Президент США Дональд Трамп пригрозив ввести війська в потерпілі регіони від бунтів проти смерті через дії поліції темношкірого американця. Його ж очевидний суперник на осінніх виборах Джо Байден, зі свого боку, обіцяє в разі обрання на посаду президента «не розпалювати полум’я ненависті» і намагатися «загоїти расові рани» у США.
Джо Байден, який практично без сумніву буде змагатися з Дональдом Трампом за посаду президента США на виборах у листопаді, крім своєї обіцянки в разі обрання, також висловив 2 червня критику на адресу чинного президента через його ставлення до нинішньої кризи з протестами й бунтами в багатьох місцях Сполучених Штатів через дії працівника поліції, які призвели 25 травня до смерті афроамериканського затримуваного.
«Цей президент є сьогодні частиною кризи і прискорює її», – заявив Байден, виступаючи в місті Філадельфії. За його словами, Трампа «поглинає його его, яке засліплює його».
Із цією заявою Байден виступив після того, як попереднього дня, 1 червня, сили правопорядку витиснули демонстрантів із околиць Білого дому в Вашингтоні, щоб Трамп зміг вийти пішки до сусідньої церкви, яка зазнала пошкоджень унаслідок протестів напередодні, – і хвильку попозувати там із Біблією в руках.
А перед тим, іще ввечері 1 червня за часом США, Байден також обіцяв у разі обрання впоратися з расизмом в офіційних органах протягом перших ста днів на президентській посаді.
Протести: десь мирні, десь насильницькі
Причиною здебільшого мирних протестів, але також і заворушень, підпалів і мародерств, стали дії поліції під час затримання 25 травня афроамериканця на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Внаслідок цього 46-річний Флойд помер у лікарні.
Поліцейські у США висловлюють підтримку мирним акціям, що проходять із вимогою справедливості – фотогалерея
Демонстрації протесту в багатьох місцях США були переважно мирними. Але увагу привернули в першу чергу випадки насильства, підпалів і руйнування майна й мародерств і пограбувань, які сталися в перебігу ширших протестів. Поліція в деяких місцях була змушена й собі вдаватися до сили – яку іноді застосовували і проти мирних демонстрантів, а також проти журналістів. Є повідомлення й про потерпілих під час акцій протесту. В низці місць США проти демонстрантів довелося дислокувати, крім поліції, й сили Національної гвардії штатів. У багатьох містах і місцевостях запровадили комендантський час.
У зв’язку з цим Трамп попереднього дня, 1 червня, погрожував, що дислокує й сили армії в тих штатах, влада яких, на його думку, вдавалася до недостатньо суворих кроків проти учасників погромів. Зокрема, він заявляв, що направить війська Національної гвардії – специфічної для США структури, яка є в підпорядкуванні Міністерства оборони США, але яку можуть викликати й губернатори штатів, – і яка має такі функції, як територіальної оборони, але також і цивільної оборони і правоохоронні, – в достатніх кількостях для того, щоб «узяти вулиці під контроль». Ці погрози викликали гострі суперечки і у США, і за кордоном, із приводу того, чи має президент США такі повноваження, а також щодо того, як адміністрація президента США дотримується прав людини.
У ЄС верховний представник із закордонних справ Жозеп Боррель заявив журналістам 2 червня, що в Європі, як і у США, вражені подіями, що призвели до смерті затриманого, і застерігають, що посадові особи не мають діяти таким чином, який призвів до смерті.
За словами Борреля, в цьому випадку йшлося про перевищення повноважень, яке має бути засуджене. Всі члени суспільства мають дбати, щоб не було надмірного застосування сили, і забезпечувати, щоб поліція могла робити свою роботу, дотримуючись принципів верховенства права і поваги до прав людини.
Америка та світ протестують через смерть Джорджа Флойда – фотогалерея
Деякі дії Трампа викликали критику
Трамп же 1 червня заявляв, що для того, щоб дислокувати війська задля придушення насильства і мародерства, може вдатися до Закону про заколоти 1807 року, який у принципі дозволяє застосовувати збройні сили в ролі правоохоронних органів у крайніх випадках.
До положень цього давнього закону у США вдавалися переважно в таких випадках, як природні катастрофи, і в координації з керівництвом штатів і місцевих громад. Востаннє це ставалося 1992 року, коли виправдання працівників поліції Лос-Анджелесу у справі про побиття афроамериканця призвело до бунтів зі смертельними наслідками.
За словами Трампа, смерть затриманого стала великою трагедією. Але він засудив вандалізм, який охопив країну, і наголосив, що його адміністрація не потерпить перетворення демонстрацій на насильство бандитських угруповань.
Як наголосив Трамп, голоси людей, які мирно протестують, не мають втонути в акціях розлюченої юрби. Він звинуватив у розпалюванні заворушень, зокрема, «професійних анархістів, насильницькі банди, мародерів і рух «антіфа». Раніше Трамп уже називав «антіфу», що є неформальною мережею, яка часто пропагує ідеї ультралівацьких бойовиків, терористичною організацією.
Після того виступу Трамп пройшов крізь очищений від демонстрантів парк до сусіднього храму Єпископальної церкви, де попозував фотографам із Біблією в руках перед будівлею, яка перед тим потерпіла від підпалів.
Цей крок Трампа викликав обурення не тільки серед заколотників, а й навіть серед церковних діячів.
«Президент використав Біблію і один із храмів моєї єпархії без дозволу як декорації для виступу, який суперечить вченню Ісуса Христа і всьому, за що виступає наша церква», – заявила тоді Вашингтонська єпископка Єпископальної церкви Маріанн Едґар Бадд.
Тим часом результати дослідження тіла загиблого Джорджа Флойда, які приватно замовили члени його родини, були відмінні від результатів первісного розтину, який здійснили патологоанатоми місцевої влади. Як заявляв один із лікарів, які здійснили це додаткове дослідження, Майкл Байден, смерть Джорджа Флойда спричинило задушення внаслідок тиску на його шию і спину з боку працівників поліції, що становить заподіяння смерті. Первісне дослідження не знайшло доказів, які б підтвердили діагноз травматичної асфіксії (задушення) чи странгуляції (задушення внаслідок перетискання дихальних шляхів).
Поліцейського на ім’я Дерек Човін, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві; ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, звільнили з лав поліції. Родина Флойда й її юристи тепер кажуть, що обвинувачення треба посилити до свідомого вбивства, а також треба висунути обвинувачення й трьом іншим поліцейським.
