Міністерство закордонних справ Білорусі заявило, що «підтримує зусилля керівництва Казахстану щодо припинення заворушень і мародерства, відновлення нормального функціонування країни».
«Ми з глибоким занепокоєнням відзначаємо, що ситуація в ряді регіонів Казахстану продовжує стрімко погіршуватися. Бойовики захопили арсенали зброї, в результаті їхніх насильницьких дій гинуть люди, зростає кількість потерпілих і поранених. Заслуговує на увагу чітка координація дій мітингувальників та організована протидія бойовиків правоохоронним органам. Фактично це спроба насильницького перевороту та зміни влади в Казахстані», – йдеться в заяві.
Відправка білоруських військ під егідою ОДКБ у заяві називається «допомогою дружньому казахському народу».
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська відреагувала на рішення офіційного Мінська. Як передає білоруська служба Радіо Свобода, Тихановська заявила, що «Лукашенко, який втратив легітимність, не має права ухвалювати рішення про введення військ і жертвувати білорусами заради збройної симуляції стабільності в регіоні». Саме введення військ опозиціонерка назвала «збройним втручанням у справи іншої держави».
До складу контингенту, направленого до Казахстану, входять підрозділи збройних сил Росії, Вірменії, Білорусі, Киргизстану та Таджикистану. За попередніми даними, з Білорусі до Казахстану летить 103-тя бригада повітряно-десантних військ спеціального призначення.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до глав держав Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози». Токаєв заявив, що події останніх днів у Казахстані є терористичною загрозою та підривом цілісності держави.
Згодом в організації, в якій вирішальне право голосу належить Росії, повідомили про згоду на введення військ. Перші російські підрозділи під егідою ОДКБ вже «розпочали виконання поставлених завдань» у Казахстані.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.
