Доступність посилання

ТОП новини
18 лютого 2020, Київ 15:15

Нові точки розведення військ: на яких ділянках наполягає Україна і чого хоче Росія


Про створення нових зон безпеки намагаються домовитися до саміту у «нормандському форматі» на переговорах у Мінську

Коли і де розводити війська на Донбасі? Про створення нових зон безпеки намагаються домовитися до саміту у «нормандському форматі» на переговорах у Мінську. На яких ділянках наполягає Україна? Чого хоче Росія? Чому Київ проти розведення військ по всій лінії фронту? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

18 січня в районі Золотого під обстріл потрапляють дві автівки з українськими військовими. Через вибухи мінометних мін і снайперського вогню один військовий загинув, ще восьмеро отримали поранення. Усе це відбулося неподалік від ділянки розведення №2.

Росії потрібно показувати картинку, що розведення не завжди ефективне
Андрій Римарук

«Ворог застосовує артилерію 122 калібру, міномети 120 калібру – як ліворуч, так і праворуч Золотого-4. Тому інформаційно Золоте-4 зараз є епіцентром військового «театру» дій на сході України. Інформаційно. І це, вочевидь, вигідно Російській Федерації, тому що їй потрібно показувати картинку, що розведення не завжди ефективне», – каже менеджер з роботи з військовими благодійного фонду «Повернись живим» Андрій Римарук.

Андрій Римарук
Андрій Римарук

ОБСЄ в одному зі своїх звітів повідомляє про появу у цьому районі нових позицій і в українських військових, і в бойовиків. Як і обстріли, це відбувається дуже близько до ділянки розведення, але поза її межами. У ЗСУ кажуть: причин повертатися на залишені позиції немає, але такий сценарій розглядають.

«Коли ми бачитимемо, що противник буде намагатися захопити передові рубежі, наші підрозділи мають таку можливість і такі завдання – у дуже короткі терміни вийти на ті рубежі», – зазначає заступник командувача операції Об’єднаних сил, представник України в ТКГ Богдан Бондар.

Богдан Бондар
Богдан Бондар

Паралельно в Мінську, де проходять переговори щодо врегулювання ситуації на Донбасі, обговорюють нові точки розведення. Ще торік відвести війська збиралися по усій лінії фронту на чотирьох сотнях кілометрів. Зараз від цієї ідеї відмовляються. Як заявив український міністр оборони Андрій Загороднюк: «З ким розводитися, якщо вони мають роззброюватися? Є багато причин, але це основна. Як можна роками проводити розведення? Воно перейде у заморожений конфлікт».

Минулого року Україна в заявах багато говорила того, що хотіла почути Росія. Зараз є бажання вийти на стриманий діалог
Марія Золкіна

«Минулого року Україна в своїх офіційних заявах багато говорила того, що хотіла почути Російська Федерація. Зараз такої необхідності – задовольняти апетити Росії, вже немає. Зараз, після «нормандської зустрічі», є бажання вийти на якийсь стриманий, так би мовити, діалог», – каже політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна.

Марія Золкіна
Марія Золкіна

На чому наполягає Україна?

Про чергові точки розведення Тристороння контактна група повинна домовитися до кінця березня цього року. Також навесні, можливо, відбудеться іще одна зустріч у «нормандському форматі». Поки перемовини йдуть важко.

До наших трьох пропозицій з’явилося по три пропозиції від кожної сторони – луганської і донецької
Вадим Пристайко

«До наших трьох пропозицій з’явилося по три пропозиції від кожної сторони – луганської і донецької. Тобто, зараз на столі в Мінську є дев’ять фактично ділянок. Робота переговорної групи – звести їх всі до трьох, про які домовилися лідери», – заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

Вадим Пристайко
Вадим Пристайко

Нові точки розведення, які пропонує Україна, Радіо Свобода підтвердили в штабі ООС. Зони безпеки хочуть створити в районі Новоселівки -2, залізничного мосту в Станиці Луганській. Раніше українські ЗМІ повідомили, що обидві сторони вже погодили Гнутове – там контрольний пункт в’їзду-виїзду.

«З варіантом в районі залізничного мосту в районі Станиці Луганської – це можливість в подальшому відновлення залізничного сполучення, і в тому числі для перевезення як пасажирів, так і різного роду гуманітарних вантажів», – пояснив Богдан Бондар.

«Ми виходимо з тих міркувань, щоб ситуація на лінії зіткнення залишилася стабільною у військовому плані і щоб не був можливий бліцкриг з того боку. Тому ми пропонуємо ті точки, які не провокують на експансію територіальну з боку Росії», – каже керівник відділу національного Інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.​

Що пропонує Росія?

За інформацією журналістів «Громадського», Російська Федерація і ОРДЛО пропонують для розведення район Авдіївки, Веселогорівки, Розсадок, Широкиного і Щастя.

«Щастя географічно розташоване так, що воно відкриває дорогу пряму з окупованої нині частини Луганської області на північ області, яка підконтрольна Україні. Там є ТЕС, яка забезпечує електроенергією всю північ Луганської області, всю підконтрольну частину. І пам’ятаємо, що в Широкиному аналогічна ситуація – там десь 25 кілометрів до Маріуполя», – зазначає Марія Золкіна.

Українські військові в січні обговорювали із місцевими жителями можливе розведення сил в Зайцевому Донецької області. Лінія фронту проходить крізь село і ділить його навпіл. Місцями відстань між позиціями – якісь десятки метрів. До того ж, поруч – пункт пропуску «Майорське», один із «гуманітарних коридорів» для цивільних через лінію фронту.

Росіяни намагаються зробити розведення біля населених пунктів
Олексій Їжак

«Росіяни намагаються зробити розведення біля населених пунктів. Вони хочуть помістити в цю «сіру зону» конкретні населені пункти. І цілком можливо, ми хочемо розвести сили, умовно кажучи, в чистому полі, так, щоб ті пункти, які знаходяться на контрольованій території, не потрапили в «сіру зону», – пояснює Олексій Їжак.

Олексій Їжак
Олексій Їжак

Розведення військ: перспективи

Враховуючи, що масштабного розведення вже не планують, виникає запитання – що ж буде далі?

Все, чого має домагатися українська влада – це складання плану поступової демілітаризації регіону
Марія Золкіна

«Все, чого має домагатися українська влада зараз в Мінську і «нормандському форматі» – це складання плану поступової демілітаризації регіону, в якій останнім пунктом буде включене повноцінне повернення контролю над кордоном. Якщо цього плану не буде, якщо СММ ОБСЄ не зможе надалі виконувати навіть той мандат, який у них є, цю тему треба буде просто закрити і залишити все як є», – каже політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна.

А як показує досвід розведення в 2016 році, якщо нічого не відбувається на рівні переговорів, з часом війська повертаються на вихідні позиції. Експерти кажуть: наразі перспектива «нормандської зустрічі» непевна. Припинення вогню немає, обстріли активізувалися по всій лінії фронту, але навіть за цих умов спроби домовитися не припиняються. Експерти дають час до літа.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG