Як змінювалась влада в незалежній Україні та ставлення українців до неї, розповідає «Главком». Видання пише, що культура державного управління успадкувалась в країні від СРСР, себто від імперії, де не було фактичного розділення на гілки влади, воно існувало лише формально. І майже кожен президент незалежної України намагався сконцентрувати в своїх руках максимум важелів впливу на кадрові та управлінські рішення в державі, стверджує авторка статті Катерина Одарченко. Відтак партійні спільноти як політичні сили формувались не за ідеологічними напрямками, а як політичні проєкти.
«Формування політичних еліт відбувалось за принципом концентрації капіталу, а державний апарат слугував прикриттям для легалізації та формалізації процесу привласнення суспільних благ», – наголошує дописувачка. Відтак часто люди, які в бурхливі 1990-ті роки були у складі організованих злочинних угруповань, змогли наблизитись до приватизації державних підприємств за пільговими умовами, почали стрімко багатіти, йдеться далі. Крім цього, вони не виконували взятих на себе соціальних зобов’язань, як наслідок, саме ці люди почали формувати політичну систему в країні, яка має захищати їхні капітали, стверджує дописувачка.
Про особливості, переваги і недоліки кожного з президентів незалежної України авторка розповідає в матеріалі «Від Кравчука до Зеленського: еволюція політичного спадку».
Білорусь переросла свого диктатора, вона не хоче більше «доброго царя», стверджує в «Главреді» журналіст Юрій Бутусов. Проти мирних людей з плакатами і прапорами став диктатор із бронежилетом і автоматом в руках, якому аплодує тільки до зубів озброєний ОМОН на бронетехніці. Люди в касках, які бояться показати своє обличчя, кричать диктатору: «Тримайся!».
Дописувач стверджує, що відсутність страху у сотень тисяч людей ледь не звело з розуму від страху людину, яка володіє необмеженою владою.І всі дії правителя показують не силу влади, а нерозуміння і презирство, переконаний журналіст.
«Я не думаю, що диктатор віддасть владу без крові. Але Лукашенко програв, вже програв, тому що він може захопити владу, проте вже ніколи не зможе захопити народ. Білорусь буде або окупованою, або вільною, але вона вже ніколи не буде лукашенківською», – переконаний автор статті, що так і називається «Лукашенко не віддасть владу без крові».
(Вуличні мітинги, марші і страйки тривають в Білорусі вже два тижні після виборів, визнати які недійсними через фальсифікації результатів вимагають протестувальники. Крім того, жителі Білорусі обурені жорстокістю міліції та ОМОНу.
У відповідь на протести Олександр Лукашенко, офіційно оголошений президентом країни, обіцяє «закрити на замок» підприємства, робітники яких приєдналися до протестних страйків, і доручив МВС і КДБ виявити всіх «підбурювачів і провокаторів» – ред.).
«Жорсткі розгони протестів у Білорусі нагадали українцям про те, що ми клялися ніколи не забувати. Про Майдан, про пам'ять, про розслідування нападів і розстрілів, про покарання для винних», – вважає адвокатка родин Небесної сотні Євгенія Закревська, інтерв'ю з якою друкує «Лівий берег».
Вона переконана, що всі гострі фази сутичок в Білорусі були спровоковані виключно правоохоронцями, відповіді від протестувальників фактично не було.
Очевидно, що загиблі є при такій жорстокості побиття, навіть якщо не було наміру вбити. Певний відсоток черепно-мозкових травм неминуче призведе до смерті. Так було і в Україні, нагадує адвокатка.
Тому білоруським протестувальникам зараз важливо моніторити всі дані щодо загиблих. Знайти інформацію і про дідуся, який помер через місяць в лікарні від черепно-мозкової травми, і про хлопця, в якого серце зупинилося, бо ОМОН погнав натовп. «Довести, що ці смерті – наслідок дій правоохоронців, потім буде дуже важко. В нас теж таке було. І я знаю, що збирання цієї інформації потребує великої кількості ресурсів», – наголошує адвокатка Небесної сотні.
Вона також зазначає, що один із факторів, які роблять людину нещасливою – неможливість впливати на своє життя. Так з’являються жертви обставин. Витіснення пам’яті про Майдан, відмова брати на себе відповідальність формує із суспільства жертву, зазначає Закревська.
(МВС Білорусі повідомило про понад 7 000 затриманих, під час придушення протестів загинули три людини – ред.).
