Доступність посилання

ТОП новини

Куди пішли гроші з фонду боротьби COVID-19 і за що долати епідемію у майбутньому?


В Україні і світі продовжує зростати кількість інфікованих коронавірусом

У квітні, коли стало зрозуміло, що для подолання коронавірусу та його наслідків знадобиться чимало грошей, Кабмін ініціював створення спеціального стабілізаційного фонду. Щоб наповнити цей фонд грошима, довелося забрати гроші з інших сфер. Найбільше «порізали» фінансування освітніх, культурних та спортивних проєктів. Частину грошей взяли з фонду регіонального розвитку, фонду енергоефективності, Верховного та Конституційного судів тощо. В результаті, був створений спеціальний фонд, що становив майже 65 мільярдів гривень, котрі і мали піти на подолання епідемії та її наслідків.

Згодом більше половини грошей з цього фонду, а саме 35 мільярдів спрямували на так зване велике будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури. Такий крок в уряді та «Слузі народу» неодноразово пояснювали тим, що, оскільки, через коронавірус збільшилося безробіття, то зведення доріг має частково запустити економіку та дати нові робочі місця.

Тепер, коли кількість хворих щодня зростає, а уряд запроваджує чергові карантинні обмеження, виникають питання: На скільки ефективно витрачаються гроші з «ковідного» фонду? Чи доцільно їх було перерозподіляти на велике будівництво, допоки країна не поборола епідемію? Та за які гроші долати коронавірус і його наслідки у майбутньому?

Станом на 16 липня 2020 року, гроші у фонді по боротьбі з COVID-19 майже закінчились. Про це, наприкінці липня, повідомили у міністерстві фінансів України на запит журналістів видання StateWatch.

З майже 65 мільярдів урядом прийняті та опубліковані рішення щодо виділення 61,5 мільярдів. У фонді залишилось 3,2 мільярди, мовиться у листі.

У листі також докладно повідомляється, куди були розподілені гроші:

  • Більше половини суми фонду, а саме 35 мільярдів направили на міністерство інфраструктури для реалізації великого будівництва та ремонту доріг;​
  • Міністерство охорони здоров’я отримало 8,3 мільярди. Від цієї суми 100 мільйонів мали піти на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень, майже 3 мільярди на закупівлю лабораторного обладнання та розхідних матеріалів для проведення ПЛР тестів та на доплати медикам і 5,3 мільярдів – на закупівлю обладнання для приймальних відділень лікарень;
  • Міністерство економіки отримало майже 8 мільярдів гривень для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
  • Міністерство соціальної політики отримало близько 4 мільярдів для З для надання допомоги на дітей ФОПів, виплат матеріального забезпечення та страхових виплат;
  • Міністерство внутрішніх справ отримало 2,7 мільярдів для надання додаткової доплати військовослужбовцям та правоохоронцям;
  • Міністерству розвитку громад та територій отримало 1,6 мільярдів для будівництва, реконструкції та ремонту приймальних відділень опорних лікарень. Раніше радіо Свобода повідомляло, що частина цих закладів будується та ремонтується в рамках президентської «Велике будівництво»​
  • Міністерство культури отримало 1 мільярд для підтримки сфери культури та креативних індустрій, туризму та кіно. Фактично це гроші, які спочатку у мінкульту забрали в «ковідний» фонд, а потім повернули через гостру потребу фінансування культурних проєктів, зокрема і тих, котрі постраждали від коронакризи.
  • Менші суми отримали міністерство молоді та спорту (475 млн.); міністерство освіти і науки (52.5 млн.); Державне управління справами отримало (41 млн.); міністерство юстиції отримало (23,7 млн.)

Розподілений не означає витрачений
Денис Шмигаль

У той самий час, наприкінці липня, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що з «ковідного» фонду витратили лише 10% фонду. За словами глави уряду, більшість бюджету дійсно розподілена, «але розподілений не означає витрачений», сказав Шмигаль і додав, що в залежності від потреб країни, гроші будуть перерозподіляти. Однак, як саме це робитимуть, прем'єр не уточнив.

Більша половина грошей пішла на інфраструктурні проєкти, як то будівництво та ремонт доріг і це було зроблено не правильно, оскільки коронавірус не закінчився, каже Володимир Цабаль, народний депутат від фракції «Голос», представник бюджетного комітету. Проте, говорить Цабаль, щодо використання іншої частини грошей також є питання.
Був створений фонд на понад 64 мільярдів і, майже, ніякого відношення до боротьби з коронавірусом він не має.
Володимир Цабаль


«Наприклад частина грошей пішла на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень з передплатою в один рік. Тобто ці апарати прийдуть до нас через рік. Це ефективно? Частина грошей пішла на надбавку співробітникам МВС. Тобто, в нас, реально, був створений фонд на понад 64 мільярдів і майже ніякого відношення до боротьби з коронавірусом він не має. Реальна боротьба з коронавірусом відбувалася на рівні місцевих бюджетів. Чи добре, що пішли гроші на інфраструктуру? Ну якщо дивитися, як витратили іншу частину грошей, то може і добре, що хоч дороги зроблять », – сказав Цабаль в коментарі Радіо Свобода.

ЧИТАТИ ЩЕ: Велике будівництво проти коронавірусу. Чому гроші з фонду боротьби з COVID-19 передали на зведення доріг?​

Депутат від «Слуги народу» Роман Грищук, каже, що він «не впевнений у тому, що це рішення (про перерозподіл грошей на будівництво доріг – ред.) було далекоглядним». «Я підтримував це рішення, проте я на 100% не впевнений, що воно було далекоглядним. Йшли наслідки ковіду, в тому числі – економічні. Зараз ми бачимо, що, можливо, потрібно було цього не робити», – сказав Грищук в прямому ефірі Радіо Свобода.

Хто «скинеться» на антисептики або куди гроші з «ковідного» фонду не дійшли ?

Із настанням навчального процесу, стало очевидно, що для запобігання розповсюдженню коронавірусу, значні витрати чекають на школи. Річ у тім, що МОЗ надав рекомендації стосовно того, як мають працювати навчальні заклади в умовах епідемії.

Правила, серед іншого, передбачають:

  • наявність масок,
  • серветок,
  • антисептиків,
  • термометрів у достатній кількості.

Проте, за які гроші купувати всі ці речі – до кінця не ясно.

З одного боку, за законом, школи фінансуються з місцевих бюджетів. З іншого боку, усі ці витрати, безпосередньо, пов'язані з коронавірусом, на подолання наслідків якого уряд створив окремий фонд.

Хто і за що, у такому разі, має платити, чітких інструкцій немає, каже Оксана Макаренко, співзасновниця ГО «Батьківський контроль» та ГО «Смарт освіта».

«З минулого бюджету на освіту «зрізали» близько п’яти мільярдів гривень. Їх забрали у фонд по боротьбі з коронавірусом. Бажано, щоби тепер з цього фонду ці гроші поверталися цільовою субвенцією на закупівлю дезінфекторів, захисних засобів, контейнерів тощо», зазначила Оксана Макаренко в коментарі Радіо Свобода. За її словами, якщо держава цих грошей не дасть, то батькам доведеться скидуватися і закуповувати все необхідне власним коштом.

Якщо, наприклад, Київ має гроші, щоб закупити антисептики та маски для вчителів, то є міста і містечка, котрі не настільки багаті, як столиця.
Роман Грищук

Народний депутат Роман Грищук, говорить, що боротися з коронавірусом школи мають, у тому числі і за рахунок державної субвенції, а не лише за рахунок місцевих бюджетів.

«Якщо, наприклад, Київ має гроші, щоб закупити антисептики та маски для вчителів, то є міста і містечка, котрі не настільки багаті, як столиця. Їх треба підтримувати», – каже Грищук. За словами нардепа, профільний, освітній комітет Верховної Ради з цього приводу може написати звернення на Кабмін, проте, фінансувати школи чи ні – вирішуватиме, винятково, уряд. Оскільки фонд по боротьбі з COVID-19 виведений з бюджетного законодавства.

ЧИТАТИ ПО ТЕМІ: МОЗ надало рекомендації щодо навчання за умов COVID-19

Очевидно, що не лише школи шукатимуть спонсорів на антисептики та маски. Наприклад, керівниця апарату Верховного Суду України Ольга Булка звернулася до Кабміну із проханням виділити 978 тис. грн із фонду боротьби з COVID-19.

Про це повідомляє громадська організація StateWatch із посиланням на копію запиту суду. У листі стверджується, що гроші потрібні для компенсації закуплених судом медичних товарів і послуг із дезінфекції для запобігання поширенню коронавірусу.

Міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов у коментарі Радіо Свобода зазначив, що будь-яка державна установа може звернутися до уряду з таким проханням. Проте, каже Немчінов, наразі у Кабміні «максимально прискіпливо ставляться до заявок, котрі потрапляють для використання коштів з фонду боротьби з COVID-19». Немчінов також вкотре зазначив, що, якщо кошти вже розподілені, то це не означає, що вони витрачені. Мовляв, за потреби, уряд буде здійснювати пеперозподіл грошей.

Депутат «​Голосу»​, член бюджетного комітету, Володимир Цабаль стверджує, що ідея зі створення фонду аж у 65 мільярдів себе не виправдала. «​Коли ми плануємо суму 60 чи 100 мільярдів на півроку вперед, то потім з’являється низка бажаючих міністерств та установ котрі хочуть використати цю суму», – каже Цабаль. Як варіант, нардеп пропонує будувати планування витрат меншими сумами і лише на місць вперед.

«​У нас дуже багато державних програм, які просто фізично не можуть виконуватися, тому що пандемія. Багато будівництва тощо. Щомісяця ми, по факту, можемо бачити, що не виконується і ці гроші перенаправляти на наступний місяць на боротьбу з коронавірусом», говорить Володимир Цабаль.

І ще про ефективність

Низку питань викликає не лише раціональний розподіл грошей з «ковідного» фонду, а також і їхнє освоєння.

Наприклад, ще у травні МОЗ отримало 3 мільярди гривень на боротьбу з коронавірусом. Більша частина цих грошей, а саме 2,4 мільярдів передбачалася на закупівлю засобів захисту для медиків. Однак, станом на 20 серпня МОЗ освоїло лише 37 мільйонів, тобто 1,5% від загальної суми.

Про це йдеться у розслідуванні журналістів bihus.info. Відповідно, більшість необхідних товарів, як то маски, костюми, рукавички тощо так і досі не закуплені.

Натомість міністр охорони здоров’я Максим Степанов в коментарі журналістам видання заявив, що вважає, що його відомство працює ефективно.

  • Зображення 16x9

    Власта Лазур

    Політичний журналіст, автор проєкту #ВЄвропі, ведуча щотижневої політично-аналітичної програми «Свобода Live». До команди Радіо Свобода приєдналася у червні 2018 року. До Радіо Свобода працювала у телевиробництві. Була журналістом, продюсером та редактором на загальноукраїнських телеканалах.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG