Доступність посилання

ТОП новини
28 травня 2020, Київ 15:35

Чи зможе Шенген пережити коронавірус?


Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції розповідає про зусилля ЄС щодо обмеження впливу коронавірусу на економіку країн Євросоюзу. Брюссель, квітень 2020 року

(Рубрика «Точка зору»)

Заборона на в’їзд, ретельні перевірки, закриті кордони. Це не повернення в роки Холодної війни, це реальність в якій живе об’єднана Європа у часи кризи коронавірусу. Пандемія COVID-19 зробила майже неможливе, вона обмежила фундаментальні свободи ЄС. Однією із жертв коронавірусу стала Шенгенська зона, перетворившись у загрозу життю і здоров’ю європейців.

Для довідки, Шенгенська зона була створена у 1995 році і на даний момент в неї входять 22 країни ЄС плюс Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн і Швейцарія. The Economist підрахував, що щорічно відбувається близько 1,3 мільярда перетинів кордонів, а важливість зони для торгівлі оцінюється в 2,8 трильйона євро. Фактично, Шенген є життєво необхідною частиною функціонування ЄС. Частиною, яка зараз перебуває у стані коми.

Довгоочікувана інтервенція з Брюсселю

13 травня Європейська комісія представила рекомендації безпечного відновлення подорожей між країнами ЄС. Цей документ став однією з відповідей керівництва Європейського союзу на критику, яка почала доноситись з країн-членів через неефективне реагування на коронавірусну кризу. Також рекомендаціями Брюссель зробив спробу заспокоїти мільйони європейців перед відкриттям літнього туристичного сезону.

Комісія запропонувала країнам-членам відкривати кордони у 3 фази. Спочатку свобода пересування має надаватись «основним» (essential) працівникам. Наступна фаза передбачає поступове відкриття кордонів між країнами, в яких епідеміологічна ситуація перебуває під контролем. І, нарешті, останньою фазою буде здійснено повне відкриття і знято всі заборони.

Чи можуть ці рекомендації реанімувати свободу пересування у Шенгенській зоні у найближчий перспективі? Враховуючи непередбачуваний і стрімкий характер коронавірусу це малоймовірно.

Об’єднана роз’єднана Європа

Пандемія вдарила по одній із найболючіших ран ЄС, яка не повністю загоїлась з часів мігрантської кризи 2015 року. Йде мова про єдність і про взаємну солідарність. Коронавірус закрив кордони країн-членів і ще більше фрагментував розхитаний кризами союз. Європейській комісії не вдалось ефективно очолити боротьбу з вірусом і країни залишились сам на сам у боротьбі з невидимим ворогом.

Криза стала таким собі подарунком для євроскептиків з усіх кутків Європи. В Італії, яка пережила і досі бореться з одним із найгірших спалахів вірусу у світі, почали гучніше говорити про «зраду ЄС»». Нещодавні опитування показали, що майже 67% італійців вважають перебування в ЄС «недоліком». Швеція пішла своїм шляхом реагування на кризу, тим самим ігноруючи загальноєвропейську солідарність. У Німеччині, яка класично вважається оплотом європейської ідеї, Конституційний суд ухвалив рішення, яке підриває засади права ЄС.

І хоч ці дії є незалежними одна від одної, всі вони так чи інакше стосуються існування ЄС і несуть екзистенційну загрозу його майбутньому. І майбутньому Шенгену. Також не можна не враховувати негативний вплив Брекзіту на саму суть європейської ідеї.

Кроки до нормалізації

Незважаючи на небезпеку COVID-19, країни Європи повільними кроками тестують вихід з ізоляції. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у інтерв’ю Expresso Sunday сказала, що європейці знаходитимуть «розумні рішення» (smart solutions) для літнього відпочинку. Такі рішення з’являються.

Першими відкрились три країни Балтії утворивши тревел-коридор для своїх громадян. Австрія відкриває кордон із сусідами з 15 червня, Німеччина також слідує цьому принципу. Але кожна з цих лібералізацій відбувається по жорстким правилам і з негайним відновленням ізоляційного статусу кво, якщо щось піде не так.

Особливо уважно Європа слідкує за південними країнами, для яких туризм є однією з найважливіших частин економіки і які опинились перед надзвичайно складною дилемою. В пам’яті ще свіжі трагічні світлини з лікарських фронтів Італії та Іспанії. І тут ми маємо наразі два протилежних підходи. Іспанія вводить 14-денний карантин для всіх приїжджаючих з-за кордону, тим самим ставлячи хрест на цьогорічному туристичному сезоні. Італія, натомість, вирішила відкрити кордони з 3 червня, в тому числі і для туристів. Час покаже, чи вірні були це рішення.

Надія на краще

З самого часу його заснування, ЄС еволюціонував у моменти кризи і ефективно змінювався відповідно до вимог часу. Пандемія коронавірусу є дуже серйозним тестом на єдність союзу. З ідеологічної сторони адекватна відповідь інституцій ЄС на цей виклик може посилити його авторитет серед країн-членів.

Щодо Шенгенської зони, то свобода пересування об’єднаною Європою є одним із найважливіших досягнень другої половини двадцятого сторіччя. І виявляється однозначним, що таке положення речей необхідно зберігати і в пост-COVID-19 Європі заради стабільності і панування фундаментальних цінностей. Будемо сподіватись, що Шенген не тільки переживе цю пандемію, але й вийде з неї сильнішим.

Павло Федикович – позаштатний журналіст CNN, BBC, The Independent, The Irish Times та проєктів Ради Європи

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG