Доступність посилання

ТОП новини
13 листопада 2019, Київ 19:11

«Мене надихають учні» – переможниця «нобелівської премії» для вчителів в Україні 


Наталія Кідалова

Запоріжжя – Другий рік поспіль так звану «нобелівську премія» для вчителів в Україні здобувають викладачі з Запорізької області. Цьогоріч переможницею Global Teacher Prize Ukraine стала Наталя Кідалова з міста Мелітополя. Вона викладає англійську мову та українську мову і літературу в мелітопольській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 23. У професії – понад 20 років. Каже, що завжди мріяла бути вчителем, а на педагогічні пошуки її надихають власні учні. Радіо Свобода розпитала Наталю Кідалову про її секрети роботи з дітьми.

– Який ваш шлях у професії? Як усвідомили, що викладання – це ваше покликання?

Cкільки я себе пам’ятаю, мені завжди хотілось бути вчителькою

– Це було визначено спадковістю, долею і власним бажанням. Я вже багато розповідала про те, що вчителька у четвертому поколінні. Напевно якось гени вплинули, але це звичайно жарт. В принципі, скільки я себе пам’ятаю, коли я вчилась в школі, мені завжди хотілось бути вчителькою. Єдине, що змінювалися мої вподобання: то це була біологія, то початкова ланка…Але вже в старших класах я визначалась, що це буде філологія тому, що це було цікавим, хотілося краще знати іноземну мову. Але бути вчителем хотіла завжди.

– Коли і як почали шукати свої власні нестандартні підходи до роботи з дітьми?

Відчувши вітер змін, треба будувати не мур захисний, а млин

– Я дуже допитлива людина, і завжди мені подобається все нове. Я не беру все нове і бездумно використовую, проте я не відмовляюсь від нового. Мені дуже подобається метафора про те, що відчувши вітер змін, треба будувати не мур захисний, а млин. І ось цей млин використовує енергію вітру змін на краще, тобто продукує щось нове. І я намагаюсь слідувати цьому все життя: зміни можуть бути на краще, але треба їх усвідомлено використовувати.

Різні методики – це результат досвіду і відкритості. Я дуже відкрита людина для інших людей, відкрита свіжим ідеям, тому я залюбки апробую це у себе в класі. І якщо це спрацьовує, то інтегрую в свою методику. Звичайно, що я щось трансформую, щось змінюю, але нове подобається мені.

– Що вас надихає як педагога?

Що мене надихає? Це напевно такий обмін енергіями з учнями

– Що мене надихає? Це напевно такий взаємообмін енергіями з учнями. Мене надихають учні, їхня зацікавленість. Мене надихають їхні успіхи. Мене надихає, коли вони роблять прогрес. Незважаючи на те, що я намагаюсь зробити заняття цікавими, таким смачними, але я вимоглива вчителька, ми вирішуємо складні завдання.

Мене надихає моя родина. Мене надихає мистецтво, література. Мене надихає природа. Енергію я беру у своєму захопленні – я займаюсь йогою. Я також займаюсь живописом, але на це в мене зараз обмаль часу, та влітку, коли часу більше, я відвідую студію живопису, і мені дуже подобається така креативна діяльність.

– Ваш рецепт, як зробити урок не лише легким для засвоєння, а й таким, щоб діти йшли на нього з задоволенням, фактично бігли на заняття до вас?

Віддавати енергію – робити таким драйвовим урок, щоб дітям подобалось

– Перше – це любов, тобто якщо ти любиш свою справу, якщо ти любиш те, що ти робиш, тобі буде вдаватися це робити набагато легше. По-друге, знайти спільну мову з дітьми і намагатися відстежувати їхні потреби, їхні сфери зацікавленості. Намагатися робити урок не просто таким, щоб засвоювалися компетентності, а щоб він був цікавим, щоб це можна було використовувати на практиці, в реальному житті. Звичайно, віддавати енергію – робити таким драйвовим урок, щоб дітям подобалось. Залучити учнів до співдіяльності, співпраці. Мені здається, що у мене це виходить.

– Чи могли б дати поради дітям, як полюбити заняття, можливо навіть з предмету, що не подобається сам по собі…

– Якщо предмет не подобається, частіше за все це відбувається, якщо можливо є якісь прогалини або не дається щось в предметі. Коли ти не відчуваєш себе спішним, тобто не відчуваєш, що ти розвиваєшся з цього предмета, то ти перестаєш ставитися до нього з такою любов’ю або він починає тобі не подобатися.

Я б порадила, якщо не подобається якийсь предмет, спробувати пошукати, загуглити, поговорити з вчителями, батьками, знайти 10 цікавих фактів, наприклад, по хімію чи про фізику. Щось знайти надихаюче, дивне; відштовхнутися від чогось, чому цей предмет такий важливий, чим він може бути цікавий. Можливо підійти до вчителя, і якщо є якісь не зрозумілі речі, перепитати; можливо поговорити з однокласниками. Тобто поставити собі запитання, чим може бути цей предмет корисним для мене і чому він таким може бути, і тоді може з’явиться відповідь і з’явиться бажання, мотивація дізнаватися щось далі.

– Навчання – це двосторонній процес, але є ще опосередкована сторона – це батьки. Щоб порадили їм, як допомогти дітям опанувати певний предмет і отримати задоволення від процесу отримання знань?

Батькам би я порадила більше довіряти дітям

– Батькам би я порадила більше довіряти дітям і з віком дітей зменшувати контроль – менше контролювати їх, не намагатися повністю контролювати, тим більш виконання домашніх завдань. А ще б порадила бути друзями з дітьми тому, що це дуже важливо, коли є довіра, і учні зможуть поділитися як успіхами своїми вчасно, так і якимись негараздами або можливо конфліктами, проблемами, які також можуть траплятися в шкільному житті.

Порадила б батькам мати партнерські відносини з вчителями

Також порадила б батькам мати такі партнерські відносини з вчителями. Не шукати у суперечливих або проблемних ситуаціях, хто винний, а шукати як можна знайти спільну мову, що можна зробити, щоб вирішити якесь проблемне питання. І більше комунікувати як з учнями, з дітьми своїми, так і з вчителями тому, що в принципі у нас абсолютно одна мета у педагогів і у батьків, щоб дитина була щаслива, компетентна, здорова і успішна.

– Яка ваша педагогічна мрія?

– Я мрію про те, щоб школа перетворилася на такий своєрідний центр, hub, вузол, пульсар, який був би корисний не тільки учням, а в якому б можна було проводити з користю час і дорослим – і батькам, і вчителям; щоб це дійсно був центр громади, спільноти.

Global Teacher Prize Ukraineце щорічна національна премія для вчителів-агентів освітянських змін. Її мета – визначити найкращих вчителів, які впливають своїми соціальними проектами на життя дітей. Номінувати вчителя можуть як учні, батьки дітей, колектив освітнього закладу, так і самі вчителі. Національну премію засновано в 2017 році ГС «Освіторія» після підписання меморандуму з фондом Varkey GEMS Foundation, що є організатором всесвітньої версії цієї премії. Цьогоріч на участь у конкурсі вчителі подали майже 3 тисячі заявок.

2018 року переможцем конкурсу Global Teacher Prize Ukraine став 29-річний вчитель інформатики з запорізької школи-інтернату «Джерело» Олександр Жук. 2017 року найкращим учителем було визнано Пауля Пшенічку, вчителя фізики з Чернівців.

Global Teacher Prize – «Нобелівська премія» для вчителів, започаткована арабським мільярдером Санні Варкі у 2014 році. Нагорода вручається за видатний внесок у професію вчителя та становить 1 мільйон доларів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG