Доступність посилання

ТОП новини
24 Травень 2019, Київ 13:54

«Мова – це наша безпека. Це удар по «скрєпах» «русского мира» – міністр Нищук про мовний закон


Під час акції біля парламенту України на підтримку закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який депутати ухвали цього ж дня. Київ, 25 квітня 2019 року

Гість програми «Ваша Свобода»: Євген Нищук, міністр культури України

Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». На підтримку законопроекту висловилися лідери фракцій БПП, «Радикальна партія Олега Ляшка», «Самопоміч», «Батьківщина», «Народний фронт» і група «Воля народу». Тепер документ має спершу підписати спікер парламенту Андрій Парубій. А потім –президент України Петро Порошенко, який вже наголосив, що відразу підпише цей закон, як тільки він надійде йому на підпис​.

Ваша Свобода | Мова та закон. Міністр культури Нищук в гостях у Портникова
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Віталій Портников: Пане міністре, вітаю вас з ухваленням цього, я сказав би, багатостраждального закону! Що ж, з точки зору законодавства, може змінити саме в культурній галузі мовний закон?

Всі дразливі і чуттєві моменти, які зачіпали десь ту чи іншу національну меншину, прибрані

– До нього йшли століттями. Ці страшилки були у різні часи – емські укази, циркуляри і так далі. (Емський указ – це як «закон Ківалова-Колесніченка» тільки на імперський лад – ред.) абсолютно. І сьогодні в залі ми чули, що це, мовляв, сіється розбрат або ще щось там. Насправді будь-які інквізитори чи поліцейські – все це прибрано. Всі дразливі і чуттєві моменти, які зачіпали десь ту чи іншу національну меншину, прибрані. У жодному разі цей закон не є свідченням того, що за рахунок іншої мови буде щось функціонувати, хтось буде упосліджений чи матиме певні утиски.

Це великий удар по «скрєпах» «русского мира», який нав’язував ситуацію протиставлення проти когось

До речі, є цікавий документ, що ми – єдина країна у Східній Європі, окрім сателітів Росії, яка не мала свого повноцінного закону про державну мову. Нарешті це сталося. Це 85% в Україні, які вважають українську мову рідною. Щоденно послуговується близько 50%. Мені було декілька дзвінків і смс, що люди на кухнях в домівках, сивочолі дідусі і бабусі зі сльозами на очах сприймали це рішення Верховної Ради. Це люди, які відчули на собі в тоталітарному радянському режимі, що таке є насправді утиски мови. Але найголовніше – це, звичайно, наше майбутнє, для майбутніх поколінь.

(Повна версія програми)

Мова – це наша безпека. Це насправді великий удар по «скрєпах» «русского мира», який нав’язував ситуацію протиставлення проти когось. Навпаки, це консолідація, єднання.

Під час акції біля парламенту України на підтримку мовного закону. Київ, 25 квітня 2019 року
Під час акції біля парламенту України на підтримку мовного закону. Київ, 25 квітня 2019 року

– А що вдалося змінити після того, як почалося квотування україномовної продукції на телебаченні, на радіо? Чи відчуваєте ви взагалі реальні ретельні зміни? І що ще має зробити держава, на вашу думку?

Найголовніше, щоб всі сприймали це не за якесь нав’язування, не за страшилку, що хтось когось до чогось примушує. Воно не розповсюджується на приватну історію, на релігійну історію

– Наприклад, запускали нову культурну інституцію – Український культурний фонд чи Інститут книги, що послано на промоцію україномовного продукту. Зараз ми працюємо над жестовою мовою з української. В аеропортах подекуди нарешті вже з’являється Kyiv, а не Kiev – колоніальне.

З’явився директорат мовної політики в Мінкульті, є управління, яке готувало закон до першого читання. Найголовніше, щоб всі сприймали це не за якесь нав’язування, не за страшилку, що хтось когось до чогось примушує. Воно не розповсюджується на приватну історію, на релігійну історію.

– З’явилося повідомлення прес-служби новобраного президента Володимира Зеленського, в якому підкреслюється, що після вступу президента на посаду президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. Чи не є це свідченням того, що в оточенні нового президента України вже готуються до певної ревізії мовного законодавства України?

Насправді ніякого негативу немає. Велика кількість російськомовного населення України це вітають

Є побоювання щодо цього, але ми будемо чекати безпосередніх реакцій самого Володимира Зеленського, особливо після інавгурації.

Треба зважати на той градус, який є в країні. Те, що відбувалося біля стін Верховної Ради, що відбувається зі всіх куточків України – насправді ніякого негативу немає. Велика кількість російськомовного населення України це вітають.

– Це закон про українську мову. А що робити з іншими? Чи має бути окреме законодавство?

У нас 70 шкіл в Україні з можливістю навчання румунської мови. А в самій Румунії є одна школа українською

– Може бути. Мені так здається чи то мені так траплялося на віку, що з будь-яких національностей, кого я не зустрічав би, всі казали, що їм в Україні добре. Розмаїття культурне, яке є в Україні, повинне підтримуватися. Наприклад, у нас 70 шкіл в Україні з можливістю навчання румунської мови. А в самій Румунії є одна школа українською. Хоча українців у Румунії більше. Насправді ми дотримуємося всіх європейських конвенцій і всіх правил, щоб будь-яка нацменшина, будь-яка етнічна група мала можливість самодостатньо розвиватися.

Євген Нищук
Євген Нищук

Ми створили спеціально у 2014 році, коли анексували Крим, «Кримський дім», щоб підтримувати і мовне середовище, і культурне не тільки татар, а й всіх народностей, які були в Криму, на материковій частині. Ми вносимо у список ЮНЕСКО елемент «орнек», щоб підтримати цю культуру.

– Я хотів би поговорити про українську культурну експансію. Воно обмежується тим, що наші посольства завжди звітують, який пам’ятник Тарасу Шевченку в якому парку поставити. Пам’ятник Шевченку – це добре. Але важливо, щоб люди, які проходили повз цей пам’ятник, усвідомлювали, хто це і для чого це.

Після створення Інституту книги маємо достойні павільйони на Франкфуртському ярмарку, в Лондоні, ми вперше були представлені цього року і в Парижі

– Ми звернули увагу, що Україна має бути представлена не тільки в традиційному вимірі, але й у сучасному мистецтві. Ми активно представлені на Венеційському бієнале сучасного мистецтва. 9 травня будемо в головному арсеналі представлені великим проектом. Створений Український культурний фонд, який має окремий параграф підтримки промоції України у світі. Після створення Інституту книги маємо достойні павільйони на Франкфуртському ярмарку, в Лондоні, ми вперше були представлені цього року і в Парижі.

Український інститут працює при МЗС. На їхню діяльність і покладається повноцінна міжнародна діяльність промоції України через культуру, наукові роботи, програми, які запроваджувалися б і підтримувалися б за кордоном. Воно ще не має зараз такої потуги. Бюджетна потуга на цей рік якраз з’явилася – 90 мільйонів. Зараз працюємо і підтримуємо Український інститут в тому, щоб вперше в Австрії були представлені українські дні. Креативні індустрії – це наш зараз пріоритет. Заявляти себе, що культура – це не є просто обслуговування якихось державних днів чи подій.

– Як ви вважаєте, ми зможемо повернути собі цінності, які свого часу були вивезені з Криму, а зараз перебувають у Голландії? Воно у такому стані підвішеному, правда?

У Києві будуть представники ЮНЕСКО, з якими маємо напрацювати параметри, яким чином вони здійснюватимуть місію і щодо Ханського палацу, і щодо Херсонесу, де здійснюються незаконні розкопки, будівництво в заповіднику

– Зумисне затягують час. Ми мали перший прецедент, коли виграли суд першої інстанції в Амстердамі за цю колекцію скіфського золота. Ми розуміли, що будуть апеляції. Рішення заплановане на 11 червня. Але і після цього позитивного для нас рішення можуть бути касації. Себто спеціальне затягування часу, щоб просто не повернути принципово цю колекцію на материкову частину України. Хоча все на нашому боці.

Брутальне нищення Ханського палацу. Зараз чекаємо моніторингову місію, яка тільки може нам допомогти, тому що ми прямого доступу не маємо. Мої особисті перемовини з урядом Туреччини і з міністром культури Туреччини, які долучаються до цього процесу. З 8-го по 12-е число у Києві будуть представники ЮНЕСКО, з якими маємо напрацювати параметри, яким чином вони здійснюватимуть місію і щодо Ханського палацу, і щодо Херсонесу, де здійснюються незаконні розкопки, будівництво в заповіднику.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG