Рим – В Італії справа оскарження вироку солдатові Віталію Марківу найближчими днями надійде в суд другої інстанції – апеляційний суд присяжних Мілана. Це підтвердили Радіо Свобода у трибуналі міста Павії, куди 21 листопада 2019 апеляційні заяви подали сторони захисту військового та держави України. У липні суд присяжних Павії засудив Марківа до 24 років ув’язнення, визнавши його винним у загибелі італійського фоторепортера і російського правозахисника на Донбасі 5 років тому. На 120 сторінках апеляційного клопотання захисники бійця Національної гвардії спростовують усі абсурдні, на їхнє переконання, висновки присяжних Павії. Адвокати вимагають розслідування на місці події, здійснення слідчого експерименту і повного виправдання засудженого. Початок апеляційного процесу в Мілані очікують у лютому-березні наступного року. До захисту українського бійця активніше долучилися громадські діячі і політики.
Це - класична ситуація, де бракує доказів, що власне ми й доводимо в заяві пункт за пунктомАдвокат Марківа
«У тексті оскарження вироку ми на 360 градусів заперечили усі сумнівні «докази» обвинувачення, стосовно яких немає жодної конкретики, тобто це – класична ситуація, де бракує доказів, що власне ми й доводимо в заяві пункт за пунктом», – провідний захисник Раффаеле Делла Валле на мікрофон Радіо Свобода вкотре перелічує абсурдні, на його думку, положення павійського вироку щодо військовослужбовця Віталія Марківа.
За словами правника, оскаржені абсолютно всі пункти рішення суду першої інстанції. По-перше, адвокати звертають увагу присяжних суду вже другої інстанції на невідому причину смерті італійця Андреа Роккеллі та росіянина Андрія Миронова. Під час слідства та судового процесу так і не було з’ясовано, внаслідок улучення якого типу зброї загинули двоє іноземних громадян 24 травня 2014 року біля окупованого тоді росіянами і сепаратистами Слов’янська.
«Абсурдні тези вироку»
Навіть у мотиваційній частині вироку судді пишуть, що матеріальні докази стосовно типу ураження зброї – відсутні. У матеріалах справи не існує жодного висновку судово-медичної експертизи чи іншого дослідження, яке б свідчило, що іноземці отримали смертельні поранення через мінометний вогонь. Покладаючись виключно на свідчення пораненого тоді француза Вільяма Руґелона, присяжні однак зробили висновок, що смертельні постріли лучили саме з міномета.
І влучили з міномета лише українських збройних сил з боку гори Карачун – місця дислокації 140 військових Національної гвардії та ЗСУ – стверджують павійські судді. Це другий пункт вироку, який категорично оскаржують захисники солдата Марківа. За їхньою версією, реконструкція динаміки фактів доводить, що першими відкрили вогонь банди проросійських бойовиків, поблизу яких і перебувала група журналістів. Але і слідчі, і присяжні навіть гіпотетично не думали розслідувати роль чи ймовірну причетність до трагедії збройних формувань під керівництвом Гіркіна (Стрєлкова).
Увага італійських служителів Феміди (і преси) була зосереджена виключно на діях українських військових в зоні активних боїв. Сторона обвинувачення у неформальних коментарях для Радіо Свобода уникала відповіді щодо однобокого розслідування інциденту на війні, даючи зрозуміти, що зібраний ними матеріал вказував лише на відповідальність українських військових. У тексті вироку йдеться, що напад українських сил відбувся без будь-якої провокації або атаки з боку протилежної (російської) сторони. Натомість, вважають автори вироку, «напад (українських сил, – ред.) був спрямований проти журналістів під час виконання їхнього права на збір інформації про триваючий конфлікт».
Вимога відвідати місце трагедії
Для відтворення динаміки факту 24 травня 2014 року сторона захисту в апеляційній заяві наголошує на свідченнях росіянина Андрія Миронова, який на момент стрілянини був у зоні бойовиків і ховаючись у рову від вогню, констатував: «Це – перестрілка, стріляють з обох боків, ми потрапили в середину. Тут хтось сидить і стріляє із того, що має. З Калашникова поодинокими стріляє… Тут поруч теж десь є міномет» (відеозапис є серед матеріалів справи, – ред.).
Для адвоката Делла Валле саме слова цього чоловіка перед смертю є квінтесенцією розуміння ситуації, у якій опинилися журналісти: потрапили під перехресний вогонь. Отож, встановити, від якого вогню (з боку українських чи російських сил, – ред.) загинули двоє громадян, просто неможливо. Мінометне озброєння було в розпорядженні обох сторін.
За словами захисників Віталія Марківа, наступним важливим пунктом апеляції є протест щодо відхилення їхнього прохання провести розслідування з виїздом на місце події. Сторона захисту поновила свій запит і звертається до суду другої інстанції у Мілані таки призначити проведення слідчих дій на вільній тепер території біля Слов’янська.
Також поновлене прохання про здійснення слідчого балістичного експерименту, додав правник Делла Валле. «Ми фактично кажемо суддям, підніміться на пагорб, відміряйте звідти дистанцію 1 700 м (відстань від українських позицій на горі Карачун до місця загибелі журналістів біля сепаратистів, – ред.) і скажіть, як з такої відстані можна розрізнити постать людини заввишки 170 см, це ж як голку в сіні шукати, та ще й визначити, що то був журналіст?» – зазначив адвокат бійця Національної гвардії Марківа.
Фейкові документи та відмова співпрацювати з Україною
У клопотанні про оскарження вироку висловлений протест щодо використання прокуратурою і судом Павії недостовірних джерел інформації та фейкових доказів-документів, взятих з російських пропагандистських інтернет-ресурсів, зокрема сайту «Русская весна». Під час процесу захист наполягав на фіктивності «довідки 9-ти українських свідків», якою головний обвинувачувач дискредитував свідчення побратимів Віталія Марківа. У цьому захисники Марківа вбачають черговий поверховий підхід павійських суддів до аналізу трагічної події на Донбасі.
В апеляційній заяві також йдеться про відмову італійських правоохоронних органів співпрацювати з українською стороною, що також, вважають правники, вплинуло на так зване розслідування воєнного інциденту. Як відомо, у вересні 2017 року Генеральна прокуратура України звернулася до прокуратури Павії з пропозицією про співпрацю та проведення спільних слідчих дій у справі.
Італійська сторона проігнорувала цей лист. Як підсумовують адвокати у тексті-оскарженні вироку, докладного розслідування факту так і не відбулося. Слідчі дії по суті звелися до свідчень двох журналістів (Іларії Морані, Марчелло Фаучі), одного потерпілого (французького фотографа Вільяма Ругелона) і до проведення експертизи наплічника Андреа Роккеллі, яка виявилася негативною, тобто не дала чіткої відповіді, від якої зброї загинув італієць.
Захисники держави України – цивільні відповідачі – у своїй апеляції категорично заперечують причетність військовослужбовця Віталія Марківа до смерті журналістів, а тому висловлюють протест проти мільйонного відшкодування з боку України, яке їй присудили на вимогу цивільних позивачів (родини Роккеллі та журналістських організацій Італії, – ред.). Сторона захисту просить апеляційний суд присяжних Мілана остаточно і беззастережно виправдати українського солдата Віталія Марківа через відсутність доказів його причетності до факту.
«Врятуймо солдата Марківа!»
Після 12 липня 2019, коли у Павії оголосили скандальний обвинувальний вирок Віталію Марківу та Україні, серед політиків та громадськості особливо в Україні активізувався рух на підтримку 30-річного засудженого бійця Нацгвардії з метою домогтися його виправдання на апеляційній стадії. В Італії до боротьби за визволення солдата з подвійним українсько-італійським громадянством відкрито долучилися дві ліберальні партії європеїстів «Італійські радикали» та «+Європа» («Більше Європи»). Обидві політичні сили відомі боротьбою за справедливе правосуддя і дотримання прав людини.
Днями секретар «+Європа» Бенедетто Делла Ведова, колишній заступник міністра закордонних справ Італії звернувся з листом-проханням до керівництва Єврокомісії гарантувати присутність її спостерігачів на апеляційному процесі стосовно Марківа. Лідер партії наголосив на суперечностях та абсурдності павійського вердикту, «який став підсумком суду, де не було доведено ні відповідальності Марківа, ні відповідальності українського війська, і слідчі жодного разу не відвідали місце злочину».
Гіпотеза, що Роккеллі та Миронов потрапили у перестрілку між українськими силами та формуваннями сепаратистів, ніколи не бралася судом до увагиБенедетто Делла Ведова
«Гіпотеза, що Роккеллі та Миронов потрапили у перестрілку між українськими силами та формуваннями сепаратистів, ніколи не бралася судом до уваги, і зовсім не йшлося про версію пострілів у журналістів з боку проросійських бойовиків. Їхня смерть «повинна» була стати умисним убивством і «повинна» була мати винуватця-українця, як це стверджував прокурор під час обвинувальної промови», – зазначив Бенедетто Делла Ведова. Висловлюючи сумнів, що загальний клімат довкола процесу зміниться, італійські європеїсти побоюються повторного помилкового вироку на стадії апеляції.
Щоб уникнути ризику чергового несправедливого правосуддя, жертвою якого став Віталій Марків, партія закликає вище керівництво Єврокомісії не бути байдужими та забезпечити максимальну увагу до майбутнього суду в Мілані, організувавши присутність на засіданнях представників Єврокомісії. Наразі невідомо, наскільки реальними можуть бути такі кроки з боку європейських посадовців, але спостерігачі процесу наголошують на важливому політичному кроці італійської партії з метою надати розголосу справі на європейському рівні та заручитися підтримкою Брюсселя.
«Врятуймо солдата Марківа!» – під таким гаслом партія «Італійські радикали» серед пріоритетів на наступний рік поставила за мету сприяти виправдальному вироку у Мілані. Взагалі щодо версій інциденту на Донбасі, окрім потрапляння журналістів під перехресний вогонь, деякі італійські радикали припускають, що Роккеллі і Миронов стали жертвами засідки, спланованої російськими спецслужбами за підтримки проросійських сепаратистів з метою знищити антипутінського активіста і відомого правозахисника Андрія Миронова.
Проблема недосконалого італійського правосуддя, заангажованих італійських ЗМІ та російської пропаганди на прикладі справи Марківа голосно лунала на партійному конгресі радикалів на початку листопада в Турині, а тема стала частиною резолюції конгресу. Цьому активно сприяла також група українських активістів, які у складі близько десяти осіб увійшли до лав партії «Італійські радикали», щоб на політичному рівні продовжувати боротися за право військовослужбовця Марківа на справедливий суд і свободу.
Ще раніше, у липні після оголошення вердикту, керівництво цієї партії провело прес-конференцію у стінах італійського сенату, щоб привернути увагу до ролі російської дезінформації та «несправедливого і невиправдано суворого вироку». В Україні у жовтні була створена міжвідомча група із залученням українського адвоката Марківа для посилення захисту на стадії оскарження вердикту. Міністерство внутрішніх справ України відновило розслідування факту загибелі Роккеллі і Миронова біля Слов’янська, бо раніше ця кримінальна справа без суттєвих результатів була в розпорядженні СБУ.
У МВС сподіваються, що плідне з’ясування обставин та причин смерті іноземців допоможе встановити правду у цій трагічній історії, до якої, на переконання Києва, військо України і солдат Марків не причетні. У Верховній Раді створили міжфракційне об’єднання Free Markiv. Ув’язненого військовослужбовця відвідали заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко та омбудсман Людмила Денисова.
Старший сержант Національної гвардії Віталій Марків був арештований 31 червня 2017 року в аеропорту міста Болоньї, коли приїхав до матері у відпустку. Він перебуває у найбільшій виправній колонії суворого режиму Італії поблизу Мілана, де відбувають покарання особливо небезпечні злочинці.
Відповідно до юридичних термінів, до кінця грудня апеляційний пакет документів з Павії буде надісланий до Мілана. Вже наприкінці січня 2020 року можна очікувати на оголошення дати початку апеляційного процесу і розклад засідань. На відміну від річного суду у Павії (18 засідань), він не має бути довготривалим. У Мілані очікують від трьох до п’яти відкритих засідань протягом лютого-березня. Згідно із судовою процедурою, відбудеться виступ представника суду про загальний стан і зміст справи, доповідь генерального прокурора й цивільних позивачів та виступ сторони захисту. Теоретично до літа суд має оголосити свій вердикт. Але у разі надання дозволу на проведення розслідування в Україні апеляційний процес відповідно затягнеться.
