Доступність посилання

ТОП новини

Місцеві вибори в Україні: перемога Путіна чи ЖКГ?


Місцеві вибори у Дніпрі, 25 жовтня 2020 року
Місцеві вибори у Дніпрі, 25 жовтня 2020 року

«В стрічці запахло сепаратизмом та розвалом. Сподіваюся, це лише ілюзія» – таке написав у фейсбуці співак, громадський діяч Олександр Положинський наступного дня після місцевих виборів в Україні. Деякі критики ОПЗЖ, яка, за даними екзит-полів, стабільно входить до трійки політсил із найбільшим числом голосів у ключових містах на Сході та Півдні, говорять про реванш проросійських сил. Наскільки це справедливо? Радіо Свобода зібрало думки експертів.

Результати нинішніх виборів на Сході та Півдні України не свідчать про реванш проросійських сил, зазначив у коментарі Радіо Свобода соціальний психолог Вадим Васютинський. Насправді, виборця Одеси, Харкова або Слов’янська (як і Львова або Черкас) хвилюють передусім місцеві проблеми. Питання ЖКГ, громадський транспорт, дороги, школи, екологія, хаотична забудова тощо – це пріоритет для одеситів, харків’ян, миколаївців на місцевих виборах. У тому числі тих, хто сповідує проросійські погляди, констатує експерт.

Ідеологічні установки ключові під час президентської кампанії, виборів до Верховної Ради, зауважує Васютинський. А на місцевих виборах зовнішньополітичний курс України, співпраця з МВФ, ставлення до російської агресії вторинні порівняно з невивезеним у місті сміттям, неосвітленими вулицями і занедбаними парками та скверами. Це має вплив і на мерів, яких критики вважають проросійськими. Якщо б зараз раптом Володимир Путін став активніше втілювати ідею «Малоросії» й увів би на весь «Юго Восток» України танки, деякі мери вийшли б із квітами зустрічати «освободителей», припускає експерт. Але апетити агресора обмежуються Кримом і частиною Донбасу. І щоб виграти мерські вибори, міські голови опікуються не реваншем проросійських сил, а каналізацією й водогоном.

«​На місцевому рівні люди орієнтуються на каналізацію і транспорт, а не на Путіна»

«Під час місцевих виборів є радше поміркована позиція населення, яке на місцевому рівні орієнтується на каналізацію, на транспорт тощо. І це нормально. Якщо говорити про мерів Одеси і Харкова – їхня ідеологічна позиція очевидна. Але вони мають бути прагматиками з урахуванням таких настроїв електорату саме під місцевих виборів. Й це стосується всієї України. Наприклад, якщо на заході України перемагають на місцевих виборах мери від ВО «Свобода», то вони перемагають не тому, що вони представляють цю політсилу. А тому, що вони показали населенню свою ефективність. І навпаки – є мери від ВО «Свобода», які програвали вибори у «своєму» регіоні. Тому що виборців їхня діяльність на чолі міста не задовольняла. Тобто партійна належність, ідеологія в даному разі не є вирішальною», – зазначає Вадим Васютинський.

Вадим Васютинський
Вадим Васютинський

І така безперечно демократична норма, як партійні списки (тим більше цього разу відкриті), в контексті саме місцевих проблем може не подобатися багатьом виборцям, додає експерт. Справа не тільки у труднощах заповнення виборчих бюлетенів. Віддаючи голос не всеукраїнським політичним брендам, а регіональним, електорат демонструє свої пріоритети.

«Слуги» і Зеленський теж втрачають популярність
Вадим Васютинський

«Упровадження партійних списків із поширенням їх на низовий рівень – демократична справа. Але наразі для України незрозуміло – це неефективно саме на локальному рівні чи ми до цього, так би мовити, не доросли? Тобто, чи здатна партія взяти на себе відповідальність за стан справ у певній громаді? Не у державі (тут зрозуміліше), а у громаді. З іншого боку, деякі успішні з точки зору втримання влади мери не раз міняли партії. І яке це мало значення для їх оцінки в очах громади саме як міських голів?» – запитує Васютинський.

Водночас Вадим Васютинський визнає повільний дрейф електорату Сходу та Півдня України на користь проросійських сил. Одна з причин цього – розчарування владою, яка керувала Україною до Володимира Зеленського. Це розчарування після торішньої перемоги «слуг народу» Петрові Порошенку подолати не вдається. Він зміг із «Європейською солідарністю» консолідувати своїх прихильників на місцевих виборах і досягти подекуди непоганих результатів. Однак усе одно антирейтинг попередників Зеленського лишається високим.

«Слуги» і Зеленський теж втрачають популярність. Але поки що падіння рейтингу чинної влади вилилося не стільки в перетікання електорату до проросійських сил (хоча це є), скільки у втому виборців. Звідси – і низька явка на голосуванні 25 жовтня, і те, що можна назвати російським словом «безвременье». Саме такий стан є зараз в українській політиці. Але це тимчасова ситуація. Згодом цілком можливе пришвидшення. В тому числі – у бік реваншу проросійських сил.

«Паніка перебільшена»

Зі свого боку політичний експерт Костянтин Бондаренко у коментарі Радіо Свобода сказав, що говорити про проросійський реванш за підсумками цих місцевих виборів не варто. І взагалі – зараз в Україні за деякими винятками немає серйозних проросійських сил. На думку Бондаренка, є сили, які дотримуються східної концепції розвитку України, і є ті, хто експлуатує західну концепцію. Але перші – не проросійські, а другі – не проєвропейські сили. Це – просто два прояви українського політикуму, зазначає політолог.

Деякі політичні сили пробують набрати побільше балів на нагнітанні страхів
Костянтин Бондаренко

«Я думаю, що ця паніка стосовно нібито проросійського реваншу за підсумками місцевих виборів перебільшена. Просто продукуванням такої паніки деякі політичні сили пробують набрати побільше балів на нагнітанні страхів», – вважає експерт.

При цьому Костянтин Бондаренко наголошує: якщо людина виступала проти Майдану 2013–2014 років, різко критикувала політиків, які очолили державу після нього – цю людину не можна автоматично викреслювати з українських патріотів. Критика Майдану і несприйняття постмайданної влади не дорівнює сепаратизму, зраді, роботі на Росію тощо. Так само і мери міст Сходу та Півдня України можуть доводити свій справжній патріотизм не гаслами, не портретом Степана Бандери у робочому кабінеті, а практичною роботою на користь містян, каже Костянтин Бондаренко.

Костянтин Бондаренко
Костянтин Бондаренко

Як приклад він наводить мера Маріуполя Вадима Бойченка.(На цих виборах він здобув переконливу перемогу вже в першому турі – за даними екзитполу соцгрупи «Рейтинг», Бойченка підтримали понад 68% виборців).

«Наприклад, умовно кажучи, ми бачимо – якою підтримкою на Сході користуються такі люди, як Бойченко. Звинуватити його в тому, що він не є патріотом, навряд чи хтось наважиться. Але при цьому ви не побачите Бойченка із червоно-чорним прапором. Узагалі ніхто не має монополії на український патріотизм. Людина може спілкуватися російською, не носити вишиванку, не співає повстанських пісень, але бути українським патріотом», – зазначив Костянтин Бондаренко.

«Опитування від Зеленського несе не меншу загрозу, ніж обрання до міськрад»

А політолог Євген Магда вбачає загрозу українській державі не внаслідок результатів місцевих виборів, а через проведення того ж дня опитування, ініційованого президентом Володимиром Зеленським. Які б не були результати саме виборів, Україна – демократична держава і на це варто зважати. До того, в умовах наростаючої пандемії коронавірусу, необхідності вирішення місцевих питань, мерам Сходу і Півдня (як би їх не вважали «проросійськими») доведеться сконцентруватися не на «реванші». У них зараз – інші виклики й головне – обмежені можливості для чогось іншого, крім вирішення поточних проблем їхніх громад. А опитування із п’ятьма запитаннями Євген Магда оцінив у коментарі Радіо Свобода критичніше.

Євген Магда
Євген Магда
Чому у Зеленського нас не питали восени минулого року про «формулу Штайнмаєра»?
Євген Магда

«На мою думку, характер і форма опитування, проведеного Володимиром Зеленським, несе не меншу загрозу, ніж обрання до міськрад представників певних політичних сил. Намагання у протиприродній спосіб це запхати спочатку до інформаційного порядку денного, а потім можливо і до нормативної бази буде лише ускладнювати ситуацію. Якщо питання нам показали в такому вигляді, як свого часу відкривали квадратики у телепрограмі «Поле чудес» Якубович і Лістьєв, якщо аспекти фінансування та організації цього опитування не є прозорими, то це не має нічого спільного з народовладдям. І зміст цих запитань від Зеленського. Наприклад, п’яте (про Будапештський меморандум) не тільки є розпливчастим, воно є підміною понять. Адже президент України у зовнішній політиці може діяти на власний розсуд – це його прерогатива. І якщо так активно цікавляться нашою думкою про Будапештський меморандум, чому у Зеленського нас не питали восени минулого року про Формулу Штайнмаєра? І я бачу в проведенні такого опитування елемент дискредитації державних інституцій України» – вважає Євген Магда.

13 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що одночасно з місцевими виборами в Україні відбудеться «загальнонаціональне опитування», на якому буде винесено п’ять питань. І Зеленський, і його оточення не раз заявляли, що це опитування не матиме жодних юридичних наслідків.

І президент, і депутати «Слуги народу» запевняли, що це не була агітація на виборах: під час опитування обіцяли не використовувати партійної символіки «слуг». Усі витрати мають пояснити у звіті «Слуги народу» до НАЗК. І, як наголошують у партії, це – не гроші платників податків, адже «Слуга Народу» відмовилася від державного фінансування.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Політична карикатура художника Олексія Кустовського
Політична карикатура художника Олексія Кустовського
  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG