Доступність посилання

ТОП новини

Демографічний портрет українця Білорусі та його відмінність від портрету росіянина


Білоруське громадське об’єднання українців «Ватра» на прийомі в українському посольстві в Мінську. Архівне фото
Білоруське громадське об’єднання українців «Ватра» на прийомі в українському посольстві в Мінську. Архівне фото

У Білорусі триває перепис населення. Кампанія під гаслом «Погляд на сьогодення – крок до майбутнього» стартувала 4 жовтня і триватиме до 30-го числа цього місяця.

Попередній перепис у Білорусі проводили 10 років тому.

Довідка:

Як узяти участь у переписі – три способи:

  1. Самостійно заповнити опитувальні листи через інтернет.
  2. Заповнити їх на стаціонарних дільницях.
  3. Вдома при усному опитуванні (переписувачі ходитимуть 21-30 жовтня).

Кого переписують:

  • Громадян Республіки Білорусь
  • Іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають, чи тимчасово перебувають у Республіці Білорусь.
  • Громадян, які постійно проживають у Республіці Білорусь, але на дату перепису тимчасово перебувають на території іноземних держав (термін відсутності не перевищує одного року).

Про що запитують:

Загалом є 49 запитань, на які пропонують відповісти. Запитують, серед іншого, про місце народження, скільки часу людина жила за кордоном і чи планує виїжджати з Білорусі. Цікавляться також національністю, рідною мовою, освітою, сім’єю і працею; запитують про фінансове становище, житлові умови.

Мовний розділ перепису-2019 містить два запитання:

  • ваша рідна мова (мова, засвоєна першою в ранньому дитинстві);
  • мова, якою ви розмовляєте вдома.

І варіанти відповідей: білоруська, російська, польська, українська або якась інша.

У порівнянні з опитуванням 10-річної давнини, викреслено третій пункт: інші мови, якими ви вільно володієте. Виявилося, що відповіді ніяк не відображають реального стану речей.

Згідно з результатами попередньої кампанії, в Білорусі проживали 9 мільйонів 504 тисячі людей, білорусів із цього числа – 7 мільйонів 957 тисяч (83,7% від загального числа). Білоруську мову назвали рідною 53,2% населення країни, вдома нею розмовляли 23%. Під час перепису 1999 року ситуація виглядала набагато краще: білоруська мова була рідною для 73,6% жителів.

Коли з’являться підсумки?

Першу інформацію про чисельність населення «​Белстат» (Національний статистичний комітет Республіки Білорусь) надасть уже в лютому. Розгорнуту – щодо соціально-демографічних характеристик – у липні 2020 року.

Українці – четверта за кількістю етнічна група Білорусі (під час минулого перепису українців нарахували 158 723, або 1,67% від усього населення).

На графіку, який наводимо нижче, за даними переписів подається динаміка частки українців у складі населення БРСР та Республіки Білорусь, а також Мінської, Могильовської, Вітебської, Віленської , Гродненської губерній Російської імперії (1897).

Графік в оригіналі білоруською мовою:

Під час перепису 1897 року не ставили запитання про етнічну приналежність, лише про рідну мову. Звертає на себе увагу висока частка українців під час того перепису, тільки в Гродненській губернії 362 526 людей назвали рідною українську (у документі вона зазначена як «малоросійська мова»). Щоправда, тоді до цієї губернії входила значна частина всієї сучасної західної Білорусі.

Перепис 1939 року був проведений до приєднання Західної Білорусі до складу СРСР.

Політичні і територіальні зміни початку минулого століття зумовили різкі стрибки щодо частки українського населення на білоруських землях.

Із 1959 по 1989 рік спостерігалося рівномірне, без коливань, зростання цієї частки. Наступні переписи, які проводили вже в незалежній Білорусі, фіксували таке ж рівномірне зниження частки українського населення країни.

Слід зазначити, що схожою була траєкторія зміни і частки росіян: зростання з 1959-го по 1989 рік з 8,2% до 13,2% і подальше зниження – в 1999-му – 11,4%, у 2009-му – 8,3 %.

У публікації про росіян Білорусі кореспонденти Білоруської служби Радіо Свобода звернули увагу на три причини зниження частки етнічних меншин серед населення після здобуття Білоруссю незалежності: еміграція в країну, де відповідний етнос титульний; менша, ніж серед етнічних білорусів, частка дітей і велика частка людей похилого віку, і своєрідна «переписна асиміляція» – схильність частини представників етнічних меншин, переважно дітей від змішаних шлюбів, у наступних переписах ідентифікувати себе як представників титульного етносу.

Всі ці фактори мають місце і у випадку з українцями.

А ось частка польського населення у післявоєнній Білорусі знижувалася постійно: з 6,7% в 1959 році до 3,1% в 2009 році.

Якими особливостями вирізнялася українська меншина під час перепису 2009 року?

Графік в оригіналі білоруською мовою:

Українці – як і росіяни Білорусі – в 2009 році були доволі рівномірно розподілені по областях країни, частка українців була дещо вищою у південних білоруських областях, які межують з Україною. У столиці їхня частка була меншою, ніж у середньому по країні.

Графік в оригіналі білоруською мовою – українці у Білорусі (за віком):

За віковою структурою в українців спостерігалося ще більше відхилення від вікової структури всього населення у бік більш похилого віку, ніж у росіян і поляків.

Серед українців було в 4 рази менше дітей і підлітків, ніж серед усього населення, молоді – удвічі менше (коли в загальній кількості громадян, старших за працездатний вік, було менше ніж чверть, серед українців їх було більше ніж третина).

Графік в оригіналі білоруською мовою – українці у Білорусі за місцем проживання (село чи місто):

Серед українців, як і серед росіян, частка міського населення перевищувала середній відсоток містян у Білорусі – 74%. В українців ця перевага була меншою – 78%, ніж у росіян – 85%.

Графік в оригіналі білоруською мовою – українці у Білорусі (освіта):

Серед українців була помітно більшою, ніж серед усього населення, частка людей із вищою освітою і приблизно вдвічі менше людей із низькою освітою – початковою і базовою.

Графік в оригіналі білоруською мовою – українці у Білорусі (рідна мова):

Що стосується рідної мови, українці демонстрували третю модель мовної ідентифікації, що відрізняється від моделей і росіян, і поляків. Майже сто відсотків росіян називали рідною російську мову, поляки – переважно білоруську і невелика частка – польську мову. Неабияка частина українців називала рідною українську мову, і приблизно вдвічі більше – російську. Небагато з їхнього числа назвали рідною білоруську мову, але їх було більше, ніж серед росіян.

Графік в оригіналі білоруською мовою – українці у Білорусі (мова спілкування вдома):

Серед українців україномовних у побуті виявилося приблизно в 7 разів менше, ніж тих, хто назвав українську мову рідною. Переважною часткою, причому набагато більшою, ніж в середньому по країні, українці Білорусі назвали російську своєю мовою домашньої комунікації.

Формулювання питання про рідну мову

«Ваша рідна мова (мова, засвоєна першою в ранньому дитинстві)?» – саме так формулюється запитання щодо рідної мови в анкеті перепису населення. Таке формулювання, на думку учасників перепису, з якими розмовляли кореспонденти Радіо Свобода, може заплутати, оскільки рідна мова – це не в меншій мірі питання ідентифікації, ніж засвоєні в ранньому дитинстві знання.

Графіки і таблиці, наведені вище, Білоруська служба Радіо Свобода зробила на підставі регламентних таблиць «Белстату» (Національний статистичний комітет Республіки Білорусь) за підсумками перепису 2009 року (оригінал тут і тут), а також на підставі статистичного збірника , виданого «Белстатом».

Підводячи підсумки, слід сказати, що українці в 2009 році були рівномірно розселені на території Білорусі, серед них було більше городян, ніж в середньому серед населення, низька частка дітей, підлітків і молоді, досить висока частка людей похилого віку.

Майже третина з них називала рідною мовою українську, але вдвічі більше число – російську. У побуті українці розмовляли переважно російською. Ангажованість українців Білорусі в білоруську мову була порівняно невисокою і щодо рідної мови (8%), і щодо мови домашнього вжитку (6%).

  • Зображення 16x9

    Юрій Дракахруст

    Народився в 1960 році в Хабаровську (Росія). У 1964-му з батьками переїхав до Мінська. Закінчив механіко-математичний факультет Білоруського державного університету. У 1986 захистив кандидатську дисертацію по алгебраїчних теорії чисел. Працював в Інституті математики АН Білорусі (1982–1991), академічному Інституті економіки (1991–1994), в Незалежному інституті соціально-економічних і політичних досліджень (1992–2000). Виступав із статтями в білоруській пресі. У 1990–1991 роках – секретар управи Білоруського народного фронту «Відродження». На Радіо Свобода з 1991 року, з 1996-го – співробітник Білоруського служби в Празі. Ведучий аналітичної програми «Празький акцент» на Радіо Свобода. Автор книг «Акценти Свободи» (2009) і «Сім худих років» (2014 рік). Із 2015-го регулярно публікується на порталі TUT.BY. Лауреат премії Білоруського асоціації журналістів (1996).

  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG