося (подання цього списку). Це відповідь коротка. Довша відповідь: це міжнародні відносини. В рамках міжнародних відносин відбуваються щоденні консультації… Це непростий процес, але процес переважно узгодження між ними, а не між нами», – підсумовує голова ВККС.

Однак такої впевненості не поділяє член Ради громадського контролю НАБУ, адвокат Злата Симоненко.

Не впевнена, що ВККС дочекається єдиного списку від міжнародних донорів, оскільки такої прямої вимоги в законі немає. Тому сподіватись можна лише на бажання членів ВККС
Злата Симоненко

«Не впевнена, що ВККС дочекається єдиного списку від міжнародних донорів (враховуючи, що наразі більшість учасників міжнародних установ перебувають у щорічних відпустках), оскільки такої прямої вимоги в законі немає. Тому сподіватись можна лише на бажання членів ВККС максимально ефективно та прозоро започаткувати процес створення Антикорупційного суду»,– констатує Злата Симоненко.

Утім, навіть наявність узгодженого списку кандидатів не дасть гарантій чесного відбору, бо самих «узгоджених» списків може бути кілька, не виключає у розмові з Радіо Свобода директор Фундації DEJURE, член Ради «РПР» Михайло Жернаков.

Михайло Жернаков
Михайло Жернаков

ВККС не може чітко сказати, чи вони приймуть від міжнародників один список кандидатів, чи чекають на багато списків. Що більше списків кандидатів отримає ВККС, то легше буде владі «підкинути» туди трьох лояльних кандидатів
Михайло Жернаков

«В цілому ВККС фактично не має чітких критеріїв відбору членів ГРМЕ. Відтак, може на власний розсуд обрати будь-кого із кандидатів, наданих міжнародними організаціями. Заклик Вищої кваліфікаційної комісії суддів до координації міжнародних організацій – позитивний крок. Проте ВККС не може чітко сказати, чи вони приймуть від міжнародників один список кандидатів, чи чекають на багато списків. Що більше списків кандидатів отримає ВККС, то легше буде владі «підкинути» у списки експертів трьох лояльних кандидатів», каже Жернаков, згадуючи, що в ГРМЕ шість членів, а для ухвалення ключових рішень достатньо трьох голосів.

«Щоб цього не сталося, міжнародні організації, зокрема ЄС, почали координуватися між собою з метою запропонувати ВККС один узгоджений список кандидатів до ГРМЕ. Що буде, якщо одного скоординованого списку не буде, або ВККС наполягатиме на окремих списках? Уявімо, що ВККС отримає від міжнародників декілька номінаційних списків, у тому числі частково скоординований. Тоді ГРМЕ може бути сформована у складі, скажімо, трьох кандидатів із списку ЄС та партнерів і трьох – із списків інших організацій. Формально жодних порушень закону у цьому не буде і склад ГРМЕ виглядатиме збалансовано… Проте, чи не буде у цьому складі ГРМЕ сумнозвісних «лижних інструкторів» із вирішальними голосами – залишатиметься питанням», – прогнозує представник «РПР».

Процес добору кандидатів до ГРМЕ буде основним викликом, і від того, яких осіб буде відібрано, залежатиме і подальше формування та створення Антикорупційного суду, стверджує Злата Симоненко.

«Відбір кандидатів до ГРМЕ бути містити в собі формальний та суб’єктивний підхід. Спочатку будуть перевірятись вимоги до кандидатів, які передбачає закон. Потім буде робитись фокус на особисту характеристику особи. І тут буде найбільш цікавий етап. Наприклад: має бути перевірено «бездоганність ділової репутації, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет», що є виключно суб’єктивним критерієм. Більш того, як може перевірятись суспільний авторитет особи, яка здійснювала свою діяльність за кордоном? Така сама – й ситуація із високими моральними якостями», – стверджує експерт. Тобто, на її думку, такий суб’єктивний підхід може «зіграти як в позитивну, так і негативну сторону» під час відбору.

Відбір суддів: пастки у критеріях оцінювання

Заступник голови ВККС Станіслав Щотка кілька разів наголошував, що відбір як конкурсантів до ГРМЕ, так і власне суддів Вищого антикорупційного суду відбуватиметься у суворій відповідності до закону. Оскільки, за його словами, ВККС «має право робити тільки те, що прямо дозволено законом, все інше – заборонено».

Як ми будемо обирати членів ГРМЕ? Так як ми це робили чотири роки. Будемо дивитися в документи, в історію кредитну кандидата, дивитимемося на його репутацію
Станіслав Щотка

«Як ми будемо обирати (членів ГРМЕ)? Так, як ми це робили чотири роки. Будемо дивитися, порівнювати, зважувати. Зрозуміло – не на колір волосся, зріст чи розмір ноги. Будемо дивитися в документи, в історію кредитну кандидата, дивитимемося на його репутацію. І звідти будемо обирати».

Що ж до процедури конкурсу, зокрема – нарахування конкурсних балів кандидатам на посаду суддів Вищого антикорупційного суду, то Станіслав Щотка наголошує: до 500 із 1000 максимально можливих балів нараховуються за дуже чіткими та об’єктивними критеріями.

«Не можу розділити тезу (громадських активістів і частини медіа – ред.) про те, що мовляв лише 20% балів є об’єктивним виміром професійності кандидата, і більше в методології нічого немає, жодного чинника, який би давав би змогу збільшити цей відсоток. Із тисячі балів, які передбачені в нашому положенні про порядок кваліфікаційного оцінювання, 90 балів – це тест. 120 балів – це практичне завдання. Ось що важливо: ми думаємо над тим, щоб, можливо, для більшої об’єктивності збільшити кількість членів колегії, які перевірятимуть практичні завдання, – запевняє посадовець ВККС. – Там ще є 90 балів, із них 80 – ефективність здійснення фахової діяльності (адвокатом, суддею чи науковцем), і ще 10 – схильність до підвищення фахового рівня», пояснює посадовець.

Він уточнив, що компетентність кандидата оцінять через три виміри: професійна (до 300 балів), особиста і соціальна (по 100 балів).

«Особиста і соціальна компетентність – в оцінюванні вона включена в виміри, які нам пропонують психологи, коли формують висновок за результатами тестів і співбесіди, і це, до речі, відповідає міжнародним рекомендаціям... Тобто ці «до ста балів» особистої та соціальної компетентності – складаються з об’єктивно виміряних не нами, а психологами, показників. Тому якщо скласти ці цифри (210, 90, 100 і 100, бачимо, що не 20% балів (є об’єктивним виміром професійності), а я би вів мову про «до 50%».

Суть та слабкі місця такої системи оцінювання кандидатів на посади суддів Антикорупційного суду на прохання Радіо Свобода проаналізувала координатор Громадської ради доброчесності при ВККС Галина Чижик.

За її словами, кандидат до Антикорсуду може отримати щонайбільше 1000 балів. Із них 210 – на першому етапі оцінювання: на основі тестів на знання законодавства – до 90 балів максимум, і 120 – це оцінка, яку ставлять члени ВККС за проект судового рішення, яке пише кандидат, уточнює Галина Чижик.

Процес оцінки судових рішень – закритий: ми не бачимо ні методології оцінювання, ні самих робіт. Оцінити, наскільки об’єктивно виставили ці оцінки члени ВККС, ми не можемо
Галина Чижик

«Процес оцінки судових рішень – закритий: ми не бачимо ні методології оцінювання, ні самих робіт. Оцінити, наскільки об’єктивно виставили ці оцінки члени ВККС, ми не можемо. Здавалося би, ці 120 балів – більш-менш об’єктивований показник, адже це проект судового рішення. Але тут вже є простір для маніпуляцій, оскільки процес виставлення цих балів – закритий. Але ж це тільки 210 балів», – уточнює експерт.

Решта 790 балів – виставляються на розсуд членів ВККС, які своїх рішень не мотивують, наголошує Галина Чижик. Так, за її словами, 290 балів, які виставляють кандидатам за особисту, професійну та соціальну компетентність лише частково визначається результатами психологічних тестів, а частково – так само на розсуд членів ВККС.

«Вони абсолютно ніяк не пояснюють, чому вони поставили кандидату 290 чи 0 балів за цими критеріями. І головне, що ми навіть не знаємо, скільки балів і за що поставили, бо у фіналі бачимо лише загальний рейтинг і загальну кількість балів, яку набрав кандидат. Чому він отримав за особисту чи соціальну компетентність якусь оцінку – ми не знаємо, – констатує експерт. – Ті ж 500 балів, які залишаються, тобто 50% – кандидат отримує за критерієм доброчесності й професійної етики. З них 300 балів – частково визначаються психологічними тестами, а решта 200 – це виключний розсуд членів комісії».

Галина Чижик уточнює, що психологи під час тестування роблять рамки: до прикладу, кандидату можна виставляти лише від 40 і до 60 балів за певним критерієм, але скільки саме, вирішує ВККС. Однак тести і співбесіда з психологами не оприлюднюються».

Зрештою, попередній конкурс на посади суддів Верховного суду, який проводив цей самий склад ВККС, показав, що простір для маніпуляцій є дуже великим: кандидати, яких позитивно оцінила Громадська рада доброчесності, часто опинялися внизу списку, тоді як судді, які викликали у громадськості сумніви, виходили в лідери визнає Галина Чижик.

Зі свого боку, адвокати, які на рівних із суддями та науковцями можуть брати участь у конкурсі, говорять, що їм ускладнили перелік необхідних для участі документів, у порівнянні з іншими категоріями конкурсантів. У ВККС це звинувачення відкидають

Гра у «прозорість – непрозорість»: посадовці й експерти тлумачать закон по-різному

Процедура обрання суддів Антикорупційного суду буде найпрозорішою за весь час призначення суддів в Україні, і залучення громадськості до неї буде максимальним, запевнив журналістів Сергій Козьяков.

Однак чи опублікує ВККС тести кандидатів на посади суддів Антикорсуду, матеріали співбесіди та результати оцінювання загалом? Почувши від журналістів це запитання, заступник Козьякова Станіслав Щотка наголосив, що «закон прямо не дозволяє» публікувати результати оцінювання кандидатів, однак кандидати можуть, за бажанням, робити це особисто.

На це Галина Чижик зауважує, що у кваліфікаційній комісії суддів у цьому випадку «маніпулюють законом».

«Закон чітко говорить: ВККС має забезпечити прозорість процедуру кваліфікаційного оцінювання. Але закон не повинен визначати кожен маленький крок: це якийсь юридичний догматизм!.. Закон не містить норми про те, що оприлюднювати роботи конкурсантів забороняється: він лише захищає таємницю нарадчої кімнати, тобто обговорення кандидата має бути таємним. Але самі рішення і бали мають бути публічними. Так, закон не говорить, що співбесіди обов’язково транслюються онлайн. Однак їх транслюватимуть! Тобто роблять прозорим сам процес, але залишають непрозорими оцінювання і самі його результати»,– вказує експерт

Закон дає ВККС право дозволити оприлюднення робіт і оцінювання конкурсантів загалом, більше того, таке рішення зміцнило б суспільну довіру до конкурсу, наголошує у розмові з Радіо Свобода Анастасія Красносільська, спеціаліст з адвокації «Центру протидії корупції».

Анастасія Красносільська
Анастасія Красносільська

«Закон, справді, не зобов’язує ВККС оприлюднювати роботи. Проте закон дає ВККС право затверджувати порядок кваліфікаційного оцінювання самостійно (частина 5 статті 83 закону «Про судоустрій та статус суддів»). Крім того, закон також передбачає, що комісія має забезпечити прозорість іспиту. Отже, ВККС цілком має право самостійно встановити правило щодо оприлюднення практичних завдань. Більше того, це в інтересах самої кваліфікаційної комісії – так вони б забезпечили довіру до себе та конкурсу. ВККС стверджує, що встановлення вимоги щодо оприлюднення робіт може бути підставою для оскарження результатів конкурсу. По-перше, оприлюднення робіт не порушує закон та не обмежує права учасників конкурсу. По-друге, досі тривають оскарження результатів оцінювання в конкурсі до Верховного суду і це аж ніяк не заважає новому Верховному суду працювати», – констатує Красносільська.

31 липня у Вищій раді правосуддя повідомили, що в складі Вищого антикорупційного суду буде 39 суддів.

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня.

У документ внесли поправку, яка забороняє суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набули чинності.

12 липня депутати внесли зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з схваленням закону «Про Вищий антикорупційний суд». Закон забороняє розгляд апеляційних скарг щодо корупційних справ, переданих Національним антикорупційним бюро, іншими судами, окрім апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Українські та міжнародні експерти, а також представники західних держав та організацій-донорів неодноразово заявляли що Антикорупційний суд є необхідним та ключовим елементом для приборкання корупції в Україні, без якого про ефективність антикорупційної боротьби говорити не можна.

Днями посли країн «Групи семи» в Україні схвально оцінили завершення законодавчого процесу для формування Вищого антикорупційного суду в Україні.

Посли вітають цей факт і «раді підтримати Україну у створенні ефективного суду, визначальної складової в українській системі незалежних антикорупційних інституцій, чесність яких має бути захищена», йдеться в заяві Групи послів G7 на підтримку реформ в Україні, в якій нині головує Канада.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG