Зокрема, американські аналітики – Іво Дейлдер, дослідник з Брукінґського інституту та Джеймс Ґолдґейер, професор Університету Джорджа Вашінґтона- попереджають у недільному випуску “Вашінґтон пост”, що “після сподівань, які принесла минулорічна перемога українських демократів, провал України може бути плачевним” і, як вважають аналітики, не лише для Києва. Автори згаданого американського часопису у статті під назвою “Ситуація в ЄС: вагання не на часі”, пишуть про те, що загальмували процес розширення ЄС два невдалих (французький і нідерландський) референдуми загального для спільноти процесу затвердження Європейської Конституції. І таке гальмування з точки зору Дейлдера і Ґолдґеєра завдає удару по “європейській моделі трансформації”, по намірах тих країн континенту, які сподіваються зі вступом до спільноти закріпити свої демократичні реформи, подолати наслідки воєн, економічної нестабільності, корупції, авторитаризму. І серед цих країн, на думку авторів статті у “Вашинґтон пост”, не лише Хорватія, Македонія, Боснія, Сербія і Чорногорія, а й Україна, котрій “Помаранчева революція принесла нову Євро - Атлантичну орієнтацію після років корупції та авторитарної влади”. Згадані американські аналітики зауважують, що кожна з країн-кандидатів на вступ до ЄС має і свої проблеми, і безумовні успіхи в реформах. Це стосується і мусульманської Туреччини, яка докладає титанічних зусиль не лише у внутрішніх реформах, але й у налагодженні складних донедавна стосунків зі внутрішньою курдською меншиною, із сусідкою-Грецією. Та ці зусилля можуть бути марними, якщо ЄС не відчинить двері для Анкари. “Також, - наголошують Дейлдер і Ґолдґеєр, - без ясної перспективи членства в європейському домі українські лідери будуть або не спроможними, або не до кінця успішними у викоріненні корупції, реформуванні сил безпеки цієї держави”. А далі американські аналітики ще більш конкретні, вони попереджають, що “коли Україна не отримає чіткого сигналу, що її майбутній шлях з Європою, то сподівання від Помаранчевої революції дуже швидко згаснуть”. Це ж, на думку авторів статті у “Вашинґтон пост”, у свою чергу негативно вплине і на країни колишнього СРСР і на сусідів на заході, в ЄС, на котрих у перспективі зростатиме вплив Москви. Тому американські дослідники вважають, що для подолання європейських сумнівів недостатньо лише зусиль Європи, а необхідна й допомога США, котрі потребують сильних партнерів в умовах тих викликів, що народжуються змінами в північній Африці, на Близькому Сході та в Євразії.
Перекликається в якісь мірі з попередньою публікацією у “Вашінґтон пост” і стаття Тома Уорнера у лондонській “Файненшел Таймс”, котра з’явилася у понеділок. ÏÏ автор вважає, що внутрішньою загрозою для успіху українських реформ, задекларованих тією ж Помаранчевою революцією, є видима можливість розколу прихильників президента Ющенка на два ворожих табори. Один них, на думку Уорнера, очолює секретар РНБО при президентові Петро Порошенко, а другий – прем’єр Юлія Тимошенко. Однією з основних причин можливого розколу оглядач “Файненшел Таймс” називає різне ставлення двох названих політиків до процесів в економіці, зокрема до приватизації та великих власників, що частину з яких з їхніми приватновласницькими інтересами бачить в оточенні Ющенка “самовіддана прихильниця одержавлення економіки” Юлія Тимошенко. Тому Том Уорнер ставить ключове питання: чи згадане політичне суперництво дозволить Порошенку, Тимошенко та Ющенко згуртуватися в єдиний блок на наступних парламентських виборах, які пройдуть, як виглядає, після політичної реформи, котру Ющенко хотів би відмінити можливим референдумом, як своєрідним обхідним маневром. Питання, мабуть, непросте, як і сама змальована автором лондонського часопису політична ситуація в Україні.