Доступність посилання

ТОП новини
18 Червень 2019, Київ 13:38

Дніпропетровщина: сім туристичних родзинок «нетуристичного» краю


Старі Кодаки, Дніпропетровська область, 2008 рік

У Дніпрі вперше провели туристичний форум «Dnipro Region Туризм». Упродовж двох днів провідні історики, краєзнавці, музейники, урбаністи, гіди міркували, як додати регіону привабливості для подорожувальників. На теренах Дніпропетровщини багато цікавих об’єктів, однак туристичний потенціал краю достатньо не розкритий, зазначали вони. Культурний туризм в Україні асоціюється передусім із Львовом та Києвом, говорили учасники. На Дніпропетровщині навіть місцеві жителі знають не всі місця, де варто побувати. Відвідавши презентації та поспілкувавшись із гідами, Радіо Свобода склало свій ТОП-7 маловідомих і нерозкручених об’єктів області, які можуть зацікавити мандрівників, прихильників різних напрямків туризму.

1. Паломницький та етнічний туризм: унікальні храми та свята національних громад

Туф – вулканічний камінь дивовижного персикового відтінку, привезений із самої Вірменії, майстерно вирізьблені орнаменти й фігури на фасаді, традиційні пам’ятні камені – хачкари… Все це про найбільший храмовий комплекс у Східній Європі – храм Вірменської апостольської церкви у Дніпрі. Відкритий 2018 року, храм Святого Григора Лусаворича стає місцем паломництва для вірменів із різних регіонів і країн світу.

Храм Вірменської апостольської церкви, Дніпро, 2018 рік
Храм Вірменської апостольської церкви, Дніпро, 2018 рік

Храм розташований поблизу колишнього проспекту Калініна, який тепер носить ім’я героя Небесної сотні Сергія Нігояна. До речі, його рідне село Березнуватівка у Солонянському районі, кажуть у вірменській громаді, також хотіли б зробити одним із пунктів паломницького маршруту.

За вірменськими традиціями, церква не тільки є духовним осередком, а й виконує роль культурного центру. При храмі в Дніпрі діє вірменська недільна школа, там проводять свята та виставки. Голова жіночої ради вірменської громади Дніпра Арміне Саакян розповідає про яскраві подієві родзинки, які може запропонувати туристам вірменська громада міста.

Вірмени показують свою майстерність, свої традиції весело, з танцями, зі смаколиками
Арміне Саакян

«Наш храм органічно вписався в архітектурний образ міста й надає певного колориту. Для етнічного туризму, мені здається, наша церква й прилегла територія дуже підходить. На території часто проводимо національні свята, наприклад, свято лаваша й свято долми, майстер-класи з національних танців, дегустації вірменських вин та багато іншого. Вірмени показують свою майстерність, свої традиції весело, з танцями, зі смаколиками», – зазначила Арміне Саакян.

Виставка вірменських килимів, Дніпро, 2018 рік
Виставка вірменських килимів, Дніпро, 2018 рік

А втім, вірменська церква – не єдина цікавинка сакрального Дніпра. Мультикультурне й поліконфесійне місто, кажуть експерти, має навчитись конвертувати цю свою особливість у розвиток туризму. Кілька православних храмів, яким більш ніж сто років, римо-католицький костел, за повернення якого віряни боролись понад десятиліття, синагога разом із потужним Музеєм Голокосту – у місті є що подивитись тим, хто хоче більше дізнатись про життя релігійних та національних громад.

Дніпро: будівля стародавньої мечеті, в якій діяла спортивна школа
Дніпро: будівля стародавньої мечеті, в якій діяла спортивна школа

Незабаром, сподіваються в мусульманському середовищі Дніпра, до цього переліку можна буде долучити й відроджену стародавню мечеть. У споруді, спотвореній перебудовами, певний час діяла дитяча спортивна школа. Тепер для спортзакладу віряни купили інше, більше приміщення, каже голова мусульманської громади Дніпра Рамазан Курбанов.

«Юридично питання вирішене. Тепер спортивна школа має звільнити приміщення, аби ми могли розпочати реконструкцію мечеті. Ми хочемо зробити щось на зразок того, як це є в Одесі, – ісламський культурний центр, недільна школа з безкоштовним вивченням іноземних мов, бібліотека. Він буде відчинений для всіх», – сказав Рамазан Курбанов.

2. Оздоровчий туризм: мінеральні води Новомосковщини

За 45 кілометрів від Дніпра на тих, хто стомився від гамірного й велелюдного мегаполісу, чекає затишний куточок із реліктовим сосновим лісом і мальовничими берегами річки Самари. Село Орлівщина в Новомосковському районі відоме чистим повітрям і цілющою водою.

Поряд розташований регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Самарські плавні» та ботанічна пам’ятка «Орлівщанські дубові насадження». Їдуть сюди не тільки насолодитись природою, а й підлікуватись.

Мінеральна вода «Новомосковська», яка видобувається зі свердловини на території санаторію «Курорт Орлівщина», – унікальна за складом. Ця холодна хлоридо-натрієва слаболужна вода містить біологічно активні мікроелементи й сполуки, які допомагають у лікуванні багатьох хвороб – травної і видільної систем, органів дихання, порушень обміну речовин тощо.

Санаторій «Курорт Орлівщина», Новомосковський район, Дніпропетровська область
Санаторій «Курорт Орлівщина», Новомосковський район, Дніпропетровська область

Якщо просто відпочити, можна приїздити на будь-яку кількість днів – один, два, три, якщо оздоровитись, то мінімальний курс складає 12-14 днів
Олена Загайко

«У нас є два джерела: вода для внутрішнього і зовнішнього застосування. Першу видобуваємо з глибини 75 метрів. Другу – з глибини 140-150 метрів. Подається вода у вигляді ропи – дуже солона. Вона застосовується у вигляді йодо-бромних ванн. І виходить подвійний ефект: п’ємо всередину – оздоровлюємо внутрішні органи, а зовні, у вигляді ванн, – вода має знеболювальну, заспокійливу й протизапальну дію. Якщо просто відпочити, то можна приїздити на будь-яку кількість днів – один, два, три, якщо оздоровитись, то мінімальний курс складає 12-14 днів», – розповіла менеджерка курорту Олена Загайко.

3. Краєзнавчий туризм: «Живий музей» Микити Коржа на Солонянщині

У селі Сурсько-Михайлівка Солонянського району цікавих до історії козацького краю запрошують до музею засновника села, козака Микити Коржа. Цей музей називають «живим» – облаштований він прямо на території селянської садиби: поряд мешкають господарі, тримають худобу, обробляють землю.

Презентація Музею Микити Коржа, Дніпро, 7 червня 2019 року
Презентація Музею Микити Коржа, Дніпро, 7 червня 2019 року

Подвір’я та стару мазанку, обкладену цеглою, заповнили експонатами, які розповідають про історію й побут села та особистість самого Микити Коржа, легендарного січовика, який дожив до 105 років.

Чим жили наші батьки, діди, предки – все нас цікавить
Наталія Семенова

«Музей Коржа Микити» – неофіційна установа. Вона не має бюджетного фінансування та штатних співробітників: існує та розвивається завдяки ентузіастам. Тут завжди раді гостям, каже співзасновниця музею Наталія Семенова.

Наталія Семенова, Дніпро, 7 червня 2019 року
Наталія Семенова, Дніпро, 7 червня 2019 року

«У нашому селі бував академік Дмитро Яворницький, навіть хотів купити тут хату, аби жити й досліджувати скіфські кургани. Приїздив він з Іллею Рєпіним, який і замалював «Коржівку» – місце, де жив Микита Корж. У музеї у нас – і вишивка, і трави, і посуд, і козацькі ікони. Обираємо якусь тему й розповідаємо людям. Чим жили наші батьки, діди, предки – все нас цікавить. У нас є майстер-класи: тиснення з тонкого металу, ліплення з солоного тіста, вовняний живопис. У нас були овечки, ми їх настригли – і робимо картини. Діти й дорослі також можуть спробувати в цьому свої сили. Тримаємо худобу, город. Пригощаємо – з домашнього. Козацький капусняк, коржі – всім подобаються», – розповідає Наталія Семенова.

У Музеї Микити Коржа
У Музеї Микити Коржа

У селі пропонують до відвідування ще кілька об’єктів – церкву, уклінний хрест, могилу Микити Коржа, «Коржівку», Михайлівську балку, скіфські кургани.

4. Спортивний туризм: «велосипедна столиця краю» на Петропавлівщині

Значна віддаленість від обласного центру – не перешкода для розвитку туризму. У цьому переконані в Миколаївській територіальній громаді, яка об’єднує кілька сіл Петропавлівського району. Громада претендує на звання «велосипедної столиці Дніпропетровщині»: тут із радістю приймають організовані групи любителів їзди на роверах і розробили для них кілька веломаршрутів.

Велопробіг, Миколаївська громада, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, 2018 рік
Велопробіг, Миколаївська громада, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, 2018 рік
Один із маршрутів ми розробили, щоб познайомити туристів із цікавими обрядами та звичаями нашої місцевості
Олена Юрченко

«Один із маршрутів ми розробили, щоб познайомити туристів із цікавими обрядами та звичаями нашої місцевості. Вже на першій зупинці на них чекає пастух і його чарівна сопілка. Далі туристи мають можливість бачити старовинну криницю і обряд висадження калини. Потім учасники велотуру піднімаються на найвищу точку Петропавлівського району. Показуємо також деякі елементи давнього українського весілля, вчимо автентичним танцям. Увечері пропонуємо туристам заночувати в наметовому містечку, насолодитись піснями під гітару біля спільного вогнища», – розповіла представниця громади, художня керівниця Будинку культури Олена Юрченко
.

Найбільший метелевий герб України, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, 2018 рік
Найбільший метелевий герб України, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, 2018 рік

Серед родзинок цього краю – місцина на річці Самарі, куди навесні прилітають лебеді.

5. Урбаністичний туризм: «західноєвропейське» Кам’янське

Для того, щоб відчути атмосферу західноєвропейського містечка кінця ХIХ – початку ХХ століття, не обов’язково їхати за кордон. У цьому переконані в Кам’янському – місті, яке має унікальну для краю західноєвропейську забудову, – район Верхня колонія. 73 вцілілі будівлі взяті під охорону держави, 11 – внесені до національного реєстру пам’яток України. Серед цікавих будівель – заводська контора, клуб із чудовою акустикою, будинок директора, водонапірна вежа.

Кам’янське, Верхня колонія, фото з сайту https://museumkamyanske.com.ua/
Кам’янське, Верхня колонія, фото з сайту https://museumkamyanske.com.ua/

Іноземці приїздять до нас і дивуються, що європейська архітектура з комунікаціями збереглась досі
Ірина Шапочкіна

Перлина архітектури – римо-католицький костел, збудований у неготичному стилі, унікальна будівля для Східної України, каже історик, завідувачка відділу Музею історії міста Ірина Шапочкіна.

«На Катеринославщині загалом не збереглись колонії – заводські селища, а в Кам’янському збереглась. Коли був зведений наш металургійний завод, який діє і сьогодні, то це було акціонерне товариство – бельгійсько-франко-польсько-російське. При заводі було зведене заводське селище, яке складалося з Верхньої та Нижньої колоній. Верхня колонія залишилась. Іноземці приїздять до нас і дивуються, що європейська архітектура з комунікаціями збереглась досі. Ми пропонуємо туристам помандрувати в ХIХ століття – «Європа в Україні». Не всі ці пам’ятки в гарному стані, ми цього не приховуємо», – розповіла Ірина Шапочкіна.

Римо-католицький костел, Кам’янське
Римо-католицький костел, Кам’янське

«Західноєвропейське» Кам’янське мирно співіснує з містом іншої епохи – часів СРСР. Місцеві депутати вирішили не зносити, а музеєфікувати бюст землякові Леоніду Брежнєву, який підпадав під «декомунізацію».

6. Індустріальний туризм: Кривий Ріг і його «велична п’ятірка»

Помилуватись «марсіанськими» пейзажами залізорудних кар’єрів, відвідати гірничо-видобувні підприємства, зазирнути на металургійний комбінат-гігант… Уже понад 5 років у Кривому Розі розвивають індустріальний туризм. У місті розробили 80 індустріальних маршрутів, охочих пройти ними більшає.

Підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг», КривийРіг, фото з сайту https://ukraine.arcelormittal.com/index.php?lang=ua
Підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг», КривийРіг, фото з сайту https://ukraine.arcelormittal.com/index.php?lang=ua

​Мало хто знає, що Кривий Ріг – не тільки найдовше місто Європи (126 кілометрів), але й найглибше, розповідає начальниця відділу місцевого економічного розвитку міськради Ірина Червонна. Тут розташовані 7 діючих шахт, які мають глибину в понад тисячу метрів. З-поміж десяти найбільших залізорудних кар’єрів виділяють один, найцікавіший для туристів. Його площа – 6 квадратних кілометрів – це як три Монако, а глибина – 425 метрів: якщо на дно занурити Ейфелеву вежу, її взагалі не буде видно. А втім, у міста є свої «ейфелеві вежі» – копри шахт, а також свої «озера» – затоплені кар’єри – та «гори» – відвали порожніх порід.

Підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг», КривийРіг, фото з сайту https://ukraine.arcelormittal.com/index.php?lang=ua
Підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг», КривийРіг, фото з сайту https://ukraine.arcelormittal.com/index.php?lang=ua

​«Цікавий туристичний об’єкт – комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг», світовий лідер з виробництва сталі. Підприємство має площу 78 квадратних кілометрів. Це в 2,5 рази більше, ніж столиця Євросоюзу Брюссель. Підприємство презентує два туристичні об’єкти: коксохімічне виробництво та музей під відкритим небом», – зауважила Ірина Червонна.

Олена Галич, Дніпро, 7 червня 2019 року
Олена Галич, Дніпро, 7 червня 2019 року

Інтерес туристів зростає, промислові підприємства стають все більш відкритими для співпраці
Олена Галич

«5 об’єктів Кривого Рогу ввійшли до європейського маршруту індустріальної спадщини: це два об’єкта на меткомбінаті, два кар’єри – Південного та Інгулецького комбінатів та скансен гірничої техніки Північного комбінату. Ми позиціонуємо Кривий Ріг як місто активного туризму: на кар’єрах проводяться екстрим-заходи, був танцювальний флешмоб. Це дуже видовищно. Інтерес туристів зростає, промислові підприємства стають все більш відкритими для співпраці», – додає фахівець з туробслуговування КП «Інститут розвитку міста» Олена Галич.

7. Патріотичний туризм: перший в Україні Музей АТО в Дніпрі

Єдиний поки що в Україні Музей АТО в Дніпрі має дві експозиційні частини – у приміщенні й просто неба. Заклад вже зібрав більше тисячі експонатів із зони бойових дійна Донбасі: розстріляна бойовиками українська військова техніка, речі загиблих бійців, дитячі малюнки, одяг капеланів, шеврони добровольців тощо. Кілька залів музею присвячені реальним історіям бійців, медиків, волонтерів, які працювали в зоні бойових дій. Вхід до музею й усі екскурсії – безкоштовні.

Дніпро: музей АТО
Дніпро: музей АТО

Щодня музей приймає по щонайменше три організовані групи відвідувачів, каже старший науковий співробітник Юрій Фанигін.

«Дуже важливо, що Музей АТО з’явився в центрі міста. Він нагадує жителям про те, що війна триває. Найголовніший елемент в роботі – говорити про війну, не замовчувати, не забувати, але й не лякати. Адже страх – паралізує. Острах сковує серце, ноги, робить з людини раба», – каже музейник.

Ірина Камінська, Дніпро, 7 червня 2019 року
Ірина Камінська, Дніпро, 7 червня 2019 року

Люди, які перебувають неподалік від війни, відчувають її, співпереживають
Ірина Камінська

​«Я буваю в Дніпрі, я полюбила це місто. Тепер розумію, чому Аміна заповідала поховати себе тут. Вона казала, що тут люди, які перебувають неподалік від війни, відчувають її, співпереживають. У музеї є куточок Аміни», – додала Ірина Камінська, мама учасниці війни на Донбасі Аміни Окуєвої, яка передала до музею речі доньки.

Чимало туристичних об’єктів Дніпропетровщини залишились поза цим списком. Про деякі з них Радіо Свобода розповідало раніше: це і Петриківка з її декоративним розписом, і дерев’яний «без жодного цвяха» Свято-Троїцький собор у Новомосковську, описаний Олесем Гончаром в однойменному романі, і «степові піраміди» – скіфські кургани. «Нетуристичному» регіону не бракує туристичних об’єктів, скоріше – інвестицій в інфраструктуру та – подекуди – креативного підходу до справи.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG